Номер провадження 2/754/3676/17
Справа №754/3701/17
Іменем України
22 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Грегуль О.В.
при секретарі - Сивенко В.В.
з участю адвоката - Карпенка Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Силует», п'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувшись до суду з вищевказаним позовом і посилаючись на порушення своїх спадкових прав, просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 (квартира складається з 1 (однієї) кімнати, жилою площею: 17,5 кв. м., загальною площею: 38,7 кв. м.) в порядку спадкування за законом після смерті її рідної сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є спадкоємцем після смерті своєї сестри, яка за життя, повністю виплатила пайовий внесок за вказану квартиру, однак, належним чином не оформила правовстановлюючі документи на квартиру в зв'язку з чим, нотаріус відмовляє у видачі документів на спадщину.
У судовому засіданні позивач зі своїм адвокатом позов підтримали і просили його задовольнити.
Відповідач та третя особа: п'ятнадцята київська державна нотаріальна контора своїх представників у судове засідання не направили, надіславши письмові пояснення з проханням про розгляд справи за відсутності їхніх представників.
Третя особа: ОСББ «Силует» свого представника в судове засідання не направила і доказів про поважність причин не направлення свого представника, суду не надала, хоча про час і місце розгляду справи, неодноразово повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи, письмовими доказами.
Позивач та адвокат позивача не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності представників: відповідача і третіх осіб.
З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті за відсутності представників: відповідача і третіх осіб.
Вислухавши пояснення позивача, заслухавши думку адвоката, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.11.2017 року, яке набрало законної сили, позивач є рідною сестрою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до наявної у матеріалах справи, довідки ОСББ «Силует», створеного шляхом виходу зі складу ЖБК «Суднобудівник - 18» від 17.03.2017 року № 32, ОСОБА_3, була членом ЖБК «Суднобудівник - 18» і є власником квартири АДРЕСА_1, оскільки 25.09.1989 року, повністю внесла пайовий внесок за вказану квартиру. Дана квартира однокімнатна, жилою площею: 17,87 кв. м., загальною площею: 38,15 кв. м..
Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії технічного паспорта на спірну квартиру, її загальна площа становить: 38,7 кв. м., а жила площа становить: 17,5 кв. м..
Відповідно до наявної у матеріалах справи, копії свідоцтва про смерть від 01.07.2016 року, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_3, позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Постановою нотаріуса від 17.03.2017 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва право на спадщину за законом на спірну квартиру через відсутність державної реєстрації права власності на квартиру.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року № 697-ХІІ (який діяв на час повної виплати пайового внеску за спірну квартиру), член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Згідно з п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІV, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Після набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІV, продовжувало існувати право власності спадкодавця на спірну квартиру.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1262 ЦК України, 1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що по відношенню до позивача порушено вищевказані норми права і що в свою чергу, дає правові підстави для висновку про порушення спадкових прав позивача.
Тому, позовні вимоги, суд вважає обґрунтованими.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі, позивач просив покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 213-215 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (квартира складається з 1 (однієї) кімнати, жилою площею: 17,5 кв. м., загальною площею: 38,7 кв. м.) в порядку спадкування за законом після смерті її рідної сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Понесені ОСОБА_2 судові витрати по справі, покласти на ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.