Справа № 752/10761/16-ц
Провадження № 6/752/12/17
21.11.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Якушко Т.А,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін-Сервіс» про скасування рішення третейського суду від 20.05.2016 р.,
заявник звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз Інвесторів України» від 20.05.2016 р. у справі № 15/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Олвін-Сервіс» про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що при розгляді справи третейський суд вирішив питання про майнові права та обов»язки особи, яка не брала участі у справі, а саме: ОСОБА_2, який є її чоловіком.
Надаючи письмову згоду щодо укладення Договору поруки, на думку заявниці, ОСОБА_2 приєднався до Договору і може трактуватись Банком як оформлення з ним Договору поруки.
Оскільки ОСОБА_2 фактично не брав участь у третейському розгляду спору, однак рішенням третейського суду вирішені питання про його права та обов»язки, заявниця просить оскаржуване рішення скасувати.
Заявник в судове засідання повторно не з»явилась, про місце і час судового розгляду повідомлялась судом шляхом розміщення повістки на офіційному сайті суду, оскільки місцем проживання заявниці є м.Донецьк, що є тимчасово окупованою територією і поштове сполучення з даними територіями не здійснюється.
Представник ПАТ «Сбербанк» заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на те, що обставини, про які зазначає заявниця, не є підставами для скасування рішення третейського суду, встановленими законом, які є вичерпними.
Вислухавши представника ПАТ «Сбербанк», дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 19.04.2013 р. між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк», та ТОВ «Олвін-Сервіс» був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 06-Н/13/66/КЛ-КБ, за умовами якого Позичальнику було відкрито не відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України гривні та надано кредитні кошти.
В свою чергу Позичальник зобов»язався своєчасно здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки.
З метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов»язань за Кредитним договором між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 2 від 29.04.2015 р., відповідно до якого вона поручилась перед Банком за виконання Позичальником зобов»язань, передбачених Кредитним договором.
За умовами п. 4.1-4.3 Договору поруки поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Позичальник. Вони залишаються зобов»язаними перед Банком до того моменту, поки всі зобов»язання за Кредитним договором не будуть виконані повністю.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 20.05.2016 р. задоволено позов ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_1 та стягнуто солідарно заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії від 19.04.2013 р. заборгованість в сумі 3821671,70 гривень та витрати зі сплати третейського збору.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.
Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам ст. ст. 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Зазначений перелік підстав для скасування рішення третейського суду є вичерпним і закон не передбачає його розширеного тлумачення.
Статтею 389-5 ЦПК України також визначений перелік підстав для скасування рішення третейського суду: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Звертаючись до суду з заявою про скасування рішення третейського суду заявник посилається на те, що зазначеним рішенням суд вирішив питання про права і обов»язки ОСОБА_3, який є її чоловіком і надав згоду на укладення Договору поруки, однак його не було залучено до участі у розгляді справи.
З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що ОСОБА_3 не залучався до участі у справі, оскільки він не є стороною ні Кредитного договору, ні Договору поруки на підставі яких Банк звернувся до суду з позовом до Поручителя про стягнення заборгованості.
Надання письмової згоди чоловіком сторони договору на його укладення не породжує, в даному випадку, для нього будь-яких зобов»язань за цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тобто, стороною у спорі може бути особа права, свободи чи інтереси якої порушені, не визнаються або оспорюються.
Заявник при зверненні до суду не зазначає, які саме права ОСОБА_3 були порушені оскаржуваним рішенням.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «союз інвесторів України» від 20.05.2016 р. у справі № 15/16.
Керуючись ст.ст. 3,10, 60, 209, 389-1 - 389-5 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін-Сервіс» про скасування рішення третейського суду від 20.05.2016 р. відмовити.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзіції «Союз інвесторів України» від 20.05.2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін-Сервіс» про стягнення заборгованості залишити без змін.
Рішення може бути оскарженим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя