Справа № 22-ц/793/2217/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 5 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
16 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Агро» КВГ та апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Куцівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно , -
В січні 2017 року ОСОБА_6 пред'явила позов до Куцівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 19 листопада 1997 року померла її мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 3.23 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в КСП «Правда» в с. Куцівка, Смілянського району, згідно сертифікату серії ЧР №0260368 від 04.08.1997 року.
Позивач зазначає, що прийняла спадщину, так як постійно проживала зі спадкодавцем, вела господарство, доглядала та вступила в управління і користування майном.
Нотаріально оформити спадщину не в змозі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.
З таких підстав ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 3.23 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в КСП «Правда» в с. Куцівка, згідно сертифікату серії ЧР № 0260368 від 04.08.1997 року, належну ОСОБА_7
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2017 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну частку (пай) розміром 3.23га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в КСП «Правда» с. Куцівка Смілянського району згідно сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії ЧР № 0260368 від 04.08.1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_7
В апеляційній скарзі ТОВ «Альфа-Агро» КВГ просить рішення суду скасувати, як незаконне та постановлене з неповним з'ясуванням обставин у справі та із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення , яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області просить рішення суду скасувати, як незаконне, а по справі ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг по наступних підставах:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання.
Але таким вимогам закону рішення суду не відповідає.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач є спадкоємцем за законом і має право на земельну частку (пай).
Проте погодитися із такими висновками не можна по наступних підставах:
За положеннями частини першої ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності ( з 01 січня 2004 року), щодо відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.
Частиною п'ятою Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Отже за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати ( строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти померлого.
Згідно ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Згідно щ ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 553 ЦК Української РСР спадкоємець за законом або за заповітом в праві відмовити від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної із дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідно волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Судом встановлено, що 19 листопада 1997 року померла ОСОБА_8. Після її смерті відкрилася спадщина.
Будь-які докази, що підтверджують , що позивачка прийняла спадщину відсутні. Із довідки Куцівської сільської ради від 09.12.2016 року вбачається, що позивачка проживала із матір'ю до дня смерті і дійсно її поховала. В той же час із копії паспорта позивачки вбачається, що вона зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 із 18.03.1981 року по даний час. Вказані протиріччя судом не усунуто . Дані про те, що позивачка фактично вступила в управління або володіння спадковим майном відсутні.
У свідоцтві про народження позивачки вказано матір ОСОБА_7. Таке ж прізвище вказано і в сертифікаті на земельну частку (пай). А в свідоцтві про смерть вказано ОСОБА_8. Вказані протиріччя також не усунуто.
Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може бути звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В матеріалах справи відсутні дані, що позивачка зверталася до нотаріуса і їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
ТОВ «Альфа-Агро» КВГ може подати апеляційну скаргу виходячи із наступного. 05.05.2014 року між Смілянською райдержадміністрацією і ТОВ «Альфа-Агро» КВГ укладено договір оренди землі. Відповідно до цього договору в оренду передана земельна ділянка на яку право громадянина не встановлено. А відповідно до п. 38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області може подавати апеляційну скаргу на тих підставах , що і ТОВ «Альфа-Агро» ВКГ.
За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити як пред'явленого передчасно.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Альфа-Агро» КВГ задоволити.
Апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області задоволити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2017 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до Куцівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :