707/1817/17
3/707/717/17
20 листопада 2017 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси матеріали, які надійшли від Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого ПП “Філіпенко”,
за ст.124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №427412 від 31.07.2017 року, ОСОБА_1 30 липня 2017 року о 13 годині 00 хвилин на автодорозі Черкаси-Свидівок, керуючи автомобілем Toyota Previa, державний номерний знак НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (яму на проїзній частині), в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 30 липня 2017 року близько 13 години рухався по вул. Дахнівській з м. Черкаси у напрямку с. Свидівок, керував автомобілем Toyota Previa,після чого внаслідок вибоїни на дорозі пошкодив автомобіль, а саме пробив дві шини з правого боку, пошкодив титанові диски та ходову частину. Автомобіль пошкодив внаслідок вузького невідремонтованого дорожнього покриття. Просить суд закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, а також всі обставини справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Склад проступку включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об'єкт адміністративного проступку, - об'єктивну сторону проступку; - суб'єкт адміністративного проступку; - суб'єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 427412 від 31.07.2017 року ОСОБА_1, порушив п. 2.3 б, 12.1. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху тощо.
З урахуванням наведеного, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведений, указана подія сталася через наявність на проїжджій частині вибоїни, яка відповідними дорожніми службами не була усунена, про її наявність учасників дорожнього руху не було проінформовано, що і стало причиною даної події, тому, при встановлених обставинах, слід провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 124, 247 п. 1 , 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня ухвалення постанови.
Суддя: ОСОБА_2