Провадження №1-кс/537/625/2014
Справа № 537/3489/14-к
27.06.2014 року слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , прокурора прокуратури м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Кременчука Полтавської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить суд зобов'язати прокуратуру м. Кременчука Полтавської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань його заяву про злочинні дії секретаря міської ради міста Кременчука та розпочати розслідування за ознаками злочину, передбаченого ст..351 КК України.
В обґрунтування скарги вказав, що 30.04.2014 року він, як депутат міської ради, звернувся до голови міськвиконкому міста Кременчука із запитом, де просив повідомити та роз'яснити чи є офіційним документом відповідь органу місцевого самоврядування (міськвиконкому) на депутатський запит, або запит будь-якого громадянина. Просив також при наданні відповіді посилатися на нормативно-правовий акт із зазначенням конкретного пункту, статті або абзацу. На вказаний запит він отримав відповідь за підписом секретаря міської ради м. Кременчука ОСОБА_5 , де зазначено, що відповідь органу місцевого самоврядування на запит громадянина не може бути офіційним документом. Аналогічний запит він (скаржник) надіслав до Кременчуцького міського управління юстиції, звідки отримав відповідь з посиланням на відповідні нормативні акти, що відповідь органу місцевого самоврядування (міськвиконкому) на депутатський запит, або запит будь-якого громадянина є офіційним документом. У зв'язку з наданням завідомо неправдивої інформації секретарем міської ради, він звернувся до прокуратури м. Кременчука із заявою про злочин, де просив відкрити кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст..351 КК України відносно секретаря міської ради м. Кременчука ОСОБА_5 , вжити в межах діючого законодавства заходів щодо запобігання проявів корупції та протиправних дій в міській раді м. Кременчука. 23.06.2014 року він отримав відповідь з прокуратури м. Кременчука, в якій його повідомлено, що підстав для внесення відомостей про вчинене, як на його погляд, правопорушення, передбачене ст..351 КК України, не вбачається. Отже, прокуратура, не проводячи будь-якої перевірки за заявою про злочин, прийняла рішення про відсутність ознак правопорушення у діях секретаря міської ради.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі,
Прокурор прокуратури м. Кременчука ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити, вказав, що всі дії були вчинені відповідно до закону, заява не була внесена до ЄРДР, оскільки в заяві ОСОБА_3 , поданої до прокуратури, відсутні обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідь, надана секретарем міської ради ОСОБА_3 , не містить неправдивої чи недостовірної інформації, оскільки по суті є правильною. Також вказав, що офіційне тлумачення будь-яких понять, які закріплені законодавчо, надає лише Конституційний Суд України.
Вислухавши скаржника, прокурора, дослідивши матеріали, додані до скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно п.1 ч.1 ст.. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена в тому числі бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до п.1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань цей строк обчислюється наступним чином: заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин); у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.
Як встановлено слідчим суддею, 02.06.2014 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури м. Кременчука Полтавської області з заявою про злочин, де вказав, що дії секретаря міської ради м. Кременчука ОСОБА_5 підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.351 КК України та ст..16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки ним надана неправдива та завідомо недостовірна інформація на запит депутата місцевої ради, а саме, що відповідь органу місцевого самоврядування на запит громадянина не може бути офіційним документом, оскільки створюється для передачі інформації, яка вже створена і задокументована.
Прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_4 не заперечується, що долучена до матеріалів скарги заява є аналогічною заяві, поданій ОСОБА_3 до прокуратури. Також прокурором не заперечується, що ОСОБА_3 є депутатом міської ради, хоча скаржником відповідних документів на підтвердження цього слідчому судді не надавалося.
Слідчий суддя вважає, що службовими особами прокуратури м. Кременчука не було допущено бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виходячи з наступного.
Статтею 11 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання. Під депутатським зверненням, згідно Закону «Про статус народного депутата України», розуміється викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ, організацій здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення або викласти свою позицію з питань, віднесених до їхньої компетенції. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, заявлена на сесії Верховної Ради до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів публічної влади, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Частина 1 статті 351 КК України передбачає відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації.
Відповідно до Закону України «Про інформацію», інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Визначення офіційного документу міститься у Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, відповідно до якої офіційний документ - це письмове підтвердження фактів та подій, що мають юридичне значення, або з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків фізичних або юридичних осіб.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст..351 КК України, може бути виражена в тому числі у формі надання завідомо неправдивої інформації народному депутатові України, депутату місцевої ради. Поняття неправдивої (ч. 1 ст. 351) і недостовірної (ч. 2 ст. 351) інформації є синонімами. При цьому відповідальність за надання неправдивої (недостовірної) інформації настає лише у разі, коли винна особа відповідно до закону зобов'язана була надавати її депутату у відповідь на депутатське звернення, запит тощо або коли вона за власною ініціативою, з метою ввести депутата в оману, направила їм лист з певною інформацією.
До повноважень міського голови як і секретаря міської ради не належить тлумачення чи роз'яснення законодавчо визначених понять, викладення позиції з будь-яких питань не можна вважати недостовірною інформацією. Таким чином, викладене секретарем міської ради м.Кременчука ОСОБА_5 у відповіді на звернення ОСОБА_3 роз'яснення не можна вважати недостовірною чи неправдивою інформацією, відповідальність за надання якої передбачена ст..351 КК України.
За відсутності об'єктивної сторони діяння не містить складу злочину.
В силу ст..2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом вказаної норми закону та ст..214 цього Кодексу до реєстру повинні вноситися відомості, які дійсно вказують, що мало місце кримінальне правопорушення, а не заяви, які не вказують про наявність події кримінального правопорушення, а тільки мають формальну назву "заява про злочин". Оскільки заява ОСОБА_3 за своїм змістом не містила відомостей про кримінальне правопорушення, то підстав вносити її до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що у заяві ОСОБА_3 , поданій до прокуратури м. Кременчука, відсутні обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, бездіяльність прокурора відсутня, оскільки прокурор перевірив заяву, але не вніс її до Єдиного реєстру через відсутність для того підстав, тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст..ст.303 - 307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Кременчука Полтавської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1