Справа № 480/1997/17
Провадження № 1-в/480/491/17
Ухвала
21 листопада 2017 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ОВК №53 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєвів режимі відео-конференції із Державною установою Ольшанська виправна колонія (№ 53) заяву ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
встановив:
ОСОБА_5 вироком Братського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2013 року визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 6 років 6 місцяів позбавлення волі з конфіскацією майна.
На момент розгляду справи засуджений відбув 4 роки 9 місяців 5 днів. Невідбутий строк складає 1 рік 8 місяців 25 днів з урахуванням перерахунку відповідно до Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання ”.
01.11.2017 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника установи виконання покарань, який вважав, що засуджений не довів своє виправлення і клопотання засудженого не підлягає задоволенню, прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання засудженого, пояснення засудженого, який просив його звільнити умовно-достроково, дослідивши характеризуючи матеріали та особову справу засудженого та інші документи, суд дійшов такого.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що з 14.08.2014 року засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Ольшанській виправній колонії (№ 53).
За час відбування покарання ОСОБА_5 зарекомендував себе наступним чином. Під час утримання в СІЗО м. Миколаєва стягнень та заохочень не мав, до суспільно-корисної праці не залучався. За час відбування покарання у Снігурівській виправній колонії № 5 засуджений отримав два стягнення, які погашені в установленому законом порядку. З 14.08.2014 року по теперішній час відбуває покарання Ольшанській виправній колонії № 53, був розподілений до відділення №2. За час відбування покарання отримав п'ять стянень, одне з яких не погашено в установленому законом порядку.
Відповідно до характеристики від 07.11.2017 року на засудженого ОСОБА_5 , яка міститься в матеріалах особової справи, ОСОБА_5 . Приймає участь в роботах по благоустрою місць позбавлення волі та виконання завдань з комунально-побутового забезпечення. Працевлаштований в господарській обслузі.
На заходи визховно-профілактичного впливу засуджений ОСОБА_5 реагує посередньо. По відношенню до представників адміністрації скритний, неврівноважений.
За час відбування покарання загалом засуджений ОСОБА_5 сім разів порушував
режим утримання. Має сім стягнень, одне з яких не погашено у встановленому законом порядку та вісім заохочень.
Засуджений ОСОБА_5 за характером запальний. По відношенню до засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими різної спрямованості.
Засуджений ОСОБА_5 не навчається в Ольшанському навчальному центрі при Ольшанській виправній колонії (№53).
Перебуває на профілактичному обліку як особа схильна до втечі.
ОСОБА_5 підтримує соціально-корисні зв'язки зі знайомими. Мав одне побачення та отримав одну передачу. Має певні позитивні наміри на життя після звільнення, працевлаштуватись та одружитися.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягненням ним такого стану, за якого від даного засудженого не доводиться очікувати вчинення у майбутньому нових злочинів.
Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці за весь час відбування покарання.
Сумлінна поведінка, поряд з іншими ознаками, характеризується, у тому числі, дотриманням засудженим режиму відбування покарання та виконанням покладених на нього законом обов'язків, стримуванням від порушень режиму відбування покарання та від порушень правил внутрішнього розпорядку.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” № 2 від 26.04.2002 роз'яснено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 пояснив, що працював і має позитивні наміри на життя після звільнення, бажає працевлаштуватись та одружитися. При цьому, з характеризуючих матеріалів щодо засудженого ОСОБА_5 вбачається, що він характеризується посередньо, сім разів порушував режим утримання та має сім стягнень, одне з яких не погашено у встановленому законом порядку. Відбутий строк покарання складає 4 роки 9 місяців 5 днів, але за весь цей час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не довів свого виправлення.
Отже, засуджений ОСОБА_5 не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення і щодо нього не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1
21.11.2017