16.11.2017 Справа № 469/1462/17
2/469/684/17
16 листопада 2017 року смт. Березанка Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Старчеус О.П., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
В провадженні Березанського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення часток у спільній частковій власності та визнання права власності на нерухоме майно.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 10.11.2017 року звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні суду знаходиться справа за її позовом, предметом якої є житловий будинок загальною площею 81,4 кв.м., разом з господарчими будівлями та спорудами, в тому числі підсобні будівлі гараж та погріб, які знаходяться за адресою с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1 та земельна ділянка площею 0,2037га. Мотивуючи тим, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали розбирати житловий будинок та гараж, що підтверджується заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, представник заявниці просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь яким іншим особам вчиняти будь-які дії по пошкодженню, по знесенню, по будівництву, по вчиненню будь-яких правочинів щодо нерухомого майна: житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити не можливим виконання рішення суду.
Згідно п.2,3 ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, слід виходити з того, що наведений у ч.1 ст.152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним. Однак, згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке знаходиться у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або погіршитися за його якістю на момент виконання рішення, що може утруднити або зробити неможливим його виконання.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення часток у спільній частковій власності та визнання права власності на нерухоме майно, в якому просить встановити факт її родинних відносин з братом ОСОБА_6; визначити частку, яка за життя належала її братові ОСОБА_6 в житловому будинку за адресою с.Коблеве, Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1 та визнати за нею право власності на частку будинку, на ? частину земельної ділянки площею 0,2037га та на підсобні будівлі.
Разом з тим, з позовної заяви неможливо з'ясувати обсяг позовних вимог, оскільки позивачкою не зазначено на яку саме частку майна претендує позивачка, що не надає змоги визначити співмірність між заявленими позовними вимогами та майном, на яке просить накласти арешт представник заявниці.
Крім того, на думку суду, заявницею не обґрунтовано вимоги щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняти будь які дії по пошкодженню, знесенню, будівництву та вчиненню будь-яких правочинів щодо спірного майна, оскільки з розписок, наданих відповідачами, які маються в матеріалах заяви про забезпечення позову, вбачається, що вони зобов'язалися не вчинять будь-яких дій зі спорудою, яка знаходиться на території домоволодіння в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1 (гараж).
Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, що не позбавляє позивачку у подальшому звернутися до суду із заявою про забезпечення позову та наданням відповідних доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки до ухвалення рішення.
Слід також роз'яснити, що за змістом ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду в
апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають, про що зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”.
Одночасно роз'яснюю, що відмова в задоволенні заяви, не позбавляє позивачку на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та будь яким іншим особам вчиняти будь-які дії по пошкодженню, по знесенню, по будівництву, по вчиненню будь-яких правочинів щодо нерухомого майна: житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1 залишити без задоволення.
Копію ухвали суду направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: