"13" листопада 2017 р. Справа № 922/2716/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради Харківської області (вх. №3302 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.17 у справі № 922/2716/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд - сервіс", м. Харків
до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків
про спонукання укласти договір
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-сервіс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права користування на умовах оренди земельною ділянкою та спонукання укласти договір.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 (суддя Прохоров С.А.) прийнято до розгляду заяву відповідача про застосування до вимог позивача наслідків пропуску строків позовної давності. Зобов'язано позивача надати до суду пояснення щодо обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності. Задоволено клопотання позивача про призначення по справі судової експертизи. Призначено по справі № 922/2716/17 судову експертизу з питань землеустрою. Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8а, код ЄДРПОУ: 02883133). На вирішення експертів поставлені зазначені в резолютивній частині ухвали питання. Зобов'язано позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленбуд-Сервіс" (код 34015952) здійснити оплату вартості експертизи. Зобов'язано сторін при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведенні судової експертизи, на вимогу експерта для проведення експертизи в повному обсязі надавати всі витребувані документи та вчиняти необхідні дії. Ухвалено направити матеріали справи №922/2716/17 на адресу Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч.1 ст. 384 та ч.1 ст. 385 Кримінального кодексу України). Зобов'язано експертів подати господарському суду Харківської області мотивований висновок. Провадження у справі 922/2716/17 зупинено.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/2716/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2017.
Від представника позивача ОСОБА_4 надійшло 13.11.2017 клопотання про відкладення розгляду справи, мотивована тим, що він «про розгляд вказаної справи дізнався випадково, на офіційному веб-сайті «Судова влада». Жодних повісток по справі про призначення даного судового засідання не отримував, а тому об'єктивно був позбавлений можливості належним чином підготуватися до вказаного судового засідання».
В цей же час він буде задіяний як представник ОСОБА_5 у судовому засіданні Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/4918/17, що підтверджується роздруківкою із офіційного веб-сайту «Судова влада», а також належним чином завіреними копіями договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Розглянувши заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому позивач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника, що і було зроблено позивачем та направлено в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду іншого представника ОСОБА_1О, який діє на підставі довіреності від 24.10.2017.
Разом з тим, стосовно тверджень представника ОСОБА_4 про те, що Харківським апеляційним господарським судом не було його належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання колегія суддів зазначає, що дані твердження є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2017. Дану ухвалу направлено на адресу ТОВ «Зеленбуд-Сервіс», зазначену у позові. Дана ухвала була повернута відділенням Укрпошти з відміткою «за незапитом», що свідчить про те, що позивач не звернувся за отриманням ухвали.
За змістом статті 64 ГПК України, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом (зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції шляхом направлення відповідної ухвали суду на адресу.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Абзац 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» вказує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В свою чергу, у п. 9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 ГПК України , зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи та перелік питань, що потребують роз'яснення.
Крім того, в силу вимог ст. 86 ГПК України, ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство та висновок з розглянутого питання.
Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань.
При оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення, тобто, фактично, мова йде саме про дослідження підставності та обґрунтованості необхідності призначення судової експертизи у даній справі.
Водночас, зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489.
Отже, при оскарженні ухвал про зупинення провадження у справі з огляду на призначення судової експертизи детальному аналізу колегією суддів апеляційного суду підлягає ухвала про призначення судової експертизи, як підстави для зупинення провадження у справі.
До аналогічного такого висновку дійшов ВГСУ у постанові від 17.08.2016 р. в справі № 5011-8/15197-2012, від 03.08.2016 р. у справі № 904/4318/15, від 26.07.2016 р. по справі № 907/24/16 та ряду інших.
Саме тому в наведених ухвалах колегії суддів ВГСУ зазначили про можливість оскарження і скасування ухвал про призначення судових експертиз.
Між тим, приписи ст. 106 ГПК України не передбачають можливості апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду про призначення судової експертизи.
В цьому аспекті колегія суддів зазначає про часткову незгоду із висновками ВГСУ, а саме незгоду із висновком про те, що ухвала про призначення експертизи може підлягати апеляційному перегляду і наступному скасуванню з підстав невірного або недостатнього обґрунтування судження суду про необхідність призначення експертизи.
На думку колегії суду, принцип правової визначеності і необхідність забезпечення правової певності у процедурі судочинства мають вищу цінність, аніж потреба належного обґрунтування ухвал про призначення експертизи чи необхідність виправлення помилкового висновку суду про потребу в застосуванні спеціальних знань.
Також колегія суддів зазначає, що шкода, яка спричиняється ігноруванням принципу правової визначеності, завідомо вища, аніж шкода, яку спричиняють помилково чи безпідставно призначені судові експертизи, що свідчить про неприйнятність скасування ухвали про призначення експертизи за звичайних умов, тобто навіть в разі недостатнього або невірного обґрунтування висновку про необхідність її призначення.
Однак, на думку колегії суддів, скасування ухвал про призначення судових експертиз, може відбуватися в порядку еxceptio probat regulam in casibus non exceptis (виключення підтіерджує наявність правила, яке діє в невиключних ситуаціях), тобто у виключному випадку і на підставі іншої, неординарної обставини, під якою колегія суддів розуміє скоєння правопорушення у вигляді зловживання стороною своїм процесуальним правом.
Саме таку обставину колегія суддів встановила у даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи та зупиняючи провадження у справі, господарський суд поставив на вирішення експертів перелік питань, а саме:
- чи відповідає розроблена на підставі Рішення Харківської міської ради від 27.12.2006 року № 228/06 “Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” та затверджена Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 35/08 “Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” документація із землеустрою, а саме проект відведення земельної ділянки ТОВ “Зеленбуд-Сервіс” для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком (літ. “А-1”) по вул. Сумська, 35, кадастровий номер 6310136300:03:001:0095, загальною площею 0,0414 га та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?
- якщо розроблена на підставі Рішення Харківської міської ради від 27.12.2006 року № 228/06 “Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” та затверджена Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 35/08 “Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” документація із землеустрою, а саме проект відведення земельної ділянки ТОВ “Зеленбуд-Сервіс” для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком (літ. “А-1”) по вул. Сумська, 35, кадастровий номер 6310136300:03:001:0095, загальною площею 0,0414 га та її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, вказати в чому полягають такі невідповідності?
- чи відповідає розроблена на підставі Рішення ХМР від 21.02.2007 року № 20/07 “Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” та затверджена Рішенням ХМР від 23.12.2009 року № 330/09 “Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” документація із землеустрою, а саме проект відведення земельної ділянки ТОВ “Зеленбуд-Сервіс” для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (літ. “АБ-1”) по вул. Сумська, 35, кадастровий номер 6310136300:03:001:0102, загальною площею 0,0030 га та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?
- якщо розроблена на підставі Рішення ХМР від 21.02.2007 року № 20/07 “Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” та затверджена Рішенням ХМР від 23.12.2009 року № 330/09 “Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд” документація із землеустрою, а саме проект відведення земельної ділянки ТОВ “Зеленбуд-Сервіс” для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (літ. “АБ-1”) по вул. Сумська, 35, кадастровий номер 6310136300:03:001:0102, загальною площею 0,0030 га та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, вказати в чому полягають такі невідповідності?
Аналіз позовної заяви та клопотання позивача про призначення експертизи свідчить про те, що позивач своїм клопотанням ставить під сумнів законність рішень ХМР, посиланням на які він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, рішенням Харківської міської ради від 27.12.2006 № 228/06 ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0, 038 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові (Дзержинський район) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
Позивач у своєму позові, посилаючись на наявність рішення Харківської міської ради про надання йому згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки та наявність рішення Харківської міської про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,0414 га по вул. Сумській, 35 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з літнім майданчиком, а також на вимоги ЗК України, зазначає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору оренди землі між Харківською міською радою та ТОВ «ЗЕЛЕНБУД-СЕРВІС» укладеним в редакції, яка додана до позову.
Одночасно, в своєму клопотанні про призначення судової експертизи (а.с. 69-73 т.2) позивач ставить під сумнів законність проектів землеустрою, на підставі яких прийняті рішення ХМР, покладені в основу його позову.
Звертає на себе увагу та обставина, що ані проекти землеустрою, ані рішення ХМР, покладені в основу позову, на даний час взагалі ніким не оскаржуються.
Очевидно, що процесуальна дія (клопотання про призначення експертизи), в який позивач дезавуює свої власні підстави позовних вимог, не є ординарною, тому колегія суддів задала відповідні запитання щодо обґрунтування процесуального інтересу присутньому в судовому засіданні представнику позивача. Останній належних пояснень колегії суддів не надав.
Більше того, аналіз клопотання позивача та ухвали суду про призначення експертизи (в частині поставленого на вирішення судового експерта питання № 2.1) свідчить, що позивач просив з'ясувати, в чому полягають невідповідності затвердженої Рішенням ХМР від 23.12.2009 року № 330/09 документації із землеустрою вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а суд задовольнив клопотання і в цій частині.
Між тим, колегія суддів встановила, що позивач при звернені з даним позовом взагалі не посилався на документацію із землеустрою, затверджену Рішенням ХМР від 23.12.2009 року № 330/09. Така підстава у позові відсутня.
Таким чином, з'ясування зазначеного питання шляхом експертного дослідження в принципі не може вплинути на розгляд даного спору, оскільки рішення ХМР 2009 року і відповідні додатки цього рішення не входять до предмету доказування у даній справі.
Оцінюючи наведені обставини, судова колегія приходить до висновку, що клопотання позивача про призначення судової експертизи носить характер зловживання процесуальним правом і, можливо, спрямоване на затягування вирішення спору по суті. За таких умов залишення оскарженої ухвали без змін буде суперечити іншому правовому принципу - принципу верховенства права, оскільки буде створена ситуація, в який протиправна процесуальна дія (умисне антиправове клопотання позивача) буде тягнути такі ж самі наслідки, що і законна, сумлінна процесуальна дія сторони.
Колегія суддів вважає неприпустимою ситуацію, в який правопорушення і легальна дія тягнуть однакові правові наслідки.
За таких умов до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок еxceptio probat regulam in casibus non exceptis і саме в даному випадку, в порядку виключення, можливе оскарження і скасування ухвали про призначення судової експертизи.
Враховуючи викладене та опираючись на встановлений ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов'язок суду забезпечити саме справедливе, правове вирішення спору, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена внаслідок зловживання позивача своїм процесуальним правом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.17 у справі № 922/2716/17 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.17 у справі № 922/2716/17 скасувати.
Справу передати на розгляд господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.