"14" листопада 2017 р.Справа № 916/462/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лавриненко Л.В.
суддів: Філінюка І.Г., Лашина В.В.
при секретарі судового засіданні - Безпалюку А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р.
по справі № 916/462/17
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Одеса
про стягнення 213 433,47 грн.,
за участю представників сторін:
від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Одеса: ОСОБА_4 - за довір.
від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область: особисто.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 р., у складі колегії суддів: головуючого судді Лавриненко Л. В., суддів Філінюка І. Г., Лашина В. В. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. по справі № 916/462/17.
У зв'язку з перебуванням судді учасника - колегії Лашина В. В. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 25.07.2017 р. № 696 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, визначено суддю учасника - колегії Аленіна О.Ю.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. по справі № 916/462/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Філінюка І.Г., Аленіна О.Ю.
У зв'язку з перебуванням судді учасника - колегії Аленіна О.Ю. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2017 р. № 1121 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, визначено суддю учасника - колегії Лашина В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. по справі № 916/462/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Лашина В.В., Філінюка І.Г.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга розглянута в межах строку, вставленого частиною 1 ст. 102 ГПК України.
В лютому 2017 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Одеса про стягнення 213 433,47 грн., з яких:
- 121 132 грн. - авансовий платіж;
- 36 339,60 грн. - 30% неустойка;
- 47 779,87 грн. - інфляційні витрати;
- 8 182 грн. - 3% річних;
- 3 201,50 грн. - судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог фізична особа - підприємець ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014 р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. по справі № 916/462/15 (суддя Никифорчук М. І.) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
При винесенні вказаного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що за договором про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014 р. та відповідно до додатку № 1 до цього договору сторони дійшли згоди, що конкретний перелік послуг і їх вартість визначатимуться в узгоджених між ними кошторисах та технічних завданнях на кожне замовлення окремо.
В порушення вимог ст. ст. 33 та 34 ГПК України фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не надав суду першої інстанції жодного технічного завдання, кошторису, іншого документу, які б підтверджували той факт, що здійснені ним платежі пов'язані саме з договором про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область оскаржив його до Одеського апеляційного господарського суду.
В поданій апеляційній скарзі, позивач посилається на не правильне застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 м. Одеса у своєму відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2014 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 м. Одеса укладено договір про надання послуг № 04-09-2014.
За умовами п. 1.1. договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю такі послуги згідно умов даного договору.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору виконавець надає замовнику послуги з розробки Веб-сайту або окремих його елементів.
Конкретний перелік та вартість послуг, які надаються, а також строк виконання послуг та строки оплати вказані в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.
Розділом 4 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний якісно, своєчасно та у повному обсязі надавати замовнику послуги, передбачені цим договором, додатками та доповненнями до даного договору, передати замовнику усі матеріали, які необхідні для обслуговування Веб-сайту або його окремих елементів в електронному вигляді.
Замовник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати виконавцю надані послуги, своєчасно надавати виконавцю усі матеріали, необхідні йому для надання послуг у відповідності до даного договору.
Пунктом 5.1. договору сторонами визначено, що розмір винагороди виконавця за послуги, надані на користь замовника, вказаний в додатках до даного договору.
Згідно з п. 6.1. договору оплата винагороди виконавця за даним договором здійснюється замовником, згідно з порядком та в розмірі, погодженому сторонами в додатках до даного договору.
Відповідно до п. п. 7.1. - 7.3. договору приймання-передача наданих за даним договором послуг здійснюється сторонами по актам приймання-передачі результатів наданих послуг.
Замовник підписує акт приймання-передачі послуг в строк до 7 - го числа місяця, наступного за звітним, або надає мотивовану відмову від його підписання.
Послуги за даним договором вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі послуг. У випадку якщо замовник не підпише акт приймання-передачі у строк, вказаний в п.7.2. договору та не надасть мотивованої відмови від його підписання, то послуги вважаються такими, що надані та прийняті у повному обсязі без зауважень з моменту складання виконавцем акту приймання-передачі.
Пунктом 8.1. договору визначено, що за порушення виконавцем строків надання послуг, замовник має право стягнути з виконавця неустойку в розмірі 5 % від вартості послуг за кожні два дня прострочки, але не більш ніж 30 % від вартості не наданої у строк послуги.
Відповідно до п. п. 13.1. - 13.2. даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Замовник може відмовитись від надання послуг за даним договором та/або від даного договору в цілому у будь-який час шляхом надання виконавцю письмового повідомлення про таке припинення.
Згідно з п. 14.1 даний договір вступає в силу з моменту його укладення та зберігає силу до його припинення у відповідності до положень статті 13 цього договору.
За результатами розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені ст. ст. 509 та 11 ЦК України.
За приписами цих норм зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч. 1 до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2014 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м. Мерефа, Харківська область та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 м. Одеса укладено договір про надання послуг № 04-09-2014.
За умовами п. 1.1. договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю такі послуги згідно умов даного договору.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору виконавець надає замовнику послуги з розробки Веб-сайту або окремих його елементів.
Конкретний перелік та вартість послуг, які надаються, а також строк виконання послуг та строки оплати вказані в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.
Розділом 4 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний якісно, своєчасно та у повному обсязі надавати замовнику послуги, передбачені цим договором, додатками та доповненнями до даного договору, передати замовнику усі матеріали, які необхідні для обслуговування Веб-сайту або його окремих елементів в електронному вигляді.
Замовник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати виконавцю надані послуги, своєчасно надавати виконавцю усі матеріали, необхідні йому для надання послуг у відповідності до даного договору.
Відповідно до п. 1 додатку № 1 від 04.09.2014 р. до договору про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014 виконавець зобов'язаний виконувати послуги з технічної підтримки та модернізації (супроводження) Веб-сайтів замовника та доручених йому сайтів третіх осіб відповідно до узгоджених між замовником та виконавцем технічних завдань та кошторисом по кожному окремому замовленню з супроводження.
Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 платіжними дорученнями:
- від 30.01.2015 р. № 24 на суму 1 500 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 12.01.2015 р. № 12/0115);
- від 19.02.2015 р. № 26 на суму 1 680 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 09.02.2015 р. № 09/0215);
- від 30.10.2014 р. № 3 на суму 2 340 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 27.10.2014 р. № 27/1014);
- від 25.02.2015 р. 28 на суму 2 625 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 20.02.2015 р. № 20/0215);
- від 13.01.2015 р. № 17 на суму 3 194 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 30.10.2014 р. № 30/1014);
- від 15.01.2015 р. № 19 на суму 490 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 13.01.2015 р. № 13/0115);
- від 30.01.2015 р. № 23 на суму 500 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 29.01.2015 р. № 29/0115);
- від 16.01.2015 р. № 25 на суму 504 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 10.02.2015 р. № 10/0215);
- від 31.03.2015 р. № 33 на суму 525 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 16.03.2015 р. № 16/0315);
- від 30.10.2014 р. № 4 на суму 650 грн. (призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком від 28.10.2014 р. № 28/1014).
Крім того, до позовної заяви фізичною особою ОСОБА_2 додані квитанції:
- від 13.02.2015 р. № 180114928 на суму 6 474 грн.;
- від 10.03.2015 р. № 180183880 на суму 975 грн.;
- від 23.03.2015 р. № 18014558 на суму 5 180 грн.;
- від 16.09.2014 р. № 180160012 на суму 6 720 грн.;
- від 23.12.2014 р. № 180132771 на суму 5 000 грн.;
- від 07.11.2014 р. № 180155970 на суму 1 780 грн.;
- від 23.12.2014 р. № 180132824 на суму 900 грн.;
- від 07.11.2014 р. № 180156108 на суму 2 500 грн.;
- від 05.12.2014 р. № 180169198 на суму 370 грн.;
- від 19.12.2014 р. № 180196946 на суму 8 960 грн.;
- від 17.10.2014 р. № 180137473 на суму 6 720 грн.;
- від 09.09.2014 р. № 180151601 на суму 10 000 грн.;
- від 05.11.2014 р. № 180192895 на суму 2 775 грн.;
- від 30.09.2014 р. № 180170230 на суму 6 600 грн.;
- від 03.02.2015 р. № 180168846 на суму 8 500 грн.;
- від 10.03.2015 р. № 180183977 на суму 525 грн.;
- від 18.03.2015 р. № 180173218 на суму 8 500 грн.;
- від 01.04.2015 р. № 180183281 на суму 7 400 грн.;
- від 01.04.2015 р. № 180183405 на суму 2 000 грн.;
- від 15.04.2015 р. № 180186529 на суму 2 275 грн.;
- від 07.10.2014 р. № 17LM84278 на суму 4 070 грн.;
- від 10.11.2014 р. № 17LM9478 на суму 8 900 грн.
Всього на суму 121 132 грн.
Жоден з перелічених вище документів не містить посилання на договір про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014, як на підставу виникнення у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 обов'язку сплатити авансові платежі на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що деякими з перелічених вище квитанцій (від 03.02.2015 р. № 180168846 на суму 8 500 грн. та від 01.04.2015 р. № 180183282 на суму 7 400 грн.) фізична особа - підприємець ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за іншим договором про надання послуг, а саме від 12.06.2014 р. № 12-06-2014, в межах господарського спору по справі № 922/3064/16.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2016 р. по справі № 922/3064/16 позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в частині стягнення основного боргу з авансових платежів за договором від 12.06.2014 р. № 12-06-2014 в сумі 115 663 грн. були задоволені.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 р. по справі № 922/3064/16 рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2016 р. в цій частині було залишене без змін.
Таким чином, наявні в справі документи свідчать про існування між фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спору не лише за договором про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014, яким позивач обґрунтовував свої вимоги, але і за договором про надання послуг від 12.06.2014 р. № 12-06-2014.
17.10.2017 р. від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які свідчать про те, що перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 платіжними дорученнями: від 30.01.2015 р. № 24 на суму 1 500 грн., від 19.02.2015 р. № 26 на суму 1 680 грн., від 30.10.2014 р. № 3 на суму 2 340 грн., від 25.02.2015 р. 28 на суму 2 625 грн., від 13.01.2015 р. № 17 на суму 3 194 грн., від 15.01.2015 р. № 19 на суму 490 грн., від 30.01.2015 р. № 23 на суму 500 грн., від 16.01.2015 р. № 25 на суму 504 грн., від 31.03.2015 р. № 33 на суму 525 грн., від 30.10.2014 р. № 4 на суму 650 грн. здійснювалось на підставі виставлених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 рахунків за договором про надання послуг від 04.09.2014 р. № 04-09-2014.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Як вбачається зі змісту клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, неможливість надання відповідних доказів суду першої інстанції обґрунтована фінансовими збитками та відсутністю можливості відновити деякі бухгалтерські документи на час розгляду спору судом першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наведене клопотання, в його задоволенні відмовляє, оскільки організація належного обліку (бухгалтерського та/або податкового) всіх господарських операцій, які здійснюються суб'єктом господарювання, є обов'язком такого суб'єкта. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не надав жодного доказу втрати, знищення або пошкодження цих документів на час розгляду цієї справи місцевим господарським судом.
За цих же підстав не приймаються до уваги і додаткові документи, надані 13.11.2017 р. суду апеляційної інстанції фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про порушення місцевим господарським судом ст. 74-1 ГПК України, оскільки в силу приписів ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо не порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи те, що відмовивши фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні позову в межах цієї справи, місцевий господарський суд послався на недоведеність належними та допустимими доказами (у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України) тих обставин, на які посилався позивач, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не надання судом відеозапису судового процесу не є порушенням, яке призвело до прийняття неправильного рішення.
Не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги щодо вільного слухача, який під час судового засідання звернувся до представника фізичної особи - підприємця і щось пояснив останньому, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ця особа надавала будь - які пояснення суду першої інстанції і ці пояснення були враховані при прийнятті оскарженого рішення.
За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 85, 91, 101-105 ГПК України, суд
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 р. по справі № 916/462/17 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2017 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді І.Г. Філінюк
В.В. Лашин