15 листопада 2017 рокуСправа № 921/502/17-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601.
до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016
про cтягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу в сумі 718 172,14 грн
За участі представників:
Позивача: Панчука С.М. - уповноваженого, довіреність № 3 від 10.01.2017
Відповідача: Миколайчук Н.Л. - юрисконсульта, доручення № 1163/01 від 17.10.2017
Третьої особи: Андрійко Є.Л. - уповноваженого, довіреність № 14/174 від 23.10.2017
В судових засіданнях учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
В порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення 718 172,14 грн компенсації вартості об'єму спожитого у березні-квітні 2017 року природного газу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в березні-квітні 2017 р. відповідачем, за відсутності підтвердженого оператором газотранспортної системи обсягу природного газу (номінації), відбулось споживання останнього в обсязі 31,663 та 7,922 тис. куб. м, що в свою чергу призвело до виникнення неврегульованого небалансу позивача як оператора ГТМ, у зв'язку із цим відповідач, на думку позивача, зобов'язаний компенсувати вартість об'єму спожитого природного газу у розмірі 718 172,14 грн.
В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: заяви - приєднання № 251 від 25.01.2016, листа № 280 від 29.05.2017, рахунків № 251 від 26.05.2017, листа № 26-3503/1.2-17 від 14.04.2017, листа № 26-4226/1.8-17 від 18.05.2017, акту №251 від 31.05.2017, акту № 251 від 30.06.2017, а також інших документів.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12 год. 15 хв. 11.09.2017р., яке, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 12:30 год. 25.09.2017, та, відповідно, на 09:30 год. 18.10.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах. В судовому засіданні 18.10.2017, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:15 год. 06.11.2017, про що зазначено у протоколі (формулярі) судового засідання від 18.10.2017. Ухвалою суду від 06.11.2017 розгляд справи відкладено на 10 год. 00 хв. на 15.11.2017.
Окрім того, ухвалою господарського суду від 11.09.2017 судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Строк вирішення спору було продовжено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 18.10.2017.
В судове засідання 15.11.2017 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.
В судове засідання 15.11.2017 повноважний представник відповідача прибув, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених відзиві на позовну заяву за вих. №1098/01 від 22.09.2017 (вх. №17529), доповненнях до нього №1265/01 від 06.11.2017 та з урахуванням долучених до матеріалів справи документів. Зокрема, вважає, що газ у березні та квітні місяці 2017 року підприємством спожито за договорами № 3913/1617-БО-30 від 27.10.2016 та № 3912/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 постачання природного газу, які укладені з Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Поряд із цим, обсяг спожитого підприємством природного газу у березні та квітні 2017 року не заперечує.
Згідно письмових пояснень №14/4-1330 від 13.11.2017, підтриманих в судовому засіданні 15.11.2017 повноважним представником, третя особа, зокрема, зазначає, що укладаючи Договори поставки природного газу, сторони керувались вимогами Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), зокрема п. 17, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №758 від 1 жовтня 2015 р. Стверджує, що при формуванні заявки (номінації) Оператору газотранспортної системи на кожний розрахунковий період (календарний місяць) Компанія для підтвердження планового обсягу газу кожному окремому споживачу - виробнику теплової енергії, який має укладені з Компанією договори постачання, в тому числі і відповідач, зобов'язана аналізувати виконання таким споживачем умов пункту 17 Положення та застосовувати кожен допустимий критерій цих умов. Вважає, що постанова КМУ №758 обов'язкова для виконання Компанією, а теплогенеруючим підприємствам вона надає лише права. В залежності від виконання теплогенеруючим підприємством договору на постачання газу, Компанія також має відповідні права, які встановлені постановою КМУ №758. Вказує, що у зв'язку із заборгованістю відповідача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за спожитий у минулі періоди газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становив нижче 90% (що було підтверджено представником відповідача в судовому засіданні), Компанія не мала правових підстав для надання номінації та в результаті - поставки відповідачу природного газу у спірні періоди. А тому, оскільки Компанія не надавала відповідачу номінації на березень-квітень 2017 року, то і не поставляла природний газ у цей період у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем вимог постанови КМУ №758. Враховуючи, що відповідач допустив несанкціонований відбір газу, тому у відповідності до кодексу ГТС повинен нести відповідальність перед позивачем. Також, третя особа звертає увагу суду на те, що питання правомірності дій третьої особи щодо договірних зобов'язань із відповідачем має розглядатись не по даній справі, а виключно в рамках окремого позову (у випадку, якщо відповідач вважатиме своє право порушеним).
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 року затвердженоКодекс газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (п.2 гл. 1 розділу 1).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), та який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п.2 гл. 1 розділу 1).
Дія Кодексу ГРС поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу (п. 3 гл. 1 р. 1 Кодексу ГРС).
Відповідно до п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС, основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об'єктах суб'єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.
Згідно п.п. 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача)договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 в порядку, визначеному цим розділом.
П. 1 гл. 3 розділу VІ Кодексу ГРС визначено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.п. 3, 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС).
Фактом приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).
Так, 25.01.2016 між ПАТ "Тернопільміськгаз", як Оператором/позивач, з однієї сторони, та КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як Споживачем/відповідач, з іншої сторони, було укладено публічний договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 251 від 25.01.2016 (надалі - Договір).
П. 1.1 р. 1 Договору визначено, що цей Договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать Споживачам (їх постачальникам), до об'єктів Споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно п. 1.3 р. 1 Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Р. 2 Договору сторони визначили його предмет. Так, за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до п. 3.1 р. 3 Договору, санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором.
Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування і установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п. 3.3 р. 3 Договору).
Підп. 5 п. 7.4 р. 7 Договору визначений обов'язок споживача не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 р. 12 Договору).
Як стверджує позивач, у березні-квітні 2017 року ним було виявлено порушення зазначених вище умов Договору, зокрема споживання відповідачем природного газу за відсутності номінації, що призвело до виникнення неврегульованого небалансу позивача як оператора ГРМ в обсязі відповідно 31,663 тис. куб. м та 7,922 тис. куб. м природного газу.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, на адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 20.04.2017 та 25.05.2017 надійшли листи від НАК "Нафтогаз України" №26-3503/1.2-17 від 14.04.2017 та № 26-4226/1.8-17 від 18.05.2017, в яких йдеться про те, що постачальник природного газу (третя особа у справі) не підтвердив підприємству відповідача планових обсягів (номінацій) природного газу на березень 2017 р., у зв'язку з невиконанням умов пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, та на квітень 2017 р., у зв'язку із невиконанням умов пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187, а тому не здійснював постачання йому природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, відповідач стверджує, що ним спожито природний газ за договорами № 3913/1617-БО-30 від 27.10.2016 та № 3912/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 постачання природного газу, які укладені з Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Також, вказує, що згідно п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", яке є обов'язковим до виконання на території України, для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії"', та з дотриманням принципу недискримінації.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як Постачальник, з однієї сторони, та КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як Споживачем, з іншої сторони, укладено договір № 3912/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 постачання природного газу, яким регулюються відносини щодо постачання Споживачеві у 2016-2017 роках природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (надалі - Договір № 3912/1617-ТЕ-30).
Пунктом 2.1 Договору № 3912/1617-ТЕ-30 передбачено, що Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 100 тис. куб. м, в т.ч. за місяцями: у жовтні місяці 2016 р. - 6 тис. куб. м, у листопаді місяці 2016 р. - 15 тис. куб. м, у грудні місяці 2016 р. - 20 тис. куб. м, у січні місяці 2017 р. - 23 тис. куб. м, у лютому місяці 2017 р. - 19 тис. куб. м та у березні місяці 2017 р. - 17 тис. куб. м.
Додатковою угодою № 3 від 31.03.2017 до Договору № 3912/1617-ТЕ-30, зокрема, додано п. 2.1 розділу 2 договору абзацом у наступній редакції: "Постачальник передає Споживачу в період з 01 квітня 2017 р. по 30 вересня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 1,0 тис. куб. м, в т.ч. за місяцями: у квітні місяці 2017 р. - 1,0 тис. куб.м.
Також, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як Постачальником, з однієї сторони, та КПТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як Споживачем, з іншої сторони, укладено договір № 3913/1617-БО-30 від 27.10.2016 постачання природного газу, яким регулюються відносини щодо постачання Споживачеві у 2016-2017 роках природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (надалі - Договір № 3913/1617-БО-30).
Пунктом 2.1 Договору № 3913/1617-БО-30 передбачено, що Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 55 тис. куб. м, в т.ч. за місяцями: у жовтні місяці 2016 р. - 5 тис. куб. м, у листопаді місяці 2016 р. - 8 тис. куб. м, у грудні місяці 2016 р. - 11 тис. куб. м, у січні місяці 2017 р. - 12 тис. куб. м, у лютому місяці 2017 р. - 10 тис. куб. м та у березні місяці 2017 р. - 9 тис. куб. м.
Додатковою угодою № 6 від 31.03.2017 до Договору № 3913/1617-БО-30, зокрема, додано п. 2.1 розділу 2 договору абзацом у наступній редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2017 р. по 30 вересня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 2,0 тис. куб. м., в т.ч. за місяцями: у квітні місяці 2017 р. - 2,0 тис. куб. м.
Відповідно до умов Договорів №3912/1617-ТЕ-30 та №3913/1617-БО-30 сторонами передбачено, зокрема, наступне:
- Споживач (відповідач) подає Постачальнику (третя особа) до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки Споживачем Постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у п. 2.1. договору на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються Постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку (п. 3.2. р. 3);
- Споживач зобов'язується надати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, Постачальнику: - завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта Споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями; - підписані та скріплені печаткою Споживача два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (п. 3.5 р. 3);
- Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає Споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акта приймання-передачі природного газу Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акта (п. 3.6 р.3);
- У разі, коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами Споживача, Споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити Постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому, Споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування (п. 3.8 р.3).
Підп. 4 п.7.2 р. 7 Договорів №3912/1617-ТЕ-30 та №3913/1617-БО-30 визначено, що Споживач зобов'язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу.
Відповідач наголошує, що ним, як споживачем, своєчасно рекомендованим листом відповідно до умов укладених та зазначених вище договорів направлено Постачальнику (третій особі у справі) заявки на планові обсяги споживання газу у березні 2017 р. та квітні 2017 р. та в подальшому - акти приймання-передачі природного газу за вказані періоди. Вказує, що усі направлені на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" акти приймання-передачі природного газу повернуті останнім відповідачу без підписання, хоча згідно з інформацією про споживання і оплату за газ згідно договорів за період з 30.09.2011 по 23.03.2017 оплата підприємством у процентному відношенні становила 89,47492865. Звертає увагу суду на те, що рівень розрахунків теплопостачальних та теплогенеруючих компаній за спожитий природний газ залежить виключно від платіжної дисципліни споживачів теплової енергії. Також, незабезпечення рівня розрахунків за спожитий природний газ вище 90% зумовлюється несвоєчасним проведенням клірингових розрахунків з відшкодування з державного бюджету пільг та житлових субсидій. Відтак вважає, що визначений позивачем обсяг газу у березні-квітні 2017 р. ним спожито на підставі укладених з Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорів.
Поряд із цим, третя особа стверджує, що в березні та квітні 2017 р. відповідачем був здійснений несанкціонований відбір природного газу, адже йому не видавались номінації на цей період з боку НАК "Нафтогаз України", отже був відсутній підтверджений обсяг природного газу (ліміт) на вказаний період. Наголошує на тому, що у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості за спожитий газ у попередні періоди за договорами № 3913/1617-БО-30 від 27.10.2016 та № 3912/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 постачання природного газу, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становив нижче 90%, були відсутні підстави для документального оформлення обсягів природного газу, спожитого відповідачем у березні та квітні 2017 р.
Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону).
Відповідно до п.10 ч. 1 статті 3 Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу").
Права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (ст. 38 вищевказаного Закону).
Пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС визначено, що:
- несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період;
- номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Пунктом 17 "Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758 (яке припинило свою дію з 01.04.2017), передбачено, що обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії може бути виконано за таких умов:
- укладення виробником теплової енергії з НАК Нафтогаз України договору постачання природного газу відповідно до законодавства;
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК Нафтогаз України за використаний природний газ, або
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК Нафтогаз України за спожитий до 01 січня 2016 р. природний газ за всіма укладеними з НАК Нафтогаз України договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або
- рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК Нафтогаз України договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або
- надання НАК Нафтогаз України та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК Нафтогаз України), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.
01.04.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", до п.п. 4 п. 3 якої покладено обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для всіх категорій використання природного газу, в тому числі для виробництва електричної енергії такими виробниками, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.
Згідно абз. 1, 2, 4 ч. 3 п. 12 зазначеного Положення, обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК "Нафтогаз України" на період до 1 квітня 2018 року за таких умов, зокрема:
- укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства;
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ;
- станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з додаванням суми оформлених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", підписаних усіма учасниками розрахунків і переданих до органів Казначейства, але не профінансованих спільних протокольних рішень за усіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків.
Відповідно до п. 1 гл. 5 Розділу VI Кодексу ГРС, споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.
Частиною 2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу", визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2 (п. 4 гл. 5 р. VI Кодексу ГРС).
Отже, відповідно до наведених вище норм законодавства та умов договорів постачання, санкціонованим відбором споживачем (відповідачем) природного газу є його відбір у межах договірного обсягу та за наявності підтвердженої номінації, за відсутності якої такі дії кваліфікуються як несанкціонований відбір газу.
Факт споживання відповідачем у березні та квітні 2017 року природного газу у визначених позивачем об'ємах (відповідно 31,663 та 7,922 тис.куб.м) підтверджено відповідачем в судових засіданнях.
Проте, як вже було зазначено вище, зазначений обсяг природного газу спожито відповідачем за відсутності підтвердженої номінації.
Таким чином, зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що у березні-квітні 2017 року виник неврегульований небаланс, який був віднесений на небаланс позивача (оператора ГРМ), у зв'язку із чим, у відповідності до п. 4 гл. 5 р. VI Кодексу ГРС, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу вартість спожитого природного газу.
Матеріали справи свідчать про те, що ПАТ "Тернопільміськгаз", враховуючи надання ним як оператором відповідачу послуг з балансування у березні-квітні 2017 року обсягів природного газу, направило останньому, згідно листа №280 від 29.05.2017, рахунки №251 від 26.05.2017 (в кількості 2 шт.) на оплату послуг балансування обсягів природного газу за березень та квітень 2017 р., всього на загальну суму 718 172,14 грн (зареєстровано підприємством відповідача за вх. № 429).
Також, цінними листами з описом вкладення 10.07.2017 та 21.06.2017 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акти надання послуг балансування обсягів природного газу за березень місяць 2017 р. № 251 від 30.06.2017 на суму 597 746,78 грн (31 663 куб. м) та Акт надання послуг балансування обсягів природного газу за квітень місяць 2017 р. № 251 від 31.05.2017 на суму 120 425,36 грн (7 922 куб. м).
Вартість послуг з балансування обсягів природного газу вираховувалась оператором (позивачем) згідно наступної формули: В = (Vф - Vп) х Ц х К:
- вартість компенсації обсягів небалансу за березень 2017 р. становить 597 746, 78 грн (В= 31,663 м3 об'єм/обсяг природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період - 0,000 об'єм/обсяг природного газу фактично поставлений споживачу його постачальником) х 9439, 20 грн - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ) х 2 (коефіцієнт компенсації);
- вартість компенсації обсягів небалансу за квітень 2017 р. становить 120 425,36 грн (7,922 м3 об'єм/обсяг природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період - 0,000 об'єм/обсяг природного газу фактично поставлений споживачу його постачальником) х 7600,692 грн - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ) х 2 (коефіцієнт компенсації).
Таким чином, загальна сума компенсації вартості об'єму спожитого відповідачем у березні-квітні 2017 р. природного газу становить 718 172,14 грн.
Станом на дату проведення судового засідання зазначена сума компенсації відповідачем не сплачена.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та доповненнях до нього, суд вважає безпідставними, з огляду на встановлені вище судом обставини.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене та відповідно до вимог чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу в сумі 718 172, 14 грн підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року установлено у розмірі 1600 грн.
В силу присів ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, зменшення розміру позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру - стягнення 718 172 грн 14 коп. Таким чином, до сплати підлягав судовий збір в сумі 10 772 грн 58 коп. Позивачем згідно платіжного доручення № 422 від 29.08.2017 сплачено судовий збір в розмірі 10 773 грн 00 коп.
Отже, сума судового збору, яка зайво сплачена позивачем та підлягає поверненню з Державного бюджету становить 00 грн 48 коп.
Для повернення зазначеної вище суми позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.
В силу приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 10 772 грн 58 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959, 718 172 грн 14 коп. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу та 10 772 грн 58 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 20.11.2017
Суддя І.М. Гирила