10.11.2017 Справа № 907/612/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уж - Буд - Інвест", м. Ужгород
до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача 2 Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород
про визнання поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м.Ужгород, мікрорайон "Боздош", кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах; зобов'язання Ужгородської міської ради в особі департаменту міського господарства підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі №1727 від 03.06.2014,
Суддя Васьковський О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності від 14.02.2017
від відповідача 1 - ОСОБА_2, представник по довіреності №03-17/259 від 04.08.2017
від відповідача 2 - ОСОБА_2, представник по довіреності №24.01-12/1712 від 04.08.2017
СУТЬ СПОРУ: визнання поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м.Ужгород, мікрорайон "Боздош", кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах; зобов'язання Ужгородської міської ради в особі департаменту міського господарства підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 1, в порушення вимог договору оренди та вимог чинного законодавства, ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору, укладеного 13.06.2017 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (надалі - департамент) та ТОВ «Уж-Буд-Інвест» на підставі рішення Ужгородської міської ради від 23.04.2014 року №1283 укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 1200 кв.м. (кадастровий номер 2110100000:24:002:0178) за адресою м.Ужгород, мкрн. «Боздош»для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку. Стверджує, що позивач, як орендар земельної ділянки, протягом всього строку дії Договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року виконував свої обов'язку у відповідності до умов укладеного договору та вимог закону, а відсутність збудованого нерухомого об'єкту, тобто використання за цільовим призначенням не спростовано відповідачем, хоч він на це і покликається у відзиві. Позивач заперечує доводи відповідача щодо невикористання земельної ділянки, та вважає, що вказане не є порушенням норм та укладеного договору. Позивач доводить, що ним належним чином виконувались умови договору оренди землі, жодних порушень його умов допущено позивачем не було, товариством по даний час регулярно сплачуються до бюджету міста платежі зі сплати орендної плати, які приймаються відповідачем.
Крім того, вказує, що відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачена підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, вказує, що перший лист про підписання додаткової угоди та пролонгації договору був поданий до відповідача 24.05.2017 року, тобто після спливу місячного терміну з закінчення строку дії договору (11.04.2017 р.), а відповідачем не направлено позивачу заперечення про поновлення договору оренди.
Позивач наводить доводи щодо того, що відповідач жодного разу не висловлювався про припинення дії договору оренди, а навпаки направляв позивачу листи з повідомленням про проект рішення щодо продовження дії договорів. Водночас, позивач вважає, що та обставина, що після спливу 5-ти місяців з моменту закінчення строку дії договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року, відповідачем було прийнято рішення не впливає на суть правовідносин жодним чином і на даний позов також., хоч і вважає таке рішення протиправним, таким, що не ґрунтується на законі з тих самих підстав, що заявлені в позовній заяві, адже орган місцевого самоврядування виносячи рішення про відмову в поновленні договору оренди не мав право його приймати в силу Закону, чим порушив ч.б ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», адже на той момент договір вже був пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.
У підтвердження обґрунтованості викладених в позові вимог позивач, посилаючись на умови договору оренди (п.6), ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та практики Верховного суду України доводить, що ним в повній мірі виконано всі вимоги щодо визнання за ним, як орендарем, переважного права на поновлення договорів оренди, однак, всупереч вказаним положенням чинного законодавства, відповідач не уклав з позивачем додаткової угоди щодо продовження договорів оренди. У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 на тих самих умовах та зобов'язати Ужгородську міську раду в особі Департаменту міського господарства підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року.
Відповідачі у поданому 07.09.17 відзиві проти позову заперечують, вважають, що товариством не в повній мірі додержано процедуру щодо використання переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, що встановлена статтю 33 Закону.
При цьому, відповідачі зауважують, що пунктом 9 договору визначено, що рішення про продовження договору оренди землі приймає Ужгородська міська рада, відтак орендар, який має намір продовжити термін дії договору, не пізніші як за 60 днів до закінчення строку дії угоди, звертається до міської ради із відповідним клопотанням. Вважають, що відповідний лист-повідомлення угоди подано із протермінування визначених договором строків, оскільки договір оренди землі закінчився у 11.04.2017 року, а заява подана позивачем 15.02.2017 року , а отже з пропуском 60-ти денного строку визначеного в договорі оренди землі..
Водночас, відповідачем 1 12.09.2017 року прийнято рішення «Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок» №775, згідно якого відмовлено позивачу у поновленні дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з нецільовим використанням; відомості про визначення вказаного рішення недійсним та/або його скасування у судовому порядку відсутні.
Стверджують, що у своїй діяльності Департамент міського господарства керується Конституцією України, законами та іншими нормативно - правовими актами, а також порядками та положеннями затвердженими міськрадою. Зокрема, департамент виступає уповноваженим органом щодо укладення договорів оренди землі від імені міської ОСОБА_3 на підставі відповідних сесійних рішень (пункт 2.3.6 положення).
Відповідачі наводять доводи щодо того, що до обов'язків орендаря віднесено приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку (24.04.15 року) і надавалась позивачу для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку. Однак, відповідач вказує, що з вказаного часу і по сьогоднішній день позивач не отримував містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а сама земельна ділянка не використовується і перебуває в захаращеному стані. Вважають, що невикористання земельної ділянки, переданої під забудову тобто порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови (ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель») свідчить, що орендар неналежно виконує свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки загальною площею 1200 кв.м. (кадастровий номер 2110100000:24:002:0178) за адресою м.Ужгород, мкрн. «Боздош».
У зв'язку з цим, відповідачі стверджують, що позивач, як Сторона договору оренди землі (Орендар) не дотрималась вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення цього договору, оскільки орендар у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, що свідчить про відсутність в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди поза межами строку дії цього договору за наявності заперечень орендодавця не є підставою для визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди, оскільки право позивача на переважне поновлення договору оренди землі не порушено.
Відтак, відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У судових засіданнях 04.10.17, 05.10.17 та 09.11.17 у відповідності до ст.77 господарського процесуального кодексу оголошувалась перерва.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
03.06. 2014 року між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (надалі - департамент) та ТОВ «Уж-Буд-Інвест» на підставі рішення Ужгородської міської ради від 23.04.2014 року № 1283 укладено договір оренди землі №1727, загальною площею 1200 кв.м. (кадастровий номер 2110100000:24:002:0178) за адресою м.Ужгород, мкрн. «Боздош» (далі - договір оренди).
05.11.2015 року були внесені зміни та доповнення до вказаного договору оренди (п.п.5,10,11) щодо розміру та порядку сплати орендної плати, розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки., а також доповнено п.29 абзацом щодо того, що орендар не вправі передавати право оренди іншій юридичній особі та вносити його у заставу.
На земельній ділянці, згідно умов п.3 договору оренди, відсутні об'єкти нерухомості.
Відповідно до умов договору оренди земельну ділянку передано в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку строком до 11.04.2017 року (п.1., п.16 та п.8 договору).
Згідно пункту 17 вказаного договору - цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку
Пунктом 19 договору оренди визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.
Рішенням Ужгородської міської ради ХХІ сесії VI скликання від 23.04.2014 року №1283 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Уж - Буд - Інвест", м. Ужгород площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку в мкрн «Боздош» та надано її в оренду строком на 3 роки до 11.04.2017 року.
Факт передачі земельної ділянки 0,1200 га, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, мкрн. «Боздош» підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.06.14.
24.04.15 позивачем здійснено державну реєстрацію договору оренди землі №1727 від 03.06.14, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №47086829 від 06.11.15.
Згідно п.п. 29, 24 договору оренди сторонами обумовлено, що орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; за письмовою згодою орендодавця передавати у володіння і користування на умовах суборенди орендовану земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельних ділянок в строки, встановлені договором, зареєстрованим в установленому законом порядку; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору надати копію договору відповідному органу державної податкової служби; у разі поновлення договору оренди здійснювати відшкодування втрат від недоотримання Ужгородською міською радою коштів за використання земель на період закінчення дії даного договору та до державної реєстрації поновленого договору, тощо.
Положенням п.8 договору оренди визначено строк дії договору - до 11 квітня 2017 року та обумовлено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар, який має намір продовжити термін дії договору, не пізніші як за 60 днів до закінчення строку дії угоди, повинен письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору оренди визначено, що рішення про продовження договору оренди землі приймає Ужгородська міська рада.
15.02.2017 року через центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради позивачем було надано заяву про поновлення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки.
21.03.2017 року департаментом надіслано товариству лист № 24.01-12/654 щодо надання документів, що підтверджують право використання орендованих земельних ділянок та/або відомостей про вжиті заходи щодо повернення чи поновлення договірних відносин.
31.03.2017 року товариство надіслало департаменту лист - повідомлення про ініціювання питання щодо поновлення договірних відносин з доданням копії опису документів поданих через Центр надання адміністративних послуг (надалі - центр) від 15.02.2017 року № 116064.
При цьому до листа від 31.03.2017 року та до поданих документів через центр згідно опису проект додаткової угоди про поновлення договірних відносин не долучався.
24.05.17 листом №364 позивач просив відповідач 1 невідкладно прийнято міри щодо вирішення клопотання від 15.02.17, яким ініціювалось питання щодо продовження дії договору оренди землі від 03.06.2014 року.
20.06.2017 року позивачем направлено відповідачу 2 звернення з долученням проектів додаткових угод щодо поновлення договірних.
У зв'язку з чим, у відповідь на відповідні недоліки департаментом повідомлено позивача листами від 29.06.2017 року та від 14.07.2017 року про неможливість підписання додаткової угоди до договору оренди та невідповідність проекту запропонованої позивачем додаткової угоди з наступних причин, а саме:- строк дії угоди закінчився 11.04.2017 року. До квітня 2017 року між товариством та департаментом існували договірні відносини щодо яких сторонами було досягнуто домовленості, в т.ч, розміру та порядку сплати орендної плати; відсутня інформація про розмір орендної плати. Так, відомості про розмір орендної плати вносяться до Державного реєстру прав на нерухоме майно, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в т.ч. у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її щорічної індексації; у запропонованій редакції додаткових угод, датою їх підписання визначено « 15.11.2015 року», тобто період часу протягом якого між ТОВ «Уж-буд-інвест» та департаментом міського господарства вже існували договірні відносини на підставі угоди від 03.06.2014 року № 1727; станом на 05.11.2015 року на ОСОБА_4 не були покладені повноваження директора департаменту.
Також, у вказаному листі зазначено, що питання щодо поновлення договірних відносин буде розглянуто у порядку та у спосіб, визначений законодавством.
Позивач звернувся з даним позов, посилаючись на те, що ним належним чином виконувались умови договору оренди землі, своєчасно та в повному обсязі проводились визначені платежі, жодних порушень їх умов ним допущено не було, та водночас, а тому вважає відмову відповідача у поновленні строку договору оренди, незаконною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, позивач просить суд визнати поновленим спірний договір у судовому порядку.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеними Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
В силу вищенаведених норм законодавства слідує висновок, що прийняття рішення про передачу чи відмова передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності міста Чоп є виключною компетенцією Чопської міської ради, як прийняття рішення про поновлення чи відмову у поновлені договору оренди
В свою чергу, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. За статтею 4 цього Закону, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Водночас, у відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 року). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
За змістом вказаної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.05.16.
Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та виявив намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки за адресою: м.Ужгород, мкрн «Боздош», що підтверджується наявними у матеріалах справи листами-повідомленнями від 15.02.2017 року, 31.03.2017 року, 24.05.2017 року та 20.06.2017 року зі зверненням до Ужгородської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.
У відповідь на вказані звернення відповідачем 2 листами від 29.06.2017 року та від 14.07.2017 року повідомлено про неможливість підписання додаткової угоди до договору оренди та невідповідність проекту запропонованої позивачем додаткової угоди.
Крім того, під час розгляду даного спору в суді, відповідачем 1 прийнято рішення «Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок» від 12.09.2017 року №775, згідно якого відмовлено позивачу у поновленні дії договору оренди земельної ділянки у зв'язку з нецільовим використанням.
Станом на день розгляду справи відомості про визначення вказаного рішення недійсним та/або його скасування у судовому порядку відсутні, відтак вказане рішення органу місцевого самоврядування є чинним..
Відповідач заперечує наявність у позивача переважного права на поновлення спірного договору, оскільки вважає, що позивачем не в повній мірі додержано процедуру щодо використання переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, що встановлена статтю 33 Закону. Відповідач посилається на те, що договір оренди землі закінчився у 11.04.2017 року, натомість заява подана позивачем 15.02.2017 року, а отже з пропуском 60-ти денного строку визначеного в договорі оренди землі.
Однак, згідно статті 33 Закону встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Таким чином, з огляду на положення вищевказаного закону, позивачем дотримано встановлений ст.33 Закону місячний строк до спливу строку договору оренди землі, оскільки відповідне повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі подано позивачем 15.02.17.
Водночас, відповідачем 2 лише 21.03.2017 року надіслано товариству лист № 24.01-12/654 щодо надання документів, що підтверджують право використання орендованих земельних ділянок та/або відомостей про вжиті заходи щодо повернення чи поновлення договірних відносин.
Натомість, листом від 29.06.2017 року та в подальшому від 14.07.2017 року департаментом повідомлено позивача про неможливість підписання додаткової угоди до договору оренди та недоліки проекту запропонованого позивачем проекту додаткової угоди.
З вказаного належить констатувати, що відповідачами впродовж визначеного законом місячного строку відмову в поновленні спірного договору не надіслано. Відтак, доводи відповідача щодо протермінування звернення позивача з клопотанням про поновлення строку дії договору оренди відхиляються судом.
Також, позивачем у підтвердження виконання належним чином умов договору щодо сплати орендної плати позивачем до листа від 15.02.17 про поновлення дії договору було додано довідку про відсутність заборгованості щодо сплати орендної плати.
Крім того, позивачем подано квитанції №ПН3498 від 28.02.17 на суму 2331,00 грн., №ПН1252 від 23.03.17 на суму 2331,00 грн., №ПН2088 від 24.04.17 на суму 2331,00 грн., №ПН3758 від 22.05.17 на суму 2331,00 грн., №0.0.795266543.1 від 27.06.17 на суму 2331,00 грн., квитанції від 28.07.17 на суму 2331,00 грн., на №ПН273 від 29.08.17 на суму 2331,00 грн., №ПН1755 від 13.09.17 на суму 2331,00 грн., №0.0.880968466.1 на суму 2331,00 грн. у підтвердження сплати за оренду землі.
Вищенаведені обставини встановлені судом та свідчать про належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором оренди.
При цьому суд констатує, що передбачене договором оренди право орендаря на продовження договору має економічну цінність і юридично належить орендарю (тобто, укладаючи договір оренди, орендар обґрунтовано розраховував на продовження договору оренди), тобто майнове право орендаря, передбачене договором оренди, є «власністю» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і підлягає застосуванню при здійсненні захисту цих майнових прав (Європейський суд з прав людини, рішення від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства (Stretch v. The United Kingdom). В даному випадку, дії місцевої влади розцінюється судом, як безпідставне порушення права заявника на законне очікування виконання певних умов і, таким чином, вони утворювали акт втручання у реалізацію його права власності, в т.ч. володіння і користування землею у відповідності до вищеприведених норм та умов договору.
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача по справі спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду, яких дійшла колегія суддів при розгляді даного господарського спору. При цьому, відповідачем не наведено обґрунтованих обставин та не надано суду жодних доказів щодо наявності обставин, які перешкоджають поновленню дії договору оренди.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідачів (акт обстеження земельної ділянки від 22.08.17) щодо нецільового використання (невикористання) позивачем земельної ділянки згідно спірного договору, враховуючи те, що вказані обставини не стосується предмету розгляду даного спору та не впливають на спірні правовідносини, зокрема щодо наявного обов'язку у відповідачів поновлення строку дії спірного договору при дотриманні позивачем процедури, передбаченої ст.33 Закону, що було встановлено в ході розгляду даної справи .
Водночас, суд бере до уваги заперечення позивача, якими позивач спростовує доводи відповідача щодо невикористання земельної ділянки, оскільки такі обставини не залежали від волі позивача, а є наслідком порушення права позивача на земельну ділянку за спірним договором іншим суб'єктами господарювання, що перешкоджає реалізації права на забудову вказаної ділянки та використання її в цілях, вказаних в спірному договорі, підтвердженням чого є звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права із адміністративним позовом про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва об'єкту за адресою: м.Ужгород, вул.Лінтура, поз.2, мкрн. «Боздош», зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 22.07.16 та скасування наданих виконавчих комітетом Ужгородської міської ради вихідні дані, містобудівні умови та обмеження, технічні умови, видані ОСОБА_3 щодо будівництва об'єкту за адресою: м.Ужгород, вул.Лінтура, поз.2, мкрн. «Боздош».
Також, суд не бере до уваги доводи відповідачів щодо того, що у відповідності до пункту 9 договору оренди, яким визначено, що рішення про продовження договору оренди землі приймає Ужгородська міська рада та у відповідності до наданих Ужгородській раді повноважень, відмовлено у поновленні строку дії спірного договору з огляду на наступне.
Положенням Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки не пов'язується з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Натомість ч.6 ст.33 вказаного Закону чітко передбачено процедуру такого поновлення, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Водночас, позивачем доведено здійснення ним всіх дій для визнання за ним як за орендарем законного переважного права на поновлення договорів оренди землі. У підтвердження чого суду надано належні та допустимі докази.
Таким чином, позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України
Враховуючи встановлені судом обставини та наявні у справі докази, а також вищенаведене в сукупності, приймаючи до уваги встановлені судом юридичні факти щодо неправомірності та незаконності відмови відповідачів у поновленні договору оренди, доведеності позивачем здійснення ним всіх умов для визнання за ним як за орендарем переважного права на поновлення спірного договору оренди, у відповідності до ст.33 Закону України «Про оренду землі» та п.6 спірних договорів, а також відсутністю доводів, підстав та доказів, які б унеможливлювали поновлення спірного договору оренди чи передумов, які б перешкоджали вказаному, беручи до уваги необхідність відновлення порушеного права позивача та забезпечення його захисту у судовому порядку, керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо невтручання у право позивача у його право власності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Отже, позов слід задоволити повністю.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума 3200,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору порівну - по 1600,00 грн. з кожного з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити повністю.
Визнати поновленим до 11 квітня 2020 року договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: м.Ужгород, мікрорайон "Боздош", кадастровий номер 2110100000:24:002:0178 на тих самих умовах.
Зобов'язати Ужгородську міську раду (88000, пл.Поштова,3, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 33868924) в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, пл.Поштова,3, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 36541721) підписати (укласти) Додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі №1727 від 03.06.2014 року.
Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, пл.Поштова,3, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 33868924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уж - Буд - Інвест» ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород вуд.Володимирська, 84, код ЄДРЮОФОП та ГФ 38945442) судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Стягнути з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, пл.Поштова,3, м.Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРЮОФОП та ГФ 36541721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уж - Буд - Інвест» ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород вуд.Володимирська, 84, код ЄДРЮОФОП та ГФ 38945442) судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Видати накази.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.11.17 .
Суддя Васьковський О.В.