20.11.2017 р. Справа № 914/1961/17
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
до відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Львів
про стягнення 443,87 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Савко Н.В. - представник
від відповідача: не зявився
Суддя Березяк Н.Є
Секретар судового засідання Кравець О.І.
Суть спору: подано позов Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 443,87 грн. заборгованості з орендної плати.
Ухвалою суду від 28.09.2017 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.10.2017 р.
У судовому засіданні 23.10.2017 р. оглянуто оригінали документів долучених до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів викладених в ухвалах суду.
Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2017 року повідомив про те, що відповідач виключений з державного реєстру , як фізична особа - підприємець.
Відповідач в жодне судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією. Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено в п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року ( із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В судовому засіданні 20.11.2017 року оголошено ухвалу.
Суд,заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
13.08.2012 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 128. Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на балансі 1-го об'єднаного загону Державної соціальної служби транспорту (надалі - балансоутримувач).
Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним у наступному співвідношенні: 50 % до державного бюджету; 50 % на рахунок балансоутримувача.
Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до державного бюджету та балансоутримувачу, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, термін дії договору закінчився 11.08.2015, проте у порушення умов п. 5.3 договору, відповідач зобов'язань щодо сплати орендної плати в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 443,87грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Проте, станом на день розгляду справи по суті, стало відомо про виключення відповідача з державного реєстру, як фізичну особу - підприємця.
Відповідно до положень ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
З огляду на викладене, враховуючи ті обставини, що станом на час подання позовної заяви до суду відповідач був виключений з державного реєстру, даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Аналогічна позиція відображена в п.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», згідно якої, якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст.1,21,12,80 п.1, 86 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі припинити.
2. Ухвалу суду може бути оскаржено протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Березяк Н.Є.