номер провадження справи 17/122/17
13.11.2017 Справа № 908/1762/17
за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5
до відповідача: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі
суддя Корсун Віталій Леонідович
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.12.16 № 10-951/д
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 02.06.17 № 01/02-16101451
31.08.17 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Укрнафта” (далі ПАТ “Укрнафта”) з позовними вимогами до Запорізької міської ради (надалі Запорізька МР) про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним в редакції позивача договору оренди землі з кадастровим номером 2310100000:02:032:0004, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58.
31.08.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 31.08.17 судом порушено провадження у справі № 908/1762/17, якій присвоєно № провадження 17/122/17, судове засідання призначено на 04.10.17.
Ухвалою суду від 04.10.17 продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 15.11.17, розгляд справи відкладено на 01.11.17.
Ухвалою від 01.11.17 розгляд справи відкладено на 08.11.17.
В судовому засіданні 08.11.17 оголошувалась перерва до 13.11.17.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 13.11.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач в особі уповноваженого представника заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 28.08.17 № 10/1742, просив суд врегулювати розбіжності та визнати укладеним, в редакції позивача, договір оренди землі з кадастровим номером 2310100000:02:032:0004, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58.
Відповідач в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав свої заперечення на позовну заяву викладені у відзиві на позовну заяву від 04.10.17, доповненнях до відзиву від 13.10.17 і від 06.11.17, просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.05 № 31/152 «Про передачу в оренду ВАТ «Укрнафта» земельної ділянки по Південному шосе, 58 для розташування автозаправної станції» розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки по Південному шосе, 58, керуючись ст. 124, п. «а» ст. 141 Земельного кодексу України, Запорізька міська рада вирішила:
« 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі площею 0,5798 га по Південному шосе, 58 ВАТ «Укрнафта» (і.п.н. 00135390). … 3. Передати в оренду строком на 10 років ВАТ «Укрнафта» земельну ділянку площею 0,5798 га (землі комерційного використання) по Південному шосе, 58 для розташування автозаправної станції в межах, раніше затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.03 № 25/6 за рахунок земель Запорізької міської ради. …».
21.05.05 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого (п. 1. договору), Орендодавець, відповідно до рішення 20 сесії 4 скликання Запорізької міської ради № 31/152 від 28.01.05, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58.
Відповідно до п. 2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5798 га, для розташування автозаправної станції, по Південному шосе, 58, згідно з планом (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно із п. 7. договору, договір укладається на десять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Вказаний договір 21.05.05 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1137.
Крім того, вказаний договір оренди землі від 21.05.05, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.05 за № 040526100380.
Відповідно до акту прийому-передачі від 13.06.05, орендодавець передав земельну ділянку кадастровий № 2310100000:02:032:0004 загальною площею 0,5798 га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду (п. 1). Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування автозаправної станції (п. 2). На земельній ділянці знаходиться: автозаправна станція, яка є власністю орендаря (п. 3).
Згідно із пунктом 1.3. Статуту ПАТ “Укрнафта” (затверджено протоколом рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.11 № 21, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.11, № запису 10741050026002352) змінено тип та назву товариства з відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” на публічне акціонерне товариство “Укрнафта”.
У зв'язку з викладеним, суд виходить з того, що повною вірною назвою позивача у цій справі є публічне акціонерне товариство “Укрнафта”.
Рішенням Запорізької міської ради від 27.04.16 № 49/2 «Про поновлення ПАТ «Укрнафта» договору оренди землі по Південному шосе, 58 для розташування автозаправної станції», розглянувши матеріали щодо поновлення договору оренди землі по Південному шосе, 58, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», Запорізька міська рада, зокрема, вирішила: «1. Поновити ПАТ «Укрнафта» (і.п.н. 00135390) строком на 19 років договір оренди землі (кадастровий № 2310100000:02:032:0004) площею 0,5798 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по Південному шосе, 58 для розташування автозаправної станції в межах раніше затв. рішенням міської ради від 28.01.05 № 31/152 «Про передачу в оренду ВАТ «Укрнафта» земельної ділянки по Південному шосе, 58 для розташування автозаправної станції» за рахунок земель Запорізької міської ради 2. Зобов'язати ПАТ «Укрнафта» (ОСОБА_4, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5):2.1. Після прийняття даного рішення у 4 місячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти з Запорізькою міською радою відповідний договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку. …».
ПАТ “Укрнафта” отримано витяг від 08.02.16 № 589/86-16 з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:032:0004 площею 5798,00 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 58, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою становить 12 377 396,46 грн.
Листом від 14.02.17 ПАТ “Укрнафта” направило на адресу Запорізької міської ради підписані зі свого боку та скріплені печаткою 3 примірники договору оренди землі по вул. Південне шосе, 58, в якому просило відповідача підписати та скріпити печаткою примірники договору оренди землі два з яких повернути для подальшої реєстрації речового права оренди. Крім того, в листі було зазначено, що запропонований Запорізькою міською радою проект договору оренди землі товариством не розглядався оскільки на договорі відсутні підпис та печатка Запорізької міської ради.
Листом від 07.03.17 № 451/02-03, адресованим ПАТ “Укрнафта”, Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради зазначено, що надіслані листом від 14.02.17 документи не можуть вважатись належними проектами договорів оренди землі оскільки не містять всіх необхідних умов договору, які визначено рішенням Запорізької МР від 26.06.13 № 29 “Про внесення змін до рішення міської ради від 18.05.11 № 35 “Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя”, та підтверджених належними додатками до нього (витяги НГО та інші) суттєвих умов договору, а також не підписані уповноваженою особою з боку орендаря (докази отримання вказаного листа додані до матеріалів справи та підтверджують його отримання 13.03.17 уповноваженою особою позивача за довіреністю).
Листом від 03.07.17 № 61 ПАТ “Укрнафта” направило на адресу Запорізької міської ради (отримано останньою 10.07.17 вх. № 10543/02-32/03) підписаний зі свого боку та скріплений печаткою, зокрема, проект договору оренди землі по вул. Південне шосе, 58, який відповідає актуальній Типовій формі договору оренди землі, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 № 220 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.16 № 843. Крім того, просило підписати та скріпити печаткою договір та повернути два примірники договору для подальшої реєстрації речового права оренди.
Запорізькою міською радою (в особі міського голови) підписано проект договору оренди землі по вул. Південне шосе, 58 площею 0,5798 га та скріплено печаткою. При цьому, вказаний договір підписано позивачем з протоколом розбіжностей (про що йдеться в лівому нижньому кутку останнього аркуша наданого примірника договору оренди землі).
Листом від 28.07.17 № 1413/02-03 управління з питань земельних відносин Запорізької МР повідомляє позивача у цій справі про те, що в ході перевірки проекту договору оренди землі управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради встановлено, що зазначений проект не відповідає формі зразку договору оренди землі затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 18.05.11 № 35 “Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжі” (із змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення Запорізької міської ради від 26.06.13 № 29), внаслідок чого складено протокол розбіжностей до договору оренди землі.
ПАТ “Укрнафта”, в свою чергу, складено та підписано протокол узгодження розбіжностей до договору оренди землі (кадастровий номер 2310100000:02:032:0004), відповідно до якого позивачем у цій справі включено до договору оренди землі майже всі запропоновані відповідачем пункти (згідно протоколу розбіжностей), окрім пунктів 34.17, 34.20, абзац 2 пп. 38.2 п. 38, п. 39.2, п. 47.
Супровідним листом від 23.08.17 № 68 ПАТ “Укрнафта” направлено протокол узгодження розбіжностей до договору оренди землі відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист відповідного поштового відділення від 23.08.17 та фіскальним чеком від 23.08.17 № 7810. Відповідач даний протокол не підписав.
У зв'язку із викладеним, 31.08.17 ПАТ “Укрнафта” звернулось до господарського суду Запорізької області з цією позовною заявою про врегулювання розбіжностей та визнання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:02:032:0004, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58, укладеним у запропонованій позивачем редакції.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У відповідності із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та ін. учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та ін. угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожний суб'єкт має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття Цивільного Кодексу України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 20 ГК України, кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що орендар має право передати неврегульовані розбіжності на розгляд господарського суду.
Як вбачається із змісту позовної заяви ПАТ “Укрнафта” у цій справі, між сторонами існують неузгоджені умови договору оренди землі, а саме пп. 34.17, 34.20, абзац 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47.
В судових засіданнях, позивач зазначав, що між сторонами існують розбіжності щодо умов договору оренди землі. У випадку врегулювання спірних пунктів договору в судовому порядку надання органам реєстрації договору, протоколу розбіжностей та рішення суду, не дасть повної картини розуміння тексту договору. Тому, на думку позивача, єдиним вірним рішенням у даному випадку є врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору в наданій суду редакції позивача. Зазначає, що текст договору, викладений у прохальній частині позовної заяви від 28.08.17 № 10/1742, відповідає тексту, запропонованому міською радою, за виключенням пунктів, що позивач вважає недопустимими для прийняття та в зв'язку з цим передає на врегулювання до суду.
Розглядаючи справу п суті спору судом враховано, що згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та ін. природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 ст. 124 ЗК України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно із ч. 8 ст. 93 ЗК України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Законом України «Про оренду землі» (ч. 1) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 14 даного Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Як слідує з матеріалів цієї господарської справи, між сторонами підписано із протоколом розбіжностей та скріплено печатками договір оренди земельної ділянки площею 0,5798 га, кадастровий номер 2310100000:02:032:0004, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58.
У даному договорі сторони передбачили істотні умови договору оренди землі: об'єкт оренди (земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:02:032:0004, місце розташування: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58, розмір земельної ділянки: 0,5798 га); строк дії договору оренди - до 27.04.2035 року; орендну плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Представники сторін у судовому засіданні пояснили, що позивач користується земельною ділянкою площею 0,5798га, кадастровий номер 2310100000:02:032:0004, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 58, сплачує орендну плату в розмірі, визначеному договором, який підписано між сторонами з протоколом розбіжностей.
Фактично позивачем передано до суду спір щодо врегулювання розбіжностей до вказаного договору.
Судом враховано, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить (ст. 12 ЗК України), розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 627 ЦК України визначено, що згідно із ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 № 220 затверджено Типовий договір оренди землі.
Рішенням Запорізької міської ради від 18.05.11 № 35, з метою конкретизації типового договору оренди землі, затв. постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового договору оренди землі” від 03.03.04 № 220, затверджено зразок договору оренди землі згідно з додатком.
Згідно із п. 3 вказаного рішення, дане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку. З моменту набрання чинності даного рішення, укладення нових та поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності мають вчинятись згідно з затвердженим зразком договору оренди землі.
Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.13 № 29 внесено зміни до наведеного вище зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя (затв. рішенням міської ради від 18.05.11 № 35) та викладено його в новій редакції.
Відповідно до п. 2, вказане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 25 даного Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 57 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», рішення органів місцевого самоврядування, ін. нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.
Відповідно до частин 1, 5, 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції станом на 26.06.13 - день прийняття рішення № 29 міською радою), рада, в межах своїх повноважень, приймає нормативні та ін. акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення Запорізької міської ради від 26.06.13 № 29 «Про внесення змін до рішення міської ради від 18.05.11 № 35 «Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя» разом із додатком до нього «Договір оренди землі» у встановленому вищенаведеною нормою порядку 23.07.13 було опубліковано відповідачем у газеті “Запорізька Січ” № 146 (5350).
Крім того, рішення міської ради від 18.05.11 № 35, від 26.06.13 № 29 розміщені на офіційному порталі Запорізької міської влади в мережі Інтернет.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що йому відомо про існування такого рішення, однак з деякими пунктами затвердженого зразку договору оренди землі він не згоден.
Позивач не погоджується з пунктами 34.17, 34.20, абз. 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47, викладеними відповідачем у протоколі розбіжностей до договору оренди землі по вул. Південне шосе, 58.
Однак, всі вказані пункти, з якими незгоден позивач, відповідають пунктам зразку договору оренди землі, затвердженому рішенням Запорізької міської ради від 26.06.13 № 29.
Судом прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які допустимі та належні докази скасування рішень Запорізької міської ради від 18.05.11 № 35, від 26.06.13 № 29. Відтак, суд виходить з того, що вони є чинними та законними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Запорізької міської ради від 18.05.11 № 35, від 26.06.13 № 29 підлягають обов'язковому виконанню на території м. Запоріжжя землекористувачем, тобто позивачем.
З підстав наведених вище у тексті цього рішення суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій справі є недоведеними.
А тому, як наслідок, у задоволенні позову судом відмовляється повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у сумі 1 600,00 грн. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 46, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 20.11.17
Суддя В.Л. Корсун