Ухвала від 21.11.2017 по справі 910/5476/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

21 листопада 2017 року Справа № 910/5476/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,

суддівМалетича М.М., Плюшка І.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Веселе, Запорізька обл.

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року

у справі господарського суду міста Києва

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Веселе, Запорізька обл.

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промкластер", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Пожтест", м. Київ

простягнення 20 233, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року у справі № 910/5476/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування саме норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

У поданій касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не погоджується із оскаржуваним судовим актом та вважає його таким, що ухвалений з порушенням норм матеріального і процесуального права, однак при цьому не зазначає суті порушення вказаних правових норм.

Крім того, в поданій касаційній скарзі скаржник вдався до цитування загальних норм права, які регулюють договірні відносини, і вказує, що їх не застосовано судом, проте не зазначив, які норми застосовані неправомірно, невірно застосовані або порушені господарськими судами і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови, натомість спонукає до переоцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано відповідну правову оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року у справі № 910/5476/17 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга

СуддіМ.М. Малетич

І.А. Плюшко

Попередній документ
70387728
Наступний документ
70387730
Інформація про рішення:
№ рішення: 70387729
№ справи: 910/5476/17
Дата рішення: 21.11.2017
Дата публікації: 22.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (20.06.2017)
Дата надходження: 04.04.2017
Предмет позову: про стягнення 20 233,52 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТРОФИМЕНКО Т Ю
відповідач (боржник):
ТОВ "ПРОМКЛАСТЕР"
заявник апеляційної інстанції:
ТОВ "ПРОМКЛАСТЕР"
позивач (заявник):
Фізична особа-підприємець Богомолов Анатолій Вікторович