"20" листопада 2017 р. № 903/530/17
за позовом: ОСОБА_1, м.Володимир-Волинськ
до відповідача: Приватного підприємства "Європацукор", смт. Іваничі
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле"
про визнання недійним рішення власника ПП "Європацукор" №789 від 10.08.2007р.
Головуюча суддя Дем'як В.М.
Судді Костюк С.В.
Слободян О.Г.
Представники:
від позивача: не прибув
від відповідача-1): не прибув
від третьої особи - 1): не прибув
від третьої особи - 2): не прибув
Відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного підприємства "Європацукор" про визнання недійсним рішення власника ПП "Європацукор" №789 від 10.08.2007р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
03 вересня 2007року директором приватного підприємства «Європацукор» підписано договір про мультивалютну кредитну лінію №0189-01-07 із змінами та доповненнями. Підписуючи вказаний кредитний договір, директор ПП «Європацукор» керувався статутом ПП "Європацукор" та рішенням власника ПП «Європацукор» №789 від 10.08.2007року, про що вказано в самому кредитному договорі.
ОСОБА_1, як власник приватного підприємства "Європацукор", вважає, що вищевказане рішення № 789 від 10.08.2007року не є підставою для оформлення та підписання кредитного договору, не відповідає статуту приватного підприємства "Європацукор" та є недійсним з слідуючих підстав:
Основною підставою для недійсності рішення №789 від 10.08.2007року є те, що вказане рішення не відповідає вимогам, встановлених статутом приватного підприємства "Європацукор" для винесення такого виду рішень, тобто статут підприємства не надає право власнику приймати рішення стосовно вчинення дій щодо оформлення і підписання кредитних угод, договорів застави, договорів страхування та інших документів.
Відповідно до п.4.1. статуту приватного підприємства "Європацукор", управління діяльністю підприємства здійснює власник або призначений ним директор, прийнятий на основі контракту. Контрактом від 12 лютого 2007 року директором приватного підприємства "Європацукор" було прийнято на роботу ОСОБА_3, повноваження якого як директора визначаються статутом та контрактом.
На час підписання кредитного договору діючим директором приватного підприємства Європацукор» був ОСОБА_3, який керував роботою підприємства, зокрема і повинен був у відповідності із положеннями статуту підприємства приймати рішення стосовно оформлення і підписання кредитного договору.
Відповідно до п.4.2 статуту приватного підприємства "Європацукор" власник приватного підприємства "Європацукор" затверджує статут підприємства або зміни чи доповнення до нього та приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію підприємства, тобто, відповідно до статуту власник, може приймати рішення виключно, що стосуються реорганізації чи самої ліквідації підприємства, іншими правами наділений призначений директор підприємства.
Відповідно до п.4.3 статуту ПП «Європацукор» директор підприємства здійснює керівництво роботою підприємства, несе відповідальність за результати роботи підприємства, дотримання вимог Статуту, діє від імені підприємства, без довіреності, за виключенням випадків передбачених сатутом, представляє його в інших підприємствах, організаціях, установах, а також в суді та господарському суді, укладає угоди, договори та інші юридичні акти, а також приймає рішення та видає накази по оперативних питаннях діяльності підприємства. Тобто, виходячи з умов статуту саме директор підприємства має приймати рішення стосовно можливості укладення кредитних угод.
Оскаржуване рішення №789 від 10.08.2007 року має безпосередній вплив на майно та майнові права власника підприємства, що обґрунтовує право звернутися із даним позовом про визнання недійсним рішення власника приватного підприємства «Європацукор» №789 від 10.08.2007року.
Отже, виходячи з вищевказаного, вважає, що рішення власника приватного підприємства "Європацукор" №789 від 10.08.2007 року винесене з порушенням установчих документів підприємства, суперечить нормам чинного законодавства та повинне бути визнане судом недійсним.
Представник позивача в призначене судове засідання не прибув. 17.11.2017р. подав заяву за вх. №01-80/142/17 про відмову від позову та просить суд припинити провадження у справі. Просить вирішити питання про повернення судового збору.
Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.
Представник відповідача в призначене судове засіданні не прибув.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позовних вимог та припинення провадження у справі №903/530/17 на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання, зокрема про розподіл між сторонами судових витрат.
Підстави віднесення судових витрат на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України відсутні, зокрема суд виходив із такого. Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до приписів до ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Відповідна правова позиція також викладена у п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір України» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, клопотання позивача про повернення судового збору до задоволення не підлягає.
Разом з цим, подаючи позов до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1684,00грн, що підтверджено квитанцією №28 від 03.07.2017р., тоді як необхідно було сплатити 1600,00грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись п.1 .ч.1, 5 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути ОСОБА_1 (44700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 84,00грн., сплачений згідно квитанції №28 від 03.07.2017р.
3. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою господарського суду Волинської області .
Головуюча суддя В. М. Дем'як
Судді С.В. Костюк
О.Г. Слободян