Рішення від 14.11.2017 по справі 904/8183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

14.11.2017 Справа № 904/8183/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПОСМІТНОГО "

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача: Целік В.В., дов. № 1 від 15.02.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Третьої особи: Бунякін В.Л., дов. № 59 від 01.02.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати виконавчий напис від 11.05.17р. за реєстровим номером №4180, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. щодо стягнення з ТОВ "Племінний завод імені Посмітного" боргу за Кредитним договором від 25.03.14р. №DNHSLKI05394 у розмірі 442 426,24 грн. на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", таким, що не підлягає виконанню.

Третя особа надала пояснення на позов, в яких зазначила, що виконавчий напис вчинено правомірно, з дотриманням вимог законодавства України про нотаріат. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Всі документи, необхідні для вчинення виконавчого напису, були надані Відповідачем. Щодо безспірності вимог третя особа зазначає, що безспірність, в розумінні ст. 88 Закону України "Про нотаріат", є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презумується) наявність боргу, а документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету міністрів України - не письмові докази наявності боргу, а докази наявності згаданих вище правовідносин. При цьому, Третя особа посилається на Висновок науково-правової експертизи з питання визначення нотаріусом під час вчинення виконавчого напису безспірності заборгованості, початку перебігу строку вчинення виконавчого напису та способу суб'єктивного складу справи щодо його оскарження в суді, складеного Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького від 12.12.16р.

Від Позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням пояснень Третьої особи, мотивовані тим, що виписка з рахунку Позивача, надана Відповідачем для вчинення виконавчого напису містить наступну інформацію:

- заборгованість з комісії - 419 862,85 грн. у т.ч. заборгованість за простроченою комісією 419 862,85 грн. Таку ж суму нотаріусом зазначено у виконавчому написі, що оскаржується, але кредитний договір №DNHLKI05394 від 25.03.14р. укладений Позивачем з Відповідачем не містить положень, які б передбачали нарахування будь-якої комісії. Таким чином включення до виконавчого напису нотаріуса суми боргу з комісії у розмірі 419 862,85 грн. є неправомірним;

- штраф (фіксована частина) у розмірі 1 000,00 грн.

- штраф (відсоток від суми заборгованості) - 21 044,11 грн. Натомість п.5.8. кредитного договору № DNHLKI05394 від 25.03.14р. передбачено: у випадку невиконання Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Тобто, однією з вимог нарахування штрафу за вказаною формулою - є невиконання Позичальником термінів платежів, що спричинило звернення Банку до судових органів. Докази звернення Банку до судових органів у матеріалах справи відсутні, а також такі докази не подавалися нотаріусу, як підтвердження безспірності вимог. Таким чином включення до виконавчого напису нотаріуса суми боргу зі штрафу (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 21 044,11 грн. та штрафу (фіксована частина) у розмірі 1 000 грн. є неправомірним. Крім того, якщо вирахувати суму штрафу за п.5.8. кредитного договору: 686 870*5%=34 343,5+1 000 = 35 343,50. отримана сума значно відрізняється від суми розрахованої банком. Відповідно до п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ №254 від 18.06.03р.(далі Положення): форма особових рахунків затверджується банком самостійно: залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої операції); дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента. Пунктом 5.6. Положення встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Подана банком виписка для вчинення виконавчого напису не відповідає вимогам вказаного положення, а отже не могла бути прийнята нотаріусом, як доказ безспірності вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, документи витребувані судом не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, до суду повернулися поштові повідомлення про вручення поштових відправлень №0160128307831, №4950105445906 та №4902714333974.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та Третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.14р. Позивачем (Позичальником) та Відповідачем (Банком) укладено Договір № DNHLKI05394 (далі Договір), за умовами якого Позичальникові надається кредит у вигляді відновлювальної лінії з лімітом 686 870,00 грн. на наступні цілі: у розмірі 686 870,00 грн. на поповнення оборотних коштів.

Згідно з п.А4 Договору Позивачеві відкрито рахунок для обслуговування кредиту: рахунок 29098063434294, отримувач: ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідно до п.А6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12% річних.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього Договору. Банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12% річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 12% річних та дати початку їх нарахування.

Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 10,00 грн. у день укладання цього Договору (п.А9 Договору).

Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0% від суми зазначеного у п.А2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів на сплату судових витрат, у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (п.А10 Договору).

Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0% від суми встановленого у п.А2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів на сплату судових витрат. У випадку збільшення розміру ліміту по цьому Договору, Позичальник додатково сплачує винагороду у розмірі 0% від суми збільшення ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору. Рахунок для сплати винагороди - 29098063434294.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1. Договору).

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п.4.12. Договору).

У випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми встановленого у П.А2 Договору ліміті на цілі, відмінні від сплати страхових платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п.5.8. Договору).

Відповідач, з посиланням на невиконанням Боржником (Позивачем) зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків, комісії, штрафу та погашення кредиту у загальному розмірі 442 426,24 грн., звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про вчинення виконавчого напису.

11.05.17р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за №4180.

Відповідно до виконавчого напису пропонується стягнути:

- грошові кошти у сумі 445 426,24 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПОСМІТНОГО", які є його боргом за кредитним договором № DNHLKI05394 від 25.03.14р., укладеним ним та ПАТ КБ "Приватбанк".

Запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом перерахування коштів на рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 у розмірі:

- залишок боргу за кредитом - 971,66грн.

- залишок боргу за відсотками - 47,62 грн.

- комісія - 419 862,85 грн.

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.

- штраф (відсоток від суми заборгованості) - 21 044,11 грн.

- витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 3000,00 грн.

Всього, з урахуванням витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису, 445 426,24 грн.

Строк, за який провадиться стягнення, - три роки сімнадцять днів, а саме з 25.03.14р. по 11.04.17р.

Виконавчий напис набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 11.05.17р.

Позивач наполягає, що визначений у виконавчому написі борг за Договором не є безспірним. Відповідач не надав приватному нотаріусу оригінал кредитного договору з усіма його додатками, також до копії кредитного договору не надано Договору від 25.07.16р. про внесення змін до Кредитного договору № DNHLKI05394 від 25.03.14р.; банком здійснено односторонній розрахунок станом на 11.04.17р., а виконавчий напис вчинено 11.05.17р., що виключає факт безспірності вимог. Зазначений розрахунок не є випискою з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, і не містить посилання на номер рахунку, за яким здійснений такий розрахунок. При цьому, в розрахунку заборгованості, проведеної Банком, встановлено строк погашення боргу позичальником - 5 днів з моменту відправки письмової вимоги про усунення порушень. Однак доказів направлення цього розрахунку Позивачу не надано.

Позивач вважає, що виконавчий напис від 11.05.17 за № 4151, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., щодо стягнення заборгованості за Договором, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з наданих Третьою особою копій документів, письмову вимоги про усунення порушень від 28.04.17р. Відповідач направив Позивачеві 05.05.17р.

Виконавчий напис нотаріусом вчинено на копії Договору, оскільки напис вчинявся не на усю суму боргу, а на частину боргу, розрахованого Відповідачем.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним та припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення виконавчих дій визначено "Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12р. №296/5 (далі Порядок).

Перелік документів, на підставі яких нотаріусом вчиняється виконавчий встановлено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999р. №1172 (далі Перелік).

Згідно з п. 3.5. глави 16 Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, доводів Позивача не спростував, причину ненадання відзиву на позов та документів на його обґрунтування чи обставин, які б унеможливили надання таких документів Відповідач суду не повідомив.

Перевіривши доводи Позивача, з урахуванням пояснень та копії документів, наданих Третьою особою, суд погоджується з вимогами Позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні за вчиненням виконавчого напису, Відповідач надав нотаріусові недостовірні дані щодо боргу Позивача за Договором й, відповідно, щодо безспірності такого боргу. Зокрема, Договір (надана до матеріалів справи копія) не містить умов про обов'язок позичальника (Позивача) сплачувати Відповідачеві комісію за будь які дії, послуги, тощо. Однак, за розрахунком Банку, борг з комісії на 11.04.17р. становить 419 862,85 грн. Також не відповідає умовам Договору розмір штрафу, розрахований виходячи з п.5.8. Договору, оскільки, якщо вирахувати розмір штрафу за п.5.8. Договору: 686 870*5%=34 343,5+1 000 = 35 343,50 грн., отримана сума значно відрізняється від суми розрахованої Банком. Також Банк не надав нотаріусові документи на підтвердження звернення Банком до суду, що стало передумовою нарахування Позивачеві штрафу, передбаченого п.5.8.Договору.

Виписка з рахунку боржника (Позивача), надана Відповідачем Третій особі для вчинення оспорюваного виконавчого напису не відповідає вимогам до таких документів, оскільки у ній не зазначено розрахункового рахунку позичальника (боржника).

Господарський суд при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряє лише належність банку, як кредитору, права задоволення його вимог за кредитним договором, (погоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.05.15р. у справі 6-158цс15).

При цьому, господарський суд не перевіряє правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та не оцінює його дії при вчиненні виконавчого напису, оскільки відповідно до ст. 1, 2, 18 ГПК України, ст. 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути Відповідачем у господарському процесі, а згідно зі ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Права Відповідача (Банку) нарахування і стягнення з позичальника (Позивача) комісії Договором не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 11.05.17р. за реєстровим номером №4180 вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПОСМІТНОГО" (код 36052210) заборгованості за Кредитним договором № DNHLKI05394 від 25.03.14р. у розмірі 442 426,24 грн. на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код 14360570) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ПОСМІТНОГО", 49069, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 107Г (код 36052210) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 20.11.2017

Суддя С.Г. Юзіков

Попередній документ
70387585
Наступний документ
70387587
Інформація про рішення:
№ рішення: 70387586
№ справи: 904/8183/17
Дата рішення: 14.11.2017
Дата публікації: 24.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори