14.11.2017 Справа № 904/8436/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПЛАСКЕ", м.Одеса
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпро
про стягнення 121 406,34 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 01.09.2017 № 0117/1212-53;
від відповідача: не з'явились.
Приватне акціонерне товариство "ПЛАСКЕ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 117471, 67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування № 6071201/02/70103-002 від 12.07.16 в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.17 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.10.17.
Ухвалою від 11.10.17 розгляд справи відкладений до 31.10.17.
Позивач до господарського суду надав заяву від 10.10.17 про збільшення позовних вимог до 12 406,34 грн.
Ухвалою суду від 31.10.17 розгляд справи відкладений до 14.11.17.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 08.11.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладений договір транспортного експедирування № 6071201/02/70103-002 від 12.07.16. (договір). Цей договір регулює взаємини сторін, пов'язані з транспортним експедируванням зовнішньоторгівельних (експортних, імпортних) транзитних та внутрішніх вантажів клієнта. Транспортне експедирування полягає у наданні експедитором транспортно - експедиторських послуг за плату (винагороду) і за рахунок клієнта. Різновид послуг перелічений у п. 1.1.1-1.1.17 договору. Згідно п. 3.1 договору, вартість робіт (послуг) та розмір плати (винагороди) ОСОБА_2 узгоджується Сторонами протоколах. Розмір додаткових витрат, інших платежів, які необхідно зробити ОСОБА_2 для виконання своїх обов'язків за договором в інтересах ОСОБА_3, узгоджується Сторонами в Протоколах до Договору або шляхом обміну оригінальними листами (факсимільними й електронними повідомленнями з подальшим наданням оригіналів цих документів). Відповідно до п. 3.6 договору, факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується ОСОБА_3 виконаних робіт (послуг), який складається ОСОБА_2 протягом 10-ти банківських днів після повного або часткового виконання переліку робіт (послуг) за Протоколом. Акт підписується уповноваженими представниками Сторін. Підписи Сторін засвідчуються печатками. ОСОБА_3 зобов'язаний підписати отриманий від ОСОБА_2 виконаних робіт (послуг) протягом 5робочих днів з дати його отримання. У випадку незгоди ОСОБА_3 із наданим ОСОБА_2 виконаних робіт (послуг), ОСОБА_3 зобов'язаний протягом 5 робочих днів надати ОСОБА_2 свої мотивовані заперечення. У випадку непідписання ОСОБА_3 виконаних робіт (послуг) та відсутності в обумовлений термін письмових зауважень ОСОБА_3, Акт вважатиметься погодженим Сторонами, а роботи (послуги) такими, що виконані (надані) належним чином. У п. 3.7 договору передбачено, сторони щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, проводять звірку - взаєморозрахунків, про що складають ОСОБА_3, який підписується уповноваженими представниками Сторін, підписи яких завіряються печаткою ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.16, у а частині взаєморозрахунків - до повного завершення.
Протягом 2017 року сторонами були укладені наступні Протоколи до вказаного Договору:
Протокол № 6071201/02/70103-002-001-05 від 04.01.2017 р.
Протокол № 6071201/02/70103-002-001-07 від 07.02.2017 р.
Протокол № 6071201/02/70103-002-001-06 від 21.02.2017 р.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Позивач виконав свої зобов'язання що підтверджується актами про фактично надані послуги:
- ОСОБА_3 про фактично надані послуги № 000006605 від 21.02.2017 р. (до Протоколу № 6071201/02/70103-002-001-05 від 04.01.2017 р.) на загальну суму 257 435,75 грн.
- ОСОБА_3 про фактично надані послуги № 000006723 від 06.03.2017 р. (до Протоколу № 6071201/02/70103-002-001-07 від 07.02.2017 р.) на загальну суму 153 181,24 грн.
- ОСОБА_3 про фактично надані послуги № 000007245 від 20.04.2017 р. № 6071201/02/70103-002-001-06 від 21.02.2017 р.) на загальну суму 189 978,93 грн.
- ОСОБА_3 про фактично надані послуги № 000007246 від 20.04.2017 р. (до Протоколу N6071201/02/70103-002-001-05 від 04.01.2017 р.) на загальну суму 1 098, 27 грн.
Крім того, факт належного виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджується копіями накладних СМГС УЗ № 463 51 987, № 472 38 415, № 471 99 633.
Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.4.3 договору клієнт зобов'язаний здійснювати оплату у відповідності із вартістю, порядком і умовами, які оговорені в протоколі.
Пунктом 10 протоколів № 6071201/02/70103-002-001-05 від 04.01.17, № 6071201/02/70103-002-001-07 від 07.02.17, № 6071201/02/70103-002-001-06 від 21.02.17, № 6071201/02/70103-002-001-06 від 21.02.17 вказані етапи сплати рахунків:
І етап: 60 % від вартості, що вказана у п.9.1 протоколу згідно виставленого рахунку упродовж 3-х банківських днів;
ІІ етап: 40 % від вартості, що вказана у п.9.1 протоколу згідно рахунку виставленого на дату складання ОСОБА_3 про фактично надані послуги.
Отже, з тексту п. 10 згаданих протоколів, не вбачається можливим встановити точну дату виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті отриманих послуг з перевезення.
Згідно. ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому законодавством не встановлено форму такої вимоги. А отже, такою вимогою можна вважати будь-який доказ (в тому числі письмовий) який достовірно свідчить про те, що кредитор повідомив боржника про своє бажання отримати грошові кошти. В тому числі такою вимогою може бути рахунок фактура, претензія тощо.
Однак, наявні матеріали справи не містять достовірних доказів того, що позивач пред'явив, а відповідач отримав рахунки фактури №7022101/02/70201-015 від 21.02.17, № 7030601/02/70201-009 від 06.03.17 р., № 7042001/02/70201-009 від 20.04.17.
Роздруківки з електронного обігу листами не можуть вважатись доказами з таких підстав.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів. Частиною 1 ст. 5 цього Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. У ч.1 ст.6 цього ж Закону вказано, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
За змістом Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;
електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення або електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.
Електронний цифровий підпис складається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч.1 ст.11 вищевказаного Закону, електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Позивач, в якості доказів відправки відповідачу рахунків на товар надав копії доказів відправлення із мережі інтернет (скрін -шот). З наданих доказів не вбачається можливості достовірно ідентифікувати автора та отримувача данних. Інших доказів надіслання відповідачу цих рахунків (зокрема, в паперовому вигляді) позивачем не надано.
А отже, дату складання рахунків фактур неможна вважати днем пред'явлення вимоги відповідачу та неможна вважати датою виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті послуг з перевезення.
Разом з тим, матеріали справи містять лист № 62/35 від 09.03.17 та лист №.61/81 від 05.05.17, які достовірно свідчать про те, що відповідачем отримано вимогу позивача про оплату. Однак, із зібраних у справі доказів не вбачається можливим встановити точну дату пред'явлення такої вимоги відповідачу. Є зрозумілим лише те, що таку вимогу пред'явлено до складання листів № 62/35 від 09.03.17 та №.61/81 від 05.05.17.
Отже, відповідач порушив умови договору і не виконав свої зобов'язання по оплаті послуг з перевезення. Внаслідок цього, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 100 222,82 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 100 222,82 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 3.4 договору сторони погодили, що за прострочення оплати рахунка експедитора, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожний день прострочення.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 18 960,12 грн.
За рахунком № 7022101/02/70201-015 від 21.02.2017 р. за період з 25.02.17 по 16.06.17 в сумі 4660,65 грн.
За рахунком № 7030601/02/70201-009 від 06.03.2017 р. за період з 15.03.17 по 14.09.17 в сумі 5 746,18 грн.
За рахунком № 7042001/02/70201-009 від 20.04.2017 р. за період з 26.04.17 по 30.09.17 в сумі 1018,66 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2223,40 грн. згідно наступного розрахунку:
За рахунком № 7022101/02/70201-015 від 21.02.2017 р. за період з 25.02.17 по 11.05.17 в сумі 513,19 грн.
За рахунком № 7030601/02/70201-009 від 06.03.2017 р. за період з 15.03.17 по 30.09.17 в сумі 691,55 грн.
За рахунком № 7042001/02/70201-009 від 20.04.2017 р. за період з 26.04.17 по 30.09.17 в сумі 1018,66 грн.
Однак, суд позбавлений можливості перевірити наданий розрахунок пені та 3% річних, оскільки (як вже вказувалось) з наявних у справі матеріалів не можна встановити точну дату виникнення грошового зобов'язання та точну дату першого дня прострочки боржника. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки позивачем не надано належних доказів, які підтверджують точну дату виникнення грошового зобов'язання відповідача, то відсутня можливість вирішити спір в частині стягнення пені та 3 % річних.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних слід залишити без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що залишення позовних вимог в цій частині без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"(49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код 00168076) на користь Приватного акціонерного товариства "ПЛАСКЕ"(65001, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,б.12, код 300202681) основну суму боргу у розмірі 100 222,82 грн. та 501,11 грн. витрат зі сплати судового збору.
Решту позовних вимог залишити без розгляду .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.11.2017
Суддя ОСОБА_4