ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16 листопада 2017 р. Справа № 909/903/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", вул. Перемоги, 97-А, м. Запоріжжя, 69005; поштова адреса: вул. А. Антонова, 5, м. Київ, 03186,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 73 983,14 грн.
за участю:
від позивача: представники не з"явились
від відповідача: ОСОБА_1 - старший юрисконсульт товариства, (довіреність № 150/2017 від 12.05.2017 року)
встановив: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі - відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 73 983 грн.14 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25 жовтня 2016 року в населеному пункті м. Кривий Ріг по вул. Сімонова, 3/1 водій ОСОБА_2 при керуванні транспортним засобом марки "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ СК "Галицька" (страховий поліс АК/0441312) відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки "Шкода", д/н НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
На підставі договору страхування транспортного засобу від 29.12.2015 року страхового акту №2746/10 від 15.11.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення АП 2 №363151 від 25.10.2016, Ремонтної калькуляції від 01.11.16 платіжними дорученнями №16226 від 16.11.2016 року, №16256 від 17.11.2016 року позивачем виплачено страхувальнику (ТОА "Аст-Комбі", якому належить транспортний засіб марки"Шкода", д/н НОМЕР_2) страхове відшкодування в розмірі 74 983 грн. 14 коп.
З врахуванням наведеного та у відповідності до ст. 22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинного законодавства України, позивач просить стягнути з відповідача 73 983 грн. 14 коп. в порядку регресу.
Позивач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав клопотання за вх.№17354/17 від 02.11.17, в якому зазначив про розгляд справи без участі його представника. В поданому клопотання зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив частково, зокрема, визнавши суму заборгованості в сумі 72 983 грн.14 коп. В решті позову просить відмовити, мотивуючи безпідставністю її нарахування, оскільки позивачем не враховано франшизу в сумі 2000 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, вислухавши представника відповідача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
29 грудня 2015 року між ПрАТ "УАСК "АСКА" (по договору - страховик/по справі - позивач) та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (по договору - страхувальник) укладено договір страхування транспортного засобу №3344607, згідно якого страховик взяв на себе зобов"язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Шкода", д/н НОМЕР_2, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Термін дії договору з 29.12.15 до 31.12.2016 року (п.13 Договору).
25 жовтня 2016 року в населеному пункті м. Кривий Ріг по вул. Сімонова, 3/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "Шкода", д/н НОМЕР_2.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.11.2016 громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до страхового акту АСКА №2746/10 від 15.11.2016 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у сумі 74 983 грн.14 коп.
Платіжними дорученнями №16226 від 16.11.2016 року, №16256 від 17.11.2016 року позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 74 983 грн. 14 коп.
Як вбачається з матеріалів справи на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця аварії застраховано у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АК №0441312, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1, ліміт за шкоду майну - 200 000,00 грн., франшиза - 2000 грн. 00 коп. (копія наявна в матеріалах справи).
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
З обставин справи слідує, що за Договором страхування наземного транспортного засобу №3344607 від 29.12.2015 р. позивач по справі взяв на себе додаткові зобов'язання щодо відшкодування можливих збитків, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого транспортного засобу без урахування фізичного зносу. У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору страхування наземного транспортного засобу Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" виплатило страхове відшкодування в розмірі 74 983 грн. 14 коп. страхувальнику ТОВ "АСТ-Комбі" автомобіля марки "Шкода", д/н НОМЕР_2 без урахування фізичного зносу.
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду наведеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентуються ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
В силу положень п. 2.1 ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З урахуванням викладеного страховик за договором зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобом збитки, пов'язані з відновлювальним ремонтом, лише з урахуванням зносу.
Відтак зобов'язання ПрАТ СК "Галицька" відшкодувати позивачу спірну суму страхової виплати без врахування фізичного зносу суперечить положенням ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним до регулювання спірних правовідносин.
Проте, Договором страхування наземних транспортних засобів №3344607 від 29.12.2015 р., згідно якого позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 74 983 грн. 14 коп. страхувальнику ТОВ "Аст-Комбі" автомобіля марки "Шкода", д/н НОМЕР_2 не передбачено зняття коефіцієнта фізичного зносу автомобіля.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю або здоров"ю потерпілих, не застосовується. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АК №0441312, яким була застрахована шкода третім особам транспортним засобом автомобіль "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_1, франшиза визначена в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Таким чином, розмір страхового відшкодування відповідає вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та франшизи обумовленої договором страхування, та за розрахунком складає 72 983 грн.14 коп.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами у справі.
Частиною 2 ст.34 цього ж Кодексу визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Системний аналіз наведеного вище дає суду підстави вважати, що позовні вимоги про стягнення в порядку регресу з відповідача 73983 грн. 14 коп. страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 72 983 грн.14 коп. В решті позовних вимог на суму 1 000грн. 00 коп. слід відмовити.
З урахуванням ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий спір слід покласти на відповідача, внаслідок неправильних дій останнього, та доведення спору до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 1, 4, 9, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 22, 990, 988, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
частково задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 73983 грн. 14 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, 97-А, м. Запоріжжя, код 13490997) - 72983 грн. 14 коп. (сімдесят дві тисячі дев"ятсот вісімдесят три гривні чотирнадцять копійок) страхового відшкодування в порядку регресу та 1600 грн.00 коп. (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.11.17
Суддя Фанда О.М.