16 листопада 2017 року Справа № 913/400/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення суми,
У травні 2017 року ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - позивач) звернулось до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач) з позовом про стягнення 97367 гривень 79 коп. невідшкодованого боргу з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання з відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаціних послуг (послуг зв'язку) на пільгових умовах.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12 червня 2017 року позов задоволено.
З Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" стягнуто 97367гривень 79 коп. невідшкодованого боргу з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2017 року залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2017 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Посилається на неправильне застосування судами норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в частині призначення субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення відшкодувань за надані пільговикам послуги абонементної плати за користування квартирним телефоном.
Зазначає, що при розгляді питання про відшкодування коштів за надані пільги, що здійснювалося виключно з державного бюджету, місцевий господарський суд неправильно застосував положення Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року та не врахував зміни, внесені 26 грудня 2016 року до ст. 102 Бюджетного кодексу України.
Вказує, що у Законі України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не було передбачено субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення відшкодувань за надані пільговикам послуги з абонементної плати за користування квартирним телефоном, у зв'язку з відсутністю виділених коштів та кошторису договір на відшкодування витрат за надані пільги відповідачем не укладався.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно із п. 63 Правил встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
За ч. 2 наведеної норми Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законом України "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв'язку для окремих категорій осіб.
Судами встановлено, що у період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року (включно) ПАТ "Укртелеком" в особі філії ПАТ "Укртелеком" надано послуги зв'язку на пільгових умовах жителям м. Валки, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. З ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 97367 гривень 79 коп.
Протягом 2016 року відповідач не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, внаслідок чого станом на 1 січня 2017 року утворився борг у сумі 97367 гривень 79 коп., про стягнення якого заявлено позов.
Також встановлено, що поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, крім того, списки за формою "2-пільга" щомісячно надавались останньому у паперовому вигляді. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких зазначав про надання ним послуг зв'язку пільговим категоріям населення та вартість цих послуг, а також, в зв'язку з цим, просив відшкодувати на його користь вартість наданих послуг.
Крім того, в листі вх. № 196/04 від 19 червня 2016 року позивач просив відповідача звірити кількість пільговиків, які мають право на отримання пільг з послуг зв'язку, однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з уточненим списком кількості пільговиків, які мають право отримання пільг з послуг зв'язку.
У зведених реєстрах актів звіряння за телефонізацію та користування телефонами громадян пільгових категорій, які щомісячно складалися між позивачем та відповідачем, відображено вартість послуг, наданих позивачем пільговим категоріям населення.
Зазначені обставини стали підставою звернення з даним позовом.
Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з Державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України.
Крім того, за положеннями пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, в редакції до 1 січня 2017 року, чинного у період надання послуг, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 року, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому згідно із п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про те, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг м. Валки є управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, а отже, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Валки послуг зв'язку на пільгових умовах, мало здійснюватися останнім за рахунок державних субвенцій.
Відповідно до роз'яснень Міністерства фінансів України від 31 серпня 2016 року за № 31-09010-16-16/24984 надання вказаних пільг в 2016 році здійснюється місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
З 1 січня 2017 року внесено зміни до ст. ст. 89, 91, 102 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких замість субвенції з державного бюджету на видатки з надання пільг з послуг зв'язку фінансування пільг здійснюється з місцевих бюджетів.
За наведених обставин місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач у справі - Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області є розпорядником бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у м. Валки та Валківському районі та був зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв'язку) на пільгових умовах, у відповідності до вимог закону, а неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян з органів державної влади не є підставною звільнення відповідача від відповідальності за порушення такого зобов'язання, яке виникло безпосередньо із закону.
Проте, судами попередніх інстанцій не враховано, що позовна вимога у даній справі про стягнення 97367 гривень 79 коп. боргу з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, заявлена до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, що є бюджетною установою, утвореною відповідно до положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, Державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, за положеннями ч. ч. 1, 2 п. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно із п. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду здійснює Казначейство України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, облік надходжень та витрат Державного бюджету України та місцевих бюджетів, зарахування та списання коштів бюджетів разом входять до поняття казначейського обслуговування та віднесені до компетенції органів Державного казначейства України.
Наведене залишилось поза увагою господарських судів попередніх інстанцій, однак, має істотне значення для правильного визначення кола відповідачів, яких необхідно залучити до участі у справі та, відповідно, правильного вирішення спору по суті заявлених вимог.
За таких обставин прийняті у справі рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів визнати законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі належний орган Казначейства України, перевірити доводи сторін і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2017 року.
Справу передати до Господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т. Козир
Судді Л. Гольцова
Л. Іванова