16 листопада 2017 року Справа № 907/802/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
за участю представника ПАТ "Закарпаттяобленерго" - Чекан В.В. дог. від 14 липня 2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Натурпродукт" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2017 року у справі Господарського суду Закарпатської області за позовом ПАТ "Закарпаттяобленерго" до ТОВ "Натупродукт" про стягнення суми,
У грудні 2016 року ПАТ "Закарпаттяобленерго" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Натупродукт" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 701052 гривень 37 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12 травня 2017 року позовні вимоги задоволено.
З ТОВ "Натурпродукт" на користь ПАТ "Закарпаттяобленерго" стягнуто 701052 гривні 37 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2017 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 12 травня 2017 року залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Натурпродукт" залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ТОВ "Натурпродукт" просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 12 травня 2017 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2017 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 43, 38, 82 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1.2, 10.2, 3.31, 3.34, 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, п. п. 7 п. 2.1, абз. 4, п. п. 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його повноважного представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 липня 2010 року між Мукачівським міським районом електромереж ВАТ "Закарпаттяобленерго" (енергопостачальник) та ТзОВ "Натурпродукт" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № Р06/07-0608, відповідно до якого постачальник зобов'язався продавати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 49 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
У переліку об'єктів споживача ТзОВ "Натурпродукт", що живляться від мереж ВАТ "Закарпаттяобленерго" міститься об'єкт "Пекарня, вул. Ужгородська, 137" з дозволеною потужністю 29 кВт, прилад обліку EMS 134.41.4 № 512379.
Тривалість робочого часу на об'єкті обумовлена сторонами: у 2015 році 12 годин на добу, 7 днів на тиждень; у 2016 році 18 годин на добу, 7 днів на тиждень.
Як вбачається із завдань № 848 від 20 вересня 2012 року та № 91 від 10 лютого 2015 року, прилад обліку EMS 134.41.4 № 512379 на об'єкті "Пекарня" замінювався на прилад обліку НІК 2303АРП1 №0112606 , згодом - на НІК 2301АП3В № 1026396. На вказаних завданнях міститься відмітка відповідача про прийняття на відповідальне зберігання відповідних приладів обліку.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно з законодавством України.
Відповідно до умов п. 2.1 договору про постачання електричної енергії під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ.
Відповідно до підпункту 27 п.10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до підпункту 7 п.2.1 Методики, одним із видів порушень ПКЕЕ, в разі виявлення якого застосовується ця Методика, є підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Пунктом 4.4 договору сторонами обумовлено, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотримання продукції або вигоди тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту, а інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони договору, що складали акт.
Згідно із додатками до договору про постачання електричної енергії № 11.2 "Однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі" та № 12.2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" сторонами узгоджено балансову належність та межу відповідальності за стан обслуговування електромереж та електроустановок на об'єкті "Пекарня", а саме, визначено, що: балансова належність електромереж та установок постачальника встановлюється до межі, встановленої на кабельних зажимах рубильника 0,4 кВ в ЗРУ-0,4 кВ ЗТП-71; балансова належність електромереж та установок споживача встановлюється після межі, встановленої на кабельних зажимах рубильника 0,4 кВ в ЗРУ-0,4 кВ ЗТП-71; межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на кабельних зажимах рубильника 0,4 кВ в ЗРУ-0,4 кВ ЗТП-71.
Відповідно до п. 4 додатка 12.2 споживач несе відповідальність за технічну справність і безпеку експлуатації електромереж та обладнання після межі балансової належності мереж, а також за збереження приладів обліку.
Пунктом 3.1.2 договору, п. п. 15 та 16 п. 8.1 Правил користування електричною енергією передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
6 жовтня 2016 року сторонами укладено додаткову угоду до договору, у якій, зокрема, передбачено збільшення загальної дозволеної потужності по договору до 124 кВт, а також внесено зміни щодо дозволеної потужності та схеми приєднання до електромережі іншого об'єкта електропостачання споживача - магазину-кафе "Бомонд".
19 жовтня 2016 року уповноваженими представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" проведено перевірку дотримання споживачем вимог Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією при користуванні електричною енергією за адресою: м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167, об'єкт "Пекарня", в результаті якої складено акт про порушення від 19 жовтня 2016 року №116445.
При проведенні перевірки встановлено наявність порушення п. 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника електропроводки (струмоприймачів) поза розрахунковим приладом обліку без порушення схеми обліку. В акті зазначено про виявлене відгалуження від головного вводу, комутація якого виконана за допомогою магнітного пускача, змонтованого на підставній опорі. Порушення зафіксовано на відеокамеру.
Акт про порушення ПКЕЕ підписаний чотирма представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго", копії службових посвідчень яких наявні в матеріалах справи, а також містить відмітку про те, що представник ПАТ "Натурпродукт" від підпису відмовився. Відмова представника споживача від участі у перевірці вбачається також і з матеріалів відеофіксації порушення.
Зі схеми електропостачання об'єкта споживача, що наведена в акті про порушення ПКЕЕ, вбачається, що в обхід приладу обліку електричної енергії наявне підключення до електричної мережі, що знаходиться в межах балансової належності відповідача, без порушення схеми обліку шляхом відгалуження від головного вводу. Комутація відгалуження виконана за допомогою магнітного пускача, змонтованого на підставній опорі. Головний ввід здійснено кабелем марки СІП 4*35 (алюміній), який прокладений від ЗТП-71 через підставну опору до приладу обліку. Підключення відгалуження від головного вводу здійснено перед приладом обліку кабелем марки СІП 4*50 (алюміній), яке через магнітний пускач підключено до дублюючого вводу, здійсненого кабелем марки ПВБ 3*35*1*25 (мідь). Внаслідок здійсненого відгалуження створено можливість споживання електричної енергії без обліку. В графі акту про порушення ПКЕЕ "Місце, кількість та тавро установлених пломб згідно з актом про збереження пломб та/або актом про пломбування, їх стан" зазначено, що всі пломби наявні та не пошкоджені.
Згідно п. 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні параметри для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акту про порушення.
З акту про порушення ПКЕЕ вбачається, що він складений згідно вимог п.6.41 ПКЕЕ п.п. 4.6 та 4.7 Методики, а саме: містить всі необхідні для розрахунку параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення та її графічне зображення, зокрема, із чітким зазначенням точки самовільного підключення через магнітний пускач на підставній опорі; схема електропостачання об'єкта відповідача відображає межу балансової належності, всі види та марки проводів, наявних у схемі підключення; заповнені всі обов'язкові графи та рядки без пропусків, текст однозначний; в акті також зазначено про відеозйомку виявленого порушення; акт містить підписи чотирьох представників енергопостачальника.
Вказане свідчить про те, що акт про порушення ПКЕЕ від 19.10.2016 №116445 складений відповідно до норм чинного законодавства.
Пунктами 6.42, 6.43 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків . Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
2 листопада 2016 року на виконання вимог п. 6.42 ПКЕЕ, комісією Мукачівського МРЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - комісія РЕМ) було розглянуто вищезазначений акт за участю представника ТзОВ "Натурпродукт" ОСОБА_5, який діяв згідно довіреності №2 від 10 травня 2016 року.
Хід розгляду акту про порушення ПКЕЕ та рішення комісії РЕМ з цього приводу відображені в протоколі №160 від 2 листопада 2016 року.
З огляду на виявлене порушення, комісією РЕМ прийнято рішення провести нарахування відповідно до п. 2.9 Методики, відповідно до якого у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 7 п. 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (ДУ доб.с.п., кВт/год), розраховується формулою 2.7 Методики. Період для нарахування комісією РЕМ визначено з 10 лютого 2015 року по 19 жовтня 2016 року. Відповідно до розрахунку сума нарахування склала 701052 гривень 37 коп.
Несплата споживачем в добровільному порядку вказаної суми стало підставою звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зважаючи на умови договору та положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), порушення споживачем Правил користування електричною енергією зафіксовано належним чином в акті № 116445 від 19 жовтня 2016 року та підтверджується матеріалами справи; представник споживача погодився із розрахунком без зауважень, про що свідчить протокол засідання комісії, рахунок на оплату вартості недооблікованої електричної енергії відповідач отримав, а позивач правильно здійснив розрахунок вартості електроенергії за порушення Правил користування електричною енергією у сумі 701052 гривні 37 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обгрунтованість позову у повному обсязі.
Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про правильність суми нарахувань з наступних мотивів.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач припустився порушення Правил користування електричною енергією, яке полягає в безобліковому користуванні електроенергією від електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, поза розрахунковим приладом обліку без порушення схеми обліку, а вартість не облікованої електроенергії, яка підлягала відшкодуванню позивачу в якості збитків від вказаного порушення, на підставі рішення комісії РЕМ нарахована за період з 10 лютого 2015 року по 19 жовтня 2016 року та склала 701052 гривні 37 коп.
Вказане порушення передбачене підпунктом 7 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЄ від 04.05.2006 року № 562 (далі - Методика).
Відповідно до п.2.9 цієї Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 п.2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується формулою (2.7) Методики.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Таким чином, розрахунковий добовий обсяг споживання електроенергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою: W = P x T, де Р - потужність самовільного підключення, T - час використання самовільного підключення протягом доби.
Згідно формули (2.6) Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок визначається формулою Д пер = Д пор + Д усун, де:
Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається, виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.
Відповідач же, оспорюючи в цілому факт вчинення правопорушення у сфері енергетики, зокрема, стверджував, що схема безоблікового споживання електроенергії, про яку заявляє позивач, не могла бути створена без участі ПАТ "Закарпаттяобленерго", оскільки її монтаж неможливий без відключення струму в трансформаторі, належному і опломбованому позивачем, до якого відповідач не мав доступу, а крім того, вона не була прихованою і мала бути виявленою візуально, за умови її існування, під час чергового контрольного огляду, який за Правилами мав проводитися не рідше 1 разу на 6 місяців, тому ТзОВ "Натурпролукт" вважає, що збитки, заподіяні внаслідок правопорушення, яке йому інкримінується позивачем, розраховуються згідно нормативних актів за період, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до Правил користування електричною енергією контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку, пломб на ньому, із зазначенням показів засобу обліку.
Згідно пункту 3.18 цих Правил електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Однак, суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули і не перевірили доводи відповідача щодо можливості виявлення порушення позивачем при контрольному огляді засобу обліку, зокрема, у взаємозв'язку з неможливістю змонтувати і запустити схему безоблікового споживання електроенергії, без втручання в засоби обліку споживача, без відключення струму у належно опломбованому і експлуатуємому обладнанні, що належить позивачу, відповідно, неправильного розрахунку суми збитків за умови доведеності порушення, не витребували у позивача документи щодо дати останнього, перед виявленням порушення, контрольного огляду засобу обліку та не навели переконливих доводів в цій частині з посиланням на з'ясовані обставини справи і норми закону.
За таких обставин судові рішення попередніх інстанцій не можна визнати законними та обгрунтованими, тому вони підлягають скасуванню.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені статтею 111 - 7 ГПК України, Вищий господарський суд України вважає необхідним передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи та прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2017 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 12 травня 2017 року.
Справу передати до Господарського суду Закарпатської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т. Козир
Судді Л. Гольцова
Л. Іванова