13 листопада 2017 року Справа № 906/72/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Сибіги О.М.,
розглянув касаційні скарги 1. Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited", 2. Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi Clothing Limited", 3. Фізичної особи ОСОБА_4
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 (головуючий суддя Гудак А.В., судді Філіпова Т.Л., Мельник О.В.)
та рішенняГосподарського суду Житомирської області від 14.11.2016 (суддя Маріщенко Л.О.)
у справі№ 906/72/16 Господарського суду Житомирської області
за позовомюридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited"
до1. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", 2. Публічного акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Підприємства "Валді-Україна"; 2. Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi Clothing Limited",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
3. Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України; 4. Угорської компанії "ZIGY Kereskedelmi Korlator Felelossegu Tarsasag"
проприпинення обліку за ТОВ "ZIGY" / ZIGY Kft. (0109697198, Угорщина) права власності на контрольний пакет (56,229778%) акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", ідентифікаційний код 00309105, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 3.565.034 штуки,
за участю представників:
позивачане з'явились,
відповідача-1Максименко В.О.,
відповідача-2не з'явились,
третіх осіб-1,-2не з'явились,
третьої особи-3не з'явились,
третьої особи-4ОСОБА_8
За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції бере до уваги таке.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
Компанія "Vuldi (UK) Limited" звернулась до господарського суду із позовом до ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", з урахуванням заяви про зміну предмета позову, про зобов'язання відповідачів припинити облік за ТОВ "ZIGY"/ZIGY Kft. права власності на контрольний пакет (56,229778%) акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
Позов мотивовано тим, що оскільки аукціон проведено з порушенням закону, договір купівлі-продажу № 383Т від 18.12.2000 пакету простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3.565.034 штук, укладений за результатами проведення аукціону, є недійсним (нікчемним).
За нікчемною угодою перехід права власності на спірні акції не відбувся.
Позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину, у зв'язку з чим припинити облік за ТОВ "ZIGY"/ZIGY Kft. права власності на контрольний пакет (56,229778%) акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що Компанія "Vuldi (UK) Limited" є одноособовим засновником Підприємства "Валді-Україна", яке у свою чергу було власником 56,229778 % акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" у кількості 3.565.034 штуки. Після винесення Господарським судом м. Києва ухвали у справі № 10/189-2001 від 27.06.2003 про ліквідацію Підприємства "Валді-Україна" майно, що залишилося після проведення такої ліквідації, передається власникові (засновникові), тобто позивачу.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.11.2016 у справі №906/72/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, у позові відмовлено. Стягнуто з юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited" в особі уповноваженої особи - директора компанії "Vuldi (UK) Limited" ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України 13.368,88 грн. судового збору за розгляд господарським судом Житомирської області справи № 906/72/16.
Судові рішення мотивовані відсутністю правових підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо договору купівлі-продажу №383Т від 18.12.2000 та результатів проведення 18.12.2000 аукціону з реалізації пакету простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3 565 034 штук.
Застосувавши ст. 35 ГПК України, суди врахували обставини, встановлені в рішенні господарського суду Житомирської області від 03.04.2013 у справі №4/5007/1201/12 та у рішенні Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі № 910/21302/16.
Суди дійшли висновку, що Угорська компанія ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft є законним набувачем 3.565.034 штук акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", а відповідач - ПАТ "Креді Агріколь Банк" правомірно обліковує вказану Угорську компанію ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft як власника цінних паперів ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
Також суди відхилили твердження позивача про неукладеність правочину 18.12.2000, приймаючи до уваги, що внаслідок проведення аукціону 18.12.2000 між ТОВ "Шелтон Брок" та ТОВ "Менеджмент груп" укладений договір купівлі-продажу № 383Т від 18.12.2000, сторони досягнули згоди з усіх істотних умов договору та дотримались встановлених вимог до оформлення результатів аукціону з реалізації арештованого майна.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
Юридична особа Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited" (позивач), не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.
Юридична особа Великобританії - компанія "Vuldi Clothing Limited" (третя особа) також не погодилась із судовими рішеннями та звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати до господарського суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Зазначені скаржники стверджують, що з дати постановлення 27.06.2003 ухвали господарського суду міста Києва про ліквідацію Підприємства "Валді-Україна" контрольний пакет акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" перейшов за вказаним правопороджуючим фактом у власність Компанії "Vuldi (UK) Limited".
Компанія "Vuldi Clothing Limited" вказує на те, що станом на 10.01.1999 у Підприємства "Валді-Україна" існувала заборгованість перед Компанією "Vuldi Clothing Limited" у розмірі 1.600.202,12 дол. США, а акції ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" у кількості 3.565.034 штуки були в заставі у Компанії "Vuldi Clothing Limited" за договором застави від 22.02.1999.
Компанія "Vuldi (UK) Limited" зазначає, що Порядок реалізації арештованого майна №42/5 не міг врегульовувати реалізацію такого майна як акції, та стверджує про значні порушення норм при проведенні аукціону.
Вказане унеможливлює укладення державним виконавцем договору №375К від 29.11.2000, адже його слід вважати нікчемним як такий, що суперечить вимогам ст. 48 ЦК УРСР 1963 року.
Скаржники звертають увагу на те, що фактично на зазначеному аукціоні було реалізовано майно, щодо якого існували відкриті публічні обтяження в Державному реєстрі застав рухомого майна, у зв'язку з чим проведення такого аукціону мало б врегульовуватися Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 № 1448.
ОСОБА_4, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати до господарського суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Скаржник зазначає, що, стягуючи з позивача судовий збір, суд фактично поклав вказаний обов'язок на директора Компанії "Vuldi (UK) Limited", що є протиправним.
4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Згідно з п. 1.5 статуту Підприємства "Валді-Україна" засновником та власником підприємства є Компанія "Vuldi Limited".
Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів № 110 від 15.04.1999, виданої реєстратором ЗАТ "Трансферт", станом на 15.04.1999 Підприємство "Валді-Україна" було власником простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" (в подальшому змінено найменування на ПАТ "Бердичівська фабрика одягу") в кількості 3 565 034 штуки.
22.02.1999 між Підприємством "Валді-Україна" як заставодавцем та Компанією "Vuldi Clothing Limited" як заставодержателем укладений договір застави, згідно з яким передано в заставу прості іменні акції ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" в кількості 3.565.034 штуки для забезпечення боргових зобов'язань ДП "Валді-Новий Світ" (яке реорганізоване шляхом приєднання до заставодавця).
Запис до Державного реєстру застав рухомого майна внесений 27.11.2000.
01.07.1999 Підприємство "Валді-Україна" уклало договір поруки з Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.10.1998 № 22/98 (позичальник - ДП "Валді-Виробництво").
Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 08.08.2000 у справі №22/253 задоволено позов Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" до ДП "Валді-Виробництво" як боржника, Підприємства "Валді-Україна" та ДП "Валді-Нерухомість" як поручителів: розірвано кредитний договір № 22/98 від 19.10.1998, укладений між банком "Україна" та ДП "Валді-Виробництво"; визнано заборгованість ДП "Валді-Виробництво", ДП "Валді-Нерухомість" та Підприємства "Валді-Україна" перед Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" в розмірі 2.682.983,81 дол. США; звернуто стягнення на майно відповідачів на суму 2.682.983,81 дол. США, зокрема: на акції ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" - реєстратор ЗАТ "Трансферт"; акції ЗАТ "Валді-Кіпарис" - реєстратор ЗАТ "Трансферт"; акції ЗАТ "Магазин "Каштан" - реєстратор ТОВ "Галера"; акції ВАТ "Барська швейна фабрика" - реєстратор ТОВ "Всеукраїнська реєстраційна компанія "Корта"; швейне обладнання - на орендних площах ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"; швейне обладнання - на орендних площах ВАТ "Барська швейна фабрика"; та на все інше майно, де б воно не знаходилось, яке належить їм на праві власності.
08.08.2000 Арбітражним судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 08.08.2000 у справі №22/253.
29.11.2000 Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Києва уклав договір про реалізацію арештованого майна на аукціоні №375К з ТОВ "Шелтон Брок" як організатором, відповідно до п. 2.4.1 якого організатор зобов'язався від свого імені за дорученням та за рахунок відділу виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва реалізувати вказані у п. 1.2 договору акції за ціною, що буде складена на аукціоні, але не нижче початкової ціни, яка вказана в п. 1.3 договору.
18.12.2000 на Київській міжнародній фондовій біржі проведено аукціон з реалізації простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" в кількості 3.565.034 штуки номіналом 0,25 грн.
За наслідками аукціону ТОВ "Шелтон Брок" уклало з переможцем ТОВ "Менеджмент груп" договір купівлі-продажу №383Т від 18.12.2000.
Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити прості іменні акції ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" в кількості 3 565 034 штуки номіналом 0,25 грн. за ціною 1 011 412,45 грн. Пунктом 4 даного договору передбачено, що право власності на придбаний пакет акцій виникає з моменту повної оплати цього договору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2003 у справі №10/189 за заявою Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" ліквідовано Підприємство "Валді-Україна" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 10/189 припинено; зобов'язано Київське міське управління статистики виключити боржника з ЄДРПОУ. Згідно з вказаною ухвалою від 27.06.2003 ліквідаційна маса у боржника - Підприємства "Валді-Україна" відсутня, він не спроможний сплатити борг перед кредиторами та продовжувати свою діяльність.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.04.2013 у справі №4/5007/1201/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013, встановлено, що юридична особа Великобританії - фірма "Vuldi Clothing Limited" як заставодержатель за договором застави від 22.02.1999 не була визнана кредитором Підприємства "Валді-Україна" у справі №10/189 та, відповідно, не внесена до реєстру вимог кредиторів.
Також судом у справі № 4/5007/1201/12 встановлено, що розміщення акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" було здійснено Угорською компанією ТОВ "ZIGY"/ZIGY Kft. Суд у рішенні від 03.04.2013 у справі №4/5007/1201/12 встановив, що Угорська компанія ТОВ "ZIGY"/ZIGY Kft є законним набувачем 3565034 штук акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
Апеляційним судом у постанові від 03.06.2013 у справі №4/5007/1201/12 встановлено, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 383Т від 18.12.2000 не суперечить нормам законодавства.
08.06.2011 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави від 22.02.1999 здійснено запис № 11269770 про повторну державну реєстрацію застави контрольного пакету простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" (56,229778 % статутного фонду) в кількості 3.565.034 штуки номіналом 0,25 грн. на суму 891.258,50 грн. та контрольного пакету простих іменних акцій ВАТ "Барська швейна фабрика" (75,075396% статутного фонду) в кількості 1.327.333 штуки номіналом 0,25 грн. на суму 331.833,25 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 38658740 від 07.11.2012. Термін дії: 08.06.2016.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі №910/21302/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та Вищого господарського суду України від 10.10.2017, за позовом Компанії "Vuldi (UK) Limited" до ТОВ Фондова компанія "Центр-Інвест", ТОВ "Менеджмент груп" про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2000 встановлено, що на момент проведення аукціону 18.12.2000 порядок реалізації арештованого майна визначався, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999.
При укладені договору купівлі-продажу № 383Т від 18.12.2000 продавець і покупець досягли згоди з усіх істотних умов договору (строк, ціна, предмет) та дотримались встановлених Порядком вимог до оформлення результатів аукціону з реалізації арештованого майна, що свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах.
Суди в межах розгляду справи № 910/21302/16 встановили, що Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1448 від 22.12.1997, не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, оскільки цим Положенням регулюються податкові відносини, а не відносини щодо проведення аукціонів з реалізації арештованого майна.
5. Норми права, які беруться до уваги при вирішенні спору
Відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на дату винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2003 про ліквідацію Підприємства "Валді-Україна", у разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР (в редакції станом на момент проведення аукціону від 18.12.2000) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
За недійсною угодою кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV (в редакції, чинній на момент проведення аукціону) реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту.
Відповідно до п. 2.3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.07.1999 за № 480/3773, аукціон - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
За ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Предметом позову у даній справі №906/72/16 є зобов'язання припинити облік за ТОВ "ZIGY"/ZIGY Kft. права власності на контрольний пакет (56,229778%) акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
Касаційна інстанція враховує той факт, що пакет простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3.565.034 штук був реалізований на прилюдних торгах у примусовому порядку з виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 08.08.2000 у справі № 22/23 державною виконавчою службою через спеціалізовану організацію покупцю-учаснику прилюдних торгів.
Як вбачається з встановлених судами обставин справи, позивачем Компанією "Vuldi (UK) Limited" оскаржувались прилюдні торги - аукціон від 18.12.2000 та рішенням господарського суду у справі №910/21302/16 відмовлено в задоволенні відповідного позову.
У вказаній справі були досліджені питання щодо дотримання вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, при проведенні аукціону; перевірено доводи позивача щодо нікчемності аукціону від 18.12.2000 та переходу права власності на акції ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" до юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited".
За ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином апеляційним господарським судом правильно враховано встановлені у рішенні господарського суду у справі №910/21302/16 від 06.02.2017 обставини щодо правомірності проведення аукціону 18.12.2000 та дотримання положень законодавства.
Крім того позивач Компанія "Vuldi (UK) Limited" і третя особа Компанія "Vuldi Clothing Limited" звертались до господарського суду із позовом про зобов'язання внести зміни до рахунку в цінних паперах, відкритому на ім'я акціонера ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", шляхом обліку як власника 56,229778% акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 3.565.034 штук, з моменту відкриття вказаного рахунку в цінних паперах і до моменту отримання листа позивача від 22.02.2012 - Підприємство "Валді-Україна", а після отримання листа - юридичну особу Великобританії компанію "Vuldi Clothing Limited".
Господарським судом у справі №4/5007/1201/12 встановлено, що Угорська компанія ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft є законним набувачем 3 565 034 штук акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", а відповідач - ПАТ "Креді Агріколь Банк" правомірно обліковує вказану Угорську компанію ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft як власника цінних паперів ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
З урахуванням того, що договір купівлі - продажу №383Т від 18.12.2000 та результати проведення аукціону, який відбувся 18.12.2000 на Київській міжнародній фондовій біржі, не були визнані в установленому порядку недійсними, відсутні підстави вважати, що договір купівлі - продажу № 383Т від 18.12.2000 не створив юридичних наслідків і, відповідно, у покупця акцій не виникло жодних прав та обов'язків.
Таким чином відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Крім того касаційна інстанція бере до уваги, що порушення своїх прав у справі, яка розглядається, позивач обґрунтовує тим, що Компанія "Vuldi (UK) Limited" є одноособовим засновником Підприємства "Валді-Україна", котре, у свою чергу, було власником 56,229778 % акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу" у кількості 3.565.034 штуки. Після винесення Господарським судом міста Києва ухвали у справі № 10/189-2001 від 27.06.2003 про ліквідацію Підприємства "Валді-Україна", майно, що залишилося після проведення такої ліквідації, передається власникові (засновникові).
Як правильно враховано судами попередніх інстанцій, на момент винесення ухвали про ліквідацію Підприємства "Валді-Україна" 27.06.2003 у справі №10/189 у власності останнього спірні акції вже не перебували, оскільки були реалізовані на аукціоні 18.12.2000.
Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Судами не встановлено порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів позивача Компанії "Vuldi (UK) Limited". Крім того сам обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в разі його реалізації не призвів би до відновлення такого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правильно застосувавши ст. 35 ГПК України та взявши до уваги встановлені обставини, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що Угорська компанія ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft є законним набувачем 3565034 штук акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", а відповідач - ПАТ "Креді Агріколь Банк" правомірно обліковує вказану Угорську компанію ТОВ "ZIGY"/ ZIGY Kft як власника цінних паперів ПАТ "Бердичівська фабрика одягу".
За таких обставин правові підстави для припинення обліку за ТОВ "ZIGY" / ZIGY Kft. права власності на контрольний пакет (56,229778%) акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу", ідентифікаційний код 00309105, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 3 565 034 штуки, відсутні.
7. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача-1 та третьої особи-4, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги Компанії "Vuldi Clothing Limited" та Компанії "Vuldi (UK) Limited" не підлягають задоволенню.
Посилання скаржника Компанії "Vuldi Clothing Limited" як заставодержателя на те, що акції ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" у кількості 3.565.034 штуки були в заставі у Компанії "Vuldi Clothing Limited" за договором застави від 22.02.1999 не впливає на обсяг прав позивача Компанії "Vuldi (UK) Limited" з огляду на предмет спору.
Захист прав заставодержателя відбувається, зокрема шляхом зверненням стягнення на заставлене майно, що не є предметом даного спору, як і не є предметом цього спору захист прав заставодержателя.
Інші доводи касаційних скарг Компанії "Vuldi (UK) Limited" та Компанії "Vuldi Clothing Limited" зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення касаційних скарг Компанії "Vuldi (UK) Limited" та Компанії "Vuldi Clothing Limited".
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Крім того касаційна інстанція вважає за необхідне припинити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, який не є стороною у справі.
За п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
У п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 роз'яснено, що касаційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п. п. 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала касаційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 ч. 1 ст. 80 ГПК.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду мають сторони, прокурор, треті особи, та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Тобто відповідно до вимог ст. 107 Господарського процесуального кодексу України особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до касаційної інстанції повинні довести, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав та обов'язків, які саме їх права та обов'язки порушені судом при прийнятті судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи.
Скаржник ОСОБА_4 стверджує, що стягуючи з юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited" в особі уповноваженої особи - директора компанії "Vuldi (UK) Limited" ОСОБА_4 судовий збір, місцевий господарський суд фактично поклав вказаний обов'язок на ОСОБА_4, що є протиправним.
Проте касаційна інстанція звертає увагу, що даний спір не стосується прав ОСОБА_4 як фізичної особи та не тягне за собою прямих наслідків стягнення саме з фізичної особи ОСОБА_4 судового збору.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.11.2016 у справі №906/72/16 стягнуто судовий збір з юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited" в особі уповноваженої особи - директора компанії "Vuldi (UK) Limited", яким на час прийняття рішення у справі був ОСОБА_4. При цьому і сам позов заявлений компанією "Vuldi (UK) Limited" в особі уповноваженої особи - директора компанії.
Скаржник ОСОБА_4 як фізична особа не є стороною спірних правовідносин, що склались між позивачем та відповідачами у даній справі; судами попередніх інстанцій не вирішено питання про права та обов'язки фізичної особи ОСОБА_4.
У п. п. 6-3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 роз'яснено, що у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК.
Аналогічної позиції про припинення провадження за скаргою осіб, які не брали участі у справі і які не довели в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про їх права та обов'язки дотримується Верховний Суд України в постанові від 23.03.2010 у справі № 1/1120-26/396.
Крім того скаржники Компанія "Vuldi Clothing Limited" та Компанія "Vuldi (UK) Limited" просять звільнити їх від сплати судового збору.
За ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (із змінами і доповненнями) клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Заявляючи в касаційній скарзі клопотаннями про відстрочення сплати судового збору та звільнення Компанії "Vuldi Clothing Limited" та Компанії "Vuldi (UK) Limited" від його сплати, скаржники вказали, зокрема, на те, що вони не мають права здійснювати будь-яку комерційну чи підприємницьку діяльність, крім дозволеної рішенням суду. Також компанії не мають відкритих розрахункових рахунків в установах банків.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотань Компанії "Vuldi Clothing Limited" та Компанії "Vuldi (UK) Limited" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційних скарг.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 107, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited" залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi Clothing Limited" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 14.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі №906/72/16 залишити без змін.
Касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі № 906/72/16 припинити.
Звільнити Юридичну особу Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited" та Юридичну особу Великобританії - компанії "Vuldi Clothing Limited" від сплати судового збору за подання касаційних скарг.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
О.М. Сибіга