Справа № 638/11439/17 Суддя 1 інстанції: Штих Т.В.
Провадження: 33/790/1369/17
ІМЕНЕМ УкраЇнИ
15 листопада 2017 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року,-
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.
Як вказано в постанові суду першої інстанції, 17 липня 2017 року о 23:30 год. ОСОБА_2 керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1, по вул. Данилевського, в районі будинку 19 в м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, хитка хода). В присутності двох свідків відмовився від проходження медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуДзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в суді першої інстанції не були допитані ані інспектори патрульної поліції, ані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були присутні при затриманні ОСОБА_2 Також, як вказує апелянт, автомобіль використовується ним в робочих цілях і позбавлення права керування ставить заявника у дуже скрутне становище, оскільки не має іншого способу заробітку.
Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що в судовому засіданні 20.09.2017 року не було проголошено оскаржуваної постанови. Копію рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 не отримував, оскільки, як зазначає апелянт, вона йому направлена не була.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2017 р. серія БР № 224984 (а.с. 1); рапортом інспектора роти №2 батальйону №3 УПП ДПП в м. Харкові лейтенанта поліції ОСОБА_5 (а.с. 4), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 2-3) та самого ОСОБА_2, який не заперечував факт відмови проходження огляду на стан алкогольного сп»яніння.
Окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитані у якості свідків в суді апеляційної інстанції пояснили, що 17.07.2017 року на пропозицію працівника поліції погодилися бути понятими. Їх завели у двір, де вже перебували ОСОБА_2 та кілька екіпажів патрульної поліції. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили той факт, що патрульними було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров»я, однак, від обох варіантів ОСОБА_2 відмовився. Також, зазначили, що у ОСОБА_2 були наявні певні ознаки алкогольного сп»яніння, зокрема, почервоніння обличчя, запах алкоголю.
Доводи апелянта про те, що автомобіль використовується ОСОБА_2 у робочих цілях та іншого способу заробітку він не має, не спростовують правильність висновків суду.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_1