Справа № 643/11647/17 Суддя суду 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 33/790/1435/17
15 листопада 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В. розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2017 року, -
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 грн.
Суддею встановлено, що 05.09.2017 року о 18 год. 43 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Daewoo Nexia» державний реєстраційний номер АХ 0321СХ по вул. Ак. Павлова в районі будинку № 88/7 в м. Харкові, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога КЗОЗ ХОНД.
Суд першої інстанції встановив, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9-А Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2017 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставин по справі та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам та виніс необґрунтовану та незаконну постанову.
Вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, між іншим, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП в частині викладення суті адміністративного правопорушення.
Так, визнаючи ОСОБА_2 винним суд першої інстанції зазначив, що він порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України і в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1) ОСОБА_2 вмінюється порушення п. 2.9 А ПДР України та склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Ці вимоги судом першої інстанції залишені поза увагою.
Крім того, висновок суду про винуватість ОСОБА_2 ч. 1 ст. 130 КУпАПналежним чином не мотивований. Зміст пояснень свідків та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. А відтак доводи апелянта щодо неповноти судового розгляду є також обґрунтованими..
Отже, матеріали справи містять недоліки, які судом першої інстанції залишені поза увагою.
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи по суті є неможливим. З цих же підстав в стадії апеляційного розгляду не можуть бути перевірені доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні
правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою
або без додержання вимог ст. 256 КпАП ( 80732-10 ), відповідному
правоохоронному органу для належного оформлення.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції від 17 жовтня 2017 року підлягає безумовному скасуванню.
Строки передбачені ст.38 КУпАП на час апеляційного розгляду не сплили, однак апеляційна інстанція також позбавлена процесуальної можливості при розгляді апеляційної скарги усунути виявлені недоліки, а тому вважає за необхідне повернути матеріали щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП для належного оформлення та доопрацювання.
Керуючись ст. 294 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2017 року щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Матеріали по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 130 КУпАП повернути через суд першої інстанції до Управління превентивної діяльності Національної поліції України ГУ Національної поліції в Харківській області для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_3