Справа № 644/4082/16-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/1361/17 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Грабіж
7 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 березня 2017 року у відношенні ОСОБА_7 ,-
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
14.12.1999р. Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ст.17 ч.2, ст.141 ч.2, ч.2 ст.206, ч.2 ст.118, ч.3 ст.193, ст.42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 14.08.2006р. Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;
13.02.2009р. Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.294 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
25.12.2009р. Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст.357, ст.70, ст.71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі;
09.12.2015р. Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
В силу ст.71 КК України до призначенного судом покарання ОСОБА_7 приєднано невідбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 09.12.2015р. і остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 відрахований з дати фактичного затримання, тобто з 05 квітня 2016 року та зараховано у відбування покарання строк попереднього ув'язнення у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України із співвідношення одному дню попереднього ув'язнення дорівнює два дні позбавлення волі з 05 квітня 2016 року по дату набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, залишено без зміни - тримання під вартою в СІЗО м.Харкова.
Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи на користь держави у розмірі 881 гривня 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 10000 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 475 гривень та моральну шкоду у розмірі 5900 гривень.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку 05 квітня 2016 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимий, в період випробувального терміну за скоєння умисного, корисливого злочину, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, посиленого вживанням алкоголю, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та переконавшись, що замок вхідних дверей квартири не зачинений, шляхом вільного доступу проник у вказану квартиру. Знаходячись в коридорі квартири, ОСОБА_7 побачив гаманець та чоловічу сумку, які лежали на тумбі, якими вирішив заволодіти. Реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 схопив речі, але у цей час до коридору з кімнати вийшов ОСОБА_11 , 1998 року народження, який побачивши раніше незнайомого ОСОБА_7 , в руках у якого були його та ОСОБА_9 речі, намагався зупинити ОСОБА_7 , проте останній відштовхнув ОСОБА_11 та вибіг з квартири, при цьому незаконно заволодів належними ОСОБА_11 та ОСОБА_9 речами, а саме: гаманцем ОСОБА_11 , вартістю 100 грн., у якому знаходилися грошові кошти в сумі 200 грн. та один долар США, який ОСОБА_11 зберігав в якості сувеніру та матеріальної цінності для нього не представляв, сумкою ОСОБА_9 , вартістю 400 грн., у якій знаходилися документи на ім'я ОСОБА_9 , гаманець вартістю 332,50 грн. із картками магазинів та інших закладів, гроші в сумі 130 грн., золота каблучка чоловіча, вагою 8 грамів, проба золота 585, вартістю 5600 грн., плеєр «Transend MP 330», об'ємом 4 ГБ, вартістю 665 грн., дві флеш-картки «Kingston» та «SP», об'ємом 8 ГБ кожна, вартістю 80 грн. кожна, дві зв'язки ключів, дві іноземні монети - грецька та ліванська, які матеріальної цінності не представляють. Після чого ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 7287,50 грн. та потерпілому ОСОБА_11 в сумі 300,00 грн.
До початку апеляційного розгляду від прокурора, який приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, надійшла відмова від поданої апеляційної скарги, у зв'язку з чим її доводи не є предметом розгляду в апеляційному суді.
Обвинувачений ОСОБА_7 за змістом його апеляційної скарги та доповнень до неї просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд для більш ретельного дослідження обставин справи, для ухвалення законного і обґрунтованого рішення відносно нього у зв'язку з його невинуватістю у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також на неповноту судового розгляду.
Зазначає, що злочину не вчиняв, свідки у справі не впізнали його як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Вважає, що судом не наведено жодного доказу його провини, а звинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення має місце у зв'язку з його минулими судимостями.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - ОСОБА_8 просить вирок у відношенні ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з недоведеністю його винуватості.
Зазначає, що обгрунтовуючи висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, суд першої інстанції посилається у своєму обвинувальному вироку на докази, які не доводять провину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які повертаючись з роботи піднімалися по сходах, при гарному освітленні зустріли чоловіка, який скоїв злочин та в судовому засіданні не вказали, що це був саме ОСОБА_14 .
Покази свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які є працівниками поліції та затримували ОСОБА_14 не вказують на винуватість обвинуваченого у скоєному злочині, оскільки вони не містять фактичних обставини вчиненого злочину та не підтверджують висновків суду.
Покази свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні впізнав ОСОБА_14 як особу, яку він бачив в дворі 05.04.2016 p.. разом з іншим чоловіком, які разом викидали якісь документи та ключі з сумки. Даний свідок підтвердив покази ОСОБА_14 , який не заперечує, що разом з товаришем ОСОБА_19 05.04.2016 р. проходив повз будинок потерпілого та побачив, як невідомий чоловік вибіг з під'їзду та викинув чорну сумку, яку обвинувачений підібрав та дійсно переглядав та розкидав з неї речі. Проте даний факт жодним чином не вказує на вину обвинуваченого.
Крім того допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтвердили покази обвинуваченого та засвідчили, що дійсно 05.04.2016 року невідомий чоловік вибіг з під'їзду будинку потерпілого та викинув сумку, біля будинку проходили ОСОБА_19 та ОСОБА_14 , які підняли сумку та почали її розбирати та розкидувати з неї документи та ключі біля будинку. Проте суд покази даних свідків не взяв до уваги, зазначаючи, що критично до них ставиться.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, заперечував проти апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали свої апеляційні скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, з достатньою повнотою досліджені всі об'єктивні дані щодо обставин скоєння інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Зокрема, протоколи про пред'явлення особи для впізнання від 05 квітня 2016 року, на недопустимість яких як доказу посилаються в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 , судом першої інстанції визнані недопустимим доказом, а відтак доводи апеляційних скарг в цій частині не перевіряються.
В судовому засіданні в суді першої інстанції була перевірена версія обвинуваченого ОСОБА_7 , який пояснив, що 05.04.2016року він зустрівся приблизно о 16.00 годині зі своїм знайомим ОСОБА_19 і вони разом сходили на ринок «ХТЗ», а потім пішли в напрямку будинку АДРЕСА_3 , де мешкає дружина ОСОБА_7 . Проходячи повз будинок АДРЕСА_4 , він побачив, що з під'їзду цього будинку вийшов молодий чоловік,щось викинув там і швидко пішов звідти. Коли ОСОБА_7 підійшов до під'їзду, побачив, що чоловік викинув чоловічу сумку. ОСОБА_7 її підняв. Далі вони з ОСОБА_19 пішли повільно в наступний двір, а по дорозі ОСОБА_7 перевірив зміст сумки і оскільки там не було нічого корисного для нього, він викинув спочатку документи, ключі, пустий гаманець, а потім викинув в урну і саму сумку. Після цього він зустрівся з дружиною і вони пішли на зупинку, провести ОСОБА_19 . По дорозі до ОСОБА_19 під'їхала машина поліції і співробітники поліції стали про щось розмовляти з ним. ОСОБА_7 підійшов поцікавитись,а в цей час з автомобіля вийшов якийсь чоловік і запропонував їм проїхати у двір, де вони раніше викинули підібрану сумку. У дворі вони знайшли сумку і ОСОБА_7 дізнався, що вона була викрадена. Оскільки він був раніше був судимий, то злякався, що його звинуватять у скоєні даного злочину, тому намагався втекти, але був затриманий співробітниками поліції, які застосували до нього фізичну силу, а потім в автомобілі поліції намазали йому обличчя «зеленкою».
Свою провину ОСОБА_7 не визнає, оскільки наполягає на тому, що сумку знайшов біля під'їзду, коли проходив по вулиці разом з ОСОБА_19 .
Між тим ці покази спростовуються свідченнями потерпілого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що він 05.04.2016 року знаходився у квартирі, де мешкає його сестра разом з чоловіком, зі своїм племінником, і коли той вибіг на шум в коридор, то ОСОБА_11 побачив незнайомого чоловіка, в руках якого була сумка ОСОБА_9 , яка перед цим стояла на тумбі у коридорі. Цей чоловік був одягнений у темні джинси, темно-коричневу куртку, сині кросівки та темну бейсболку. Коли незнайомець хотів вийти з квартири, ОСОБА_11 встиг схватити його за руку, в цей момент чоловік повернувся і ОСОБА_11 встиг розгледіти його лице. Потім чоловік відштовхнув ОСОБА_11 вдаривши в плече, і ОСОБА_11 впав, а чоловік вибіг з квартири. При спробі ОСОБА_11 наздогнати чоловіка у нього нічого не вийшло, бо незнайомець втік. Коли повернувся до квартири побачив, що пропав його гаманець.
ОСОБА_11 в суді впевнено впізнав в обвинуваченому ОСОБА_7 того чоловіка, який знаходився в квартирі і втік з речами його та ОСОБА_9 , так як в ході сутички у коридорі обвинувачений повернувся до нього обличчям і він встиг його розгледіти.
Покази потерпілого ОСОБА_11 підтвердив і потерпілий ОСОБА_9 , сумку якого обвинувачений ОСОБА_7 забрав із собою із квартири.
Разом з тим свідок ОСОБА_18 , який на думку захисника ОСОБА_8 не вказує на вину обвинуваченого ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснив, що 05.04.2016р. він увечері гуляв з дитиною у дворі по АДРЕСА_5 і побачив, як двоє чоловіків підійшли до тумби повітряного відводу з підвальних приміщень, яка знаходиться у цьому дворі, поклали на тумбу пакет з полімеру, а зверху якісь папери, а потім не забираючи ці папери пішли. Коли він підійшов до тумби, побачив, що всередині тумби за решіткою лежать у файлі документи, зверху лежав паспорт. Також він бачив, як ці чоловіки проходячи повз сміттєвий бак, викинули у нього ключі та гаманець. Потім він викликав поліцію, а коли співробітники поліції приїхали і запропонували йому проїхати в автомобілі по району і можливо побачити даних чоловіків, він погодився. По дорозі він дійсно побачив одного з тих хлопців, що викидали документи та речі у його дворі і вказав на нього поліцейським. Коли ті вийшли з машини та підійшли до чоловіка, до них підійшов і інший хлопець, що викидав речі у дворі, на ньому були сині кросівки. Він добре роздивився цих чоловіків у себе у дворі і тому впевнено впізнав їх потім у поліції.
Ці покази свідка ОСОБА_18 підтвердив свідок ОСОБА_15 , поліцейський, який в той день приїхав на його виклик. Потім під час їзди з ним по району ОСОБА_18 вказав на чоловіка, який викинув документи та речі у дворі. Коли вони підійшли до цього чоловіка та запропонували представитись, до них підійшов другий чоловік, в якому очевидець впізнав того другого чоловіка, який разом з першим викидав документи.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що 05.04.2016р. він був на патрулюванні і до них надійшло повідомлення про скоєння крадіжки та одночасно повідомлення про те, що якісь чоловіки викидають у дворі будинку документи та речі. Вони поїхали у двір будинку, там вже були співробітники поліції та двоє чоловіків. Один з чоловіків був у коричневій куртці та синіх кросівках, і він запросив його до автомобілю поліції, щоб опитати його. Коли чоловік сідав у автомобіль, ОСОБА_16 побачив як той, засунув руку між сидінням автомобілю та спинкою. На його питання що він робить, чоловік відповів що нічого, але через декілька секунду вискочив з автомобілю та почав тікати. Вони побігли за ним повз будинок і у наступному дворі чоловік спіткнувся та впав і вони його наздогнали та відвезли до поліції. Після того як чоловіка супроводили до відділу поліції, він та його напарник у дворі поліції вирішили подивитись, чи не поклав чоловік до автомобілю якісь речі і під час огляду автомобіля між сидінням та спинкою знайшли грецьку монету.
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_17 .
Між тим свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , із показів яких на думку захисника ОСОБА_8 випливає, що вони не вказали на ОСОБА_7 як особу, яка вчинила даний злочин, однак які підтвердили, що 05.04.2016 року як поверталися додому в під'їзді свого будинку, зустріли незнайомого чоловіка, який спускався сходами і розмовляв по телефону, його обличчя було відвернуте в сторону, на голові була темного кольору бейсболка, одягнений він був в темний одяг, яскраво-сині кросівки, в руці була сумка коричневого кольору. Через декілька хвилин бачили сусіда з третього поверху, а пізніше дізналися про те, що сусіда пограбували.
Більш того, з показів свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яким суд надав критичну оцінку і які на думку ОСОБА_7 доводять його невинуватість, вбачається, що 05.04.2016 року з під'їзду будинку АДРЕСА_4 вийшов незнайомий молодий чоловік та викинув щось біля під'їзду, а ОСОБА_7 підійшов та підібрав сумку, яку викинув цей чоловік.
Проте, як вже було зазначено вище, потерпілий ОСОБА_11 безпосередньо в судовому засіданні впевнено упізнав ОСОБА_7 як особу, яка знаходилася в квартирі та забрала сумку ОСОБА_9 та його речі. Крім того свідок ОСОБА_18 також вказав на ОСОБА_7 як особу, яка викинула документи та речі в його дворі, що повністю суперечить показам свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , між тим які є знайомими ОСОБА_7 .
Крім того спростовується версія обвинуваченого ОСОБА_7 і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які в сукупності підтверджують його винність, зокрема :
- протоколами огляду місця події від 05.04.2016р. в ході якого в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_6 , в сміттєвому баку біля будинку № 44 по вул.Миру та в бетонній споруді на дитячому майданчику біля будинку АДРЕСА_5 було виявлено та вилучено документи та картки на ім'я ОСОБА_9 , гаманець чорного кольору. Також оглянуто поліцейський автомобіль, на задньому сидінні якого вилучено грецьку монету жовтого кольору ( т.2 а.с. 2-13);
- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 08.04.2016р., в ході яких ОСОБА_9 та ОСОБА_11 впізнали свої речі в речах та документах, що були вилучені в ході огляду місця події від 05.04.2016р.;
- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.04.2016р., відповідно до якої речі, що були пред'явлені для впізнання та впізнані потерпілими, визнано речовими доказами по даній справі та передано на відповідне зберігання (т.2 а.с. 50);
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 4370 від 22.04.2016р., яким встановлено вартість майна, що було викрадено у потерпілих (т.2 а.с. 59-65).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, що підтверджують версію обвинуваченого ОСОБА_7 про непричетність до злочину та визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника цих висновків не спростовують.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості і суспільну небезпеку скоєного злочину, дані про особу винного, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває у лікаря нарколога на «Д» обліку, як особа, що зловживає спиртними напоями, має постійне місце проживання, де характеризується негативно, одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працює.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлені.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані наркотичного та алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції доцільно призначив ОСОБА_7 покарання в умовах ізоляції від суспільства та вважає, що призначене йому покарання із застосуванням ст. 71 КК України є законним, справедливим, обґрунтованим, достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає необхідним відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 5 квітня 2016 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 березня 2017 року у відношенні ОСОБА_7 - без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 5 квітня 2016 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий-
Судді :