Справа №200/4722/17
31 травня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Южаковій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просив суд стягувати з відповідача на його користь суму коштів в розмірі 17646,72 грн., з яких: компенсація за невикористану частину відпустки у сумі 1856,26 грн., середній заробіток за час затримки при звільненні у сумі 15790,46 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 07.11.2015 року він працював у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків з центру обслуговування ГУНП. Звільнений з посади наказом по особовому складу №1 о/с від 03.01.2017 року за ст..40 п.1 КЗпП України. Відповідно до наказу невикористана частина щорічної відпустки за період з 07.11.2015 року по 06.11.2016 року складає 10 діб. Невикористана частина щорічної відпустки за період з 07.11.2016 року по 03.01.2017 року складає 4 доби. На день звільнення відповідачем не надано повного та правильного розрахунку заробітної плати.
Позивач зазначає, що йому повідомили в бухгалтерії про нарахування у січні 2017 року вихідної допомоги при звільненні у сумі 5116,80 грн. та компенсації за невикористану частину відпустки у сумі 1856,26 грн. Загальна нарахована сума на день звільнення складає 6973,60 грн. Станом на 27.02.2017 року сплачена частина нарахованої суми у розмірі 5613,31 грн., що є неповною нарахованою сумою. Недоперераховано 1360,29 грн. Таким чином з ним не проведено повного розрахунку із виплати коштів. Згідно довідки про доходи нараховано період з січня по грудень 2016 року сума 41915,63 грн., із якої здійснено розрахунок середнього заробітку 6798,67 грн., та розраховано суму коштів, належну йому до виплати за період з 03.01.2017 року по день подачі позову 13.03.2017 року, що складає 15790,46 грн.
В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у його відсутність без технічної фіксації, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідач в судове засідання надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та заяву про розгляд справи у його відсутність без технічної фіксації.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.11.2015 року позивача було прийнято робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків з центру обслуговування Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що підтверджується копією трудової книжки позивача /а.с.14/.
Наказом відповідача №1 о/с від 03.01.2017 року позивача звільнено з посади робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків з центру обслуговування ГУНП, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, вирішено сплатити компенсацію за невикористану відпустку 14 днів. /а.с.13/
Згідно довідки відповідача, заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 5829,58 грн. /а.с.38-39/, яка була фактично виплачена позивачу 27.02.2017 року /а.с.16/
Відповідно до ст.43 ч.7 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Положеннями ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, відповідним чином погодженим, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Нормою ст.15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Положеннями ст.47 КЗпП України передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення не тільки видати працівникові трудову книжку, а й провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.116 КЗпП України.
В свою чергу, нормою ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Окрім того, положеннями ст.238 КЗпП України визначено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Порядок розрахунку при середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до п.4 вказаного Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.
Відповідно п.8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджені належним чином та гуртуються на нормах закону, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки у сумі 1856,26 грн. посилаючись на те, що відповідачем така компенсація так і не була виплачена. Проте такі твердження спростовуються письмовими запереченнями представника відповідача та відповідною довідкою №SUBQ-QVDC-QDLJ-JTTQ від 27.02.2017 року, наданою позивачем разом із позовною заявою. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації за невикористану частину щорічної відпустки у сумі 1856,26 грн. слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до довідки №1320 від 05.05.2017 року, виданої Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, середньоденний розмір заробітної плати позивача за один робочий день складає 232,58 грн. /а.с.40/ Фактично відповідач здійснив розрахунок позивачу 27.02.2017 року, тобто затримка розрахунку складає 38 робочих днів. Таким чином, стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8838,04 грн. (232,58 грн. х 38 днів = 8838,04 грн.). А в іншій частині слід відмовити.
Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивач звільнений від плати судового збору, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 1378 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8838,04 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь держави судовий збір в розмірі 1378 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя Т.В. Шевцова