Справа № 822/1296/17
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
15 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції в особі державного виконавця Жиловського Т.Я. про зобов'язання вчинити дії,
постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, в провадженні державного виконавця відділу ДВС знаходилося обтяження, належного ОСОБА_2, рухомого майна, а саме:
- арешт на усе рухоме майно, номер обтяження: 15719617, дата реєстрації 29 лютого 2016 року, термін дії до 28 лютого 2021 року, розмір основного зобов'язання 8678,53 грн., обтяжувач: перший міський відділ ДВС Хмельницького МРУЮ, рішення виносилося на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника ВП № 50319125 від 29 лютого 2016 року, Головний державний виконавець першого міського відділу ДВС Хмельницького МУЮ Жиловський Т.Я.;
- арешт на автомобіль легковий марки ВАЗ, модель 2103, державний номер НОМЕР_1, автомобіль легковий марки Dacia, модель Logan, державний номер НОМЕР_2, номер обтяження: 15306125, дата реєстрації 15 квітня 2015 року, термін дії до 15 квітня 2020 року, розмір основного зобов'язання 1194,03 грн., обтяжувач: перший міський відділ державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, рішення виносилося на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №38759281 від 25 лютого 2015 року, державний виконавець першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Вепрук М.М.
Згідно з квитанцією № 0.0.587194056.1 від 19 липня 2016 року борг позивач сплатив в повному обсязі та згідно з квитанцією № 0.0.597573697.1 від 11 серпня 2016 року виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій позивач сплатив в повному обсязі, а також 30 вересня 2017 року позивач сплатив 51156,84 грн. заборгованості по аліментах.
10 серпня 2016 року постановою державного виконавця першого відділу ДВС м. Хмельницький Головного ТУЮ закрито виконавче провадження № 50319125.
26 травня 2017 року державний виконавець Жиловський Т.Я. виніс постанову про звільнення з під арешту майна боржника, відповідно до якої припинено чинність арешту рухомого майна, накладеного постановами № 7659 від 27 лютого 2015 року державним виконавцем Вепрук М.М. та № 8582 від 11 березня 2016 року державним виконавцем Жиловським Т.Я.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" регулюється арешт і вилучення майна (коштів) боржника, зокрема зазначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні державного виконавця відділу ДВС знаходилося обтяження, належного позивачу рухомого майна.
Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначає підстави та порядок зняття арешту з майна боржника.
Зокрема, частиною 4 визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону).
Відповідно до виконавчого листа № 2-3021 від 13 березня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 800.00 грн., починаючи з 06 березня 2009 року на утримання дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, сума боргу ОСОБА_2 становить 51156,84 грн.
З матеріалів справи встановлено, що вищевказану заборгованість позивач сплатив 30 вересня 2016 року, що підтверджується квитанцією № 9633 від 30 вересня 2016 року на суму 51156,84 грн.
26 травня 2017 року державний виконавець Жиловський Т.Я. виніс постанову про звільнення майна боржника з-під арешту.
Отже, відповідачем порушено вимоги пункту 7 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не знято арешт з рухомого майна позивача одразу після погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, а лише після звернення позивача до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідача, внаслідок якої було порушено права, свободи та інтереси позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.