15 листопада 2017 р.Справа № 646/5523/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Воронкова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.08.2017р. по справі № 646/5523/17
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті пенсії,
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.08.2017року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті пенсії.
Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що з 16.11.2016 року йому призначена пенсія за вислугою років у відповідності до ст.50-1ЗУ «Про прокуратуру», перебуваючи на посаді начальника Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуртари № 2. Однак призначена пенсія позивачеві не виплачується у зв'язку з тим, що він є працюючим пенсіонером, що, на думку позивача, порушує його конституційні права.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 08.12.2016 року у справі № 641/9711/16-а було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 15.11.2016 року №18-713, починаючи з 16 листопада 2016 року без обмеження її максимального розміру.
Однак пенсія позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач продовжує працювати в органах прокуратури України.
11.05.2017р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату пенсії за вислугою років у відповідності до 50-1 Закону України «Про прокуратуру»
Листом № 47/с-4від 18.05.2017 року Слобожанське об'єднану управління Пенсійного фонду України м.Харкова відмовило ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він є працюючим пенсіонером.
Не погодившись з відмовою відповідача у виплаті призначеної пенсії за вислугою років, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що відповідає вимогам ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З 01.04.2015 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІП, відповідно до якого внесено зміни до таких законодавчих актів України: частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" замінити чотирма частинами, одна з яких наступного змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.»
З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 року (далі - Закон № 911)
Відповідно до частини 5 Закону № 911, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у статті 54 перше речення частини першої викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій осіб, на яких поширюється дія пункту 1 етапі 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".
З 01.01.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016.
Відповідно до частини 10 Закону № 1774, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у статті 54 перше речення частини першої викладено в такій редакції: "Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії не виплачуються".
Відповідно до положень статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у редакції на час звернення позивача до Слобожанського об'єднаного УПФУ м. Харкова за виплатою пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу" "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З аналізу вказаних норм слідує, що підставою для невиплати пенсії позивачу є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», при цьому не має значення, чи набула особа таке право, чи ні. Оскільки стаття 47 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визнана неконституційною, на час виникнення спірних правовідносин позивач обіймав посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», тому відповідач правомірно не здійснює виплату пенсії позивачу.
Колегія суддів наголошує, що сам факт роботи в органах прокуратури позбавляє позивача права на отримання пенсії, яка йому була призначена саме на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Зазначена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 04.10.2017р. по справі № К/800/24379/16 (280/773/16-а).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачу у виплати пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що відповідає вимогам ст. 19 Конституції України.
Доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.08.2017р. по справі № 646/5523/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 20.11.2017 р.