15 листопада 2017 р.Справа № 820/1484/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017р. по справі № 820/1484/17
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський"
про стягнення податкового боргу,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" про відстрочення виконання судового рішення - задоволено.
Відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 р. по справі № 820/1484/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" про стягнення податкового боргу у розмірі 4253656,00 грн. ( чотири мільйони двісті п'ятдесят три тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) терміном на 1 ( один) рік.
Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" про відстрочення виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, невірно застосував вимоги процесуального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду, а також заперечення проти апеляційної скарги позивача та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України. не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 р. № 820/1484/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 р. адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський", про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі та стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський", на користь Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом у загальному розмірі 4 253 656,00 грн. ( чотири мільйони двісті п'ятдесят три тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 р. № 820/1484/17 набрала законної сили 03.07.2017 р.
12.09.2017 р. відповідач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 263 КАСУ України, в якій просив відстрочити виконання вищезазначеної постанови.
Задовольняючи заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені підприємством доводи та надані докази на їх підтвердження свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме: постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 р. № 820/1484/17 щодо стягнення податкового боргу на користь Державного бюджету України у загальному розмірі 4 253 656,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Наведена норма КАС не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" про відстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року обґрунтована тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі через велику кредиторську заборгованість перед контрагентами; не має на балансі основних засобів, зокрема обладнання або нерухомості, яке б міг реалізувати задля покриття збитків; підприємство фактично не має чистого прибутку, оскільки кошти, які отримуються Комітентом за продажу Комісіонером хліба, хлібобулочної та кондитерської продукції одразу ж спрямовуються на сплату контрагентам за сировину та матеріали та заробітну плату працівників ТОВ "Хлібзавод "Салтівський".
На підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем надано фінансову звітності за 2016 рік (баланс на 31 грудня 2016 р., баланс на 30.06.2017 р. (а.с.106-107, 108-111), оборотно - сальдову відомість за рахунком 6.3.1. ( а.с. 112-120), копію іпотечного договору (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) №14.04-592/ІП-9 від 12.02.2015 р., укладеного між Відповідачем та ПАТ «ПУМБ» ( а.с.122-170), договір комісії від 29.12.2014 № 29/01, укладений між ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" ( комітент) та ТОВ "Золотий Урожай Харків" ( комісіонер).
Колегія суддів вказує, що вказані факти не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду. Збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, тому вказані факти не мають об'єктивного характеру.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, зазначеними в постанові від 09.11.2016р. по справі № 813/6431/14.
З огляду на зазначене, є помилковими висновки суду першої інстанцій про те, що надані заявником документи підтверджують відсутність чи недостатність коштів на рахунках, що перешкоджає виконанню судового рішення.
Крім цього, колегія суддів вбачає за доцільне зазначити про таке.
Згідно пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається, реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.
Зазначена процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.
Зазначена правова позиція відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній в інформаційному листі від 24.10.2013 року №1484/12/13-13.
Належить також зазначити, що чинним законодавством врегульовані питання розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, зокрема, встановлено, що розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до п. 100.5. вищевказаної статті, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
При цьому, відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п.100.7. статті 100 Податкового кодексу України).
Тобто, законодавством визначено термін на відстрочення податкового боргу у межах не більше одного бюджетного року.
На вказані обставини та зазначені норми закону суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" та відстрочення виконання судового рішення у справі терміном на 1 (один) рік.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, на підставі чого суд першої інстанції дійшов висновку про те, що через рік підприємство зможе погасити суму податкового боргу в розмірі 4 253 656,00 грн. В матеріалах справи докази на підтвердження зазначених обставин відсутні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і постановлення нової ухвали.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017р. по справі № 820/1484/17- скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" про відстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017р. по справі № 820/1484/17 Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 20.11.2017 р.