14 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/5646/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Смидюк Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, -
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Західенерго” 27.01.2017року звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якому просить визнати дії відповідача в частині проведення розрахунку величини прямих збитків від 21.06.2016 за результатами перевірки 26.05.2014 протиправними.
Оскаржуваною ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року позовну заяву - залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок загибелі риби на Добротвірському водосховищі, складений на підставі актів відбору проб та протоколів вимірювання складу вод за результатами перевірки від 26.05.2014, тобто лише через 32 місяці з моменту реалізації відповідачем владних повноважень. Позивач вважає, що вказані документи складені з численними порушеннями законодавства, оскільки форми документів змінені вручну, використано бланки, які на момент проведення перевірки втратили чинність, а нові доповнені додатковими рядками. Позивач також вказує на те, що не мав можливості ознайомитися з підставами проведення перевірки та встановити законність таких підстав. Також зазначає, що перевірка проводилась без участі представників позивача. Вказане клопотання обґрунтоване також тим, що на думку позивача, спірні правовідносини виникли між сторонами лише після звернення відповідача з позовом до господарського суду Львівської області. 12.01.2017 позивач отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі про стягнення збитків. Тому, позивач вважає, що він не знав та не міг знати про те, що складені під час проведення перевірки документи будуть використані для нарахування та стягнення збитків, оскільки сама перевірка та складені документи порушували вимоги законодавства, оскаржувати дії відповідача не було необхідності. З цих підстав, позивач просив визнати поважними причини пропуску строків звернення до суду з позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав можливість звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом в межах строків звернення, встановлених ч.2 ст. 99 КАС України.
Припущення позивача про те, що документи, складені за результатом проведеної відповідачем перевірки, не будуть використані для нарахування та стягнення збитків, оскільки такі, на думку позивача, є протиправними, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків звернення до суду, і свідчать про бездіяльність позивача щодо судового захисту порушеного, на його думку, права.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
05.02.2016 отримав від відповідача претензію №257 від 27.01.2016 про відшкодування збитків у сумі 4920314,00 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства (надалі - претензія), до якої додано розрахунок від 21.01.2016 величини прямих збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок скиду вод з перевищенням температурних показників відокремленим підрозділом “Добротвірська ТЕС” ПАТ “ДТЕК Західенерго” у Добротвірське водосховище, на території Прибужанської сільської ради Кам'янко - Бузького району Львівської області, проведений відповідно до акта №684/05/613 від 26.05.2014 та листа Управління СБ України у Львівській області №62/6/2-39 від 06.01.2016 (надалі - розрахунок).
Із змісту претензії вбачається, що така надіслана з метою досудового врегулювання господарського спору у зв'язку з тим, що позивач наніс збитки рибному господарству у вигляді загибелі риби внаслідок скиду води з перевищеними температурними показниками у Добротвірське водосховище. Розрахунок величини прямих збитків проведено за відповідною методикою, які становлять 4920314, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивачу запропоновано в добровільному порядку відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу. В разі відмови від добровільного відшкодування шкоди або неповідомлення розгляду претензії в порядку, визначеному ст.ст. 7-9 ГПК України буде заявлено позов до господарського суду Львівської області. В свою чергу, у розрахунку наведено обґрунтування величини збитків по Добротвірському водосховищі.
Таким чином, аналіз претензії та розрахунку вказують на те, що позивач достатньо обізнаний про зміст порушення, можливість досудового врегулювання господарського спору, а також правові наслідки претензії.
Це підтверджується також і тим, що позивач звернувся до відповідача з листом від 08.02.2016 №82/291, в якому з метою розгляду претензії, просить надати результати інструментально - лабораторного контролю, докази, що підтверджують загибель риби, копію акта №684/05/613, копію листа Управління СБ України у Львівській області №62/6/2-39 від 06.01.2016, відповідно до якого проведено розрахунок заподіяних збитків, підтвердження ринкової вартості загиблої риби.
На вказаний лист відповідач надав відповідь від 09.03.2016 №09-976 про надання всіх запитуваних документів, які позивач отримав 14.03.2016.
Таким чином, з 14.03.2016 у позивача існували необхідні документи, які давали можливість звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом.
Крім цього, в судовому засіданні представник позивача повідомив, що з претензією, з розрахунком та діями відповідача по проведенню розрахунку величини прямих збитків, позивач не погоджувався з моменту отримання претензії та розрахунку, тобто з 05.02.2016.
З огляду на це, в суду немає сумнівів, що позивач мав можливість звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом в межах строків звернення, встановлених ч.2 ст. 99 КАС України.
Припущення позивача про те, що документи, складені за результатом проведеної відповідачем перевірки, не будуть використані для нарахування та стягнення збитків, оскільки такі, на думку позивача, є протиправними, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків звернення до суду, і свідчать про бездіяльність позивача щодо судового захисту порушеного, на його думку, права.
Суд в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строків звернення до суду та відповідно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду враховує також рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства” від 22.10.1996 та “Девеєр проти Бельгії” від 27.02.1980, згідно з якими право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Згідно з принципом юридичної визначеності та, зокрема, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 у справі “Мельник проти України” (заява №23436/03), суд зазначає, що ст.99 КАС України, визначені строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, суд враховує правову позицію викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини” згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду відсутні. З огляду на це, в задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду необхідно відмовити. Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи те, що суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин необхідно задовольнити, а позовну заяву публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій - залишити без розгляду.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” - залишити без задоволення.
ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року у справі № 813/367/17 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3