16 листопада 2017 р. Справа № 820/2767/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017р. по справі № 820/2767/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішень,
03.07.2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій:
- № НОМЕР_1 від 20.06.2017 р. за порушення вимог ч. 14 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР за торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії в сумі 17000 грн.;
- № НОМЕР_2 від 20.06.2017 р. за порушення вимог ч. 14 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР за торгівлю тютюновими виробами за відсутності ліцензії в сумі 17000 грн.;
- №0001494001 від 20.06.2017 р. за порушення вимог ч. 37 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання на суму 17000 грн.;
- № НОМЕР_3 від 20.06.2017 р. за порушення вимог ч. 37 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання на суму 17000 грн..
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає дійсним обставинам справи та не дає підстав для відмови в задоволені позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 16.11.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС на підставі наказу від 26.05.2017 р. № 2205 та направлень на перевірку від 29.05.2017р. № 330, 331 було проведено фактичну перевірку магазину, який розташовано за адресою: м. Харків, вул. Доватора, буд. 11 та належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю та зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру, про що складено акт від 07.06.2017 року №4327/20-40-40-01-10/НОМЕР_4.
На підставі вищевказаного акту фактичної перевірки були винесені наступні рішення:
- рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001464001 у розмірі 17 000,00 гри. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності ліцензії;
- рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 № НОМЕР_1 у розмірі 17 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії;
- рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001484001 у розмірі 17 000,00 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
- рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001494001 у розмірі 17 000,00 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Не погодившись з вищевказаними рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняті відповідачем на підставі та у межах повноважень суб'єкта владних повноважень, відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з ч.12 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Водночас, відповідно до абз. 11 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Тобто, законодавець розмежовує такі два окремі правопорушення як торгівля алкогольними напоями без ліцензії та зберігання алкогольних напоїв у місцях, зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у разі виявлення яких суб'єктом владних повноважень приймається окреме рішення по кожному з них.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (№162035641902) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (№16235661903) терміном дії яких є період з 06.04.2016 р. по 06.04.2017 року.
Тобто, з 06.04.2017 року позивач не мав права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
10.04.2017 року підприємство позивача звернулося до Головного управління ДФС у Харківській області з заявою про отримання нових ліцензій.
13.04.2017 року підприємство позивача отримало необхідні ліцензії терміном дії з 19.04.2017 року по 19.04.2018 року.
Отже, торгівлю зазначеними товарами підприємство мало право здійснювати лише з 19.04.2017 року.
Згідно з електронними звітами по РРО ЕКСЕЛЛЮ ДР-25 №00006704 07.04.2017 року було здійснено реалізацію тютюнових виробів на суму 106,60 грн., алкогольних напоїв на суму 145,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на момент спірних правовідносин, позивач здійснював реалізацію тютюнових виробів та алкогольних напоїв без ліцензії, та не маючи відповідної довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.Даний факт не заперечується сторонами.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи той факт, що станом на 07.04.2017 року у позивача були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напрями та тютюновими виробами, то в період з 06.04.2017р. (кінцева дата дії ліцензій) по 19.04.2017р. (дата початку дії нових ліцензій) підприємство позивача не мало права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Що стосується позовних вимог щодо скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001484001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001494001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, колегія суддів зазначає наступне.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 07.02.2002 року № 3032-III наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 року №251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 670/6958, затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі по тексту - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з п. 7 Порядку передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності. Згідно з пп. 3 п.5 вказаного Порядку матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Поряд з цим, згідно приписів статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру.
Згідно ст. 1 Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Отже, зазначені норми встановлюють обов'язок суб'єктів господарювання саме після отримання ліцензії на продаж алкогольних напоїв зберігати спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання, які зафіксовані в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права вбачається, що обов'язок у суб'єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає саме після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та відповідності такого місця поняттю "місце зберігання" у розумінні Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Таким чином, оскільки Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 попередньо не було отримано ліцензії на торгівлю алкогольними напоями позивач по справі був позбавлений обов'язку щодо внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання алкогольних напоїв, необхідність у чому виникає саме після отримання відповідних дозвільних документів на продаж алкогольних напоїв, у контексті розуміння Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову в частині скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001484001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001494001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.202 КАС України порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року по справі №820/2767/17 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року по справі №820/2767/17 скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001484001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001494001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001484001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання та рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2017 №0001494001 у розмірі 17000,00 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року по справі №820/2767/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.11.2017 р.