13 листопада 2017 р. Справа № 543/772/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 11.09.2017р. по справі № 543/772/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора поліції третього батальйону третьої роти управління патрульної поліції у м. Запоріжжі рядовий поліції ОСОБА_2
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
28.08.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора поліції третього батальйону третьої роти УПП у м. Запоріжжі рядового поліції ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить: визнати дії відповідача щодо складання Постанови серії ЕАА № 144984 від 15.08.2017 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, за порушення п. 18.4 Правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконним; визнати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, за порушення п. 18.4 Правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною, протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 11.09.2017 року позов задоволено.
Постанову інспектора рядового поліції третього батальйону третьої роти Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі від 15.08.2017 року серії ЕАА №144984 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за ст. 122 ч. 1 КУпАП скасовано.
Справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача провадженням закрито.
Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції (далі - апелянт), не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається невірне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, доводи суду першої інстанції, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.08.2017 року постановою інспектора поліції третього батальйону третьої роти управління патрульної поліції у м. Запоріжжі рядового поліції ОСОБА_2 серії ЕАА № 144984 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., за вчинене ним правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, а саме: рухаючись в м. Запоріжжі по проспекту Соборному у сусідній смузі, на якому попутно зупинився транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість та не переконався у відсутності на ньому пішоходів чим порушив п. 18.4 Правил дорожнього руху.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскаржувана постанова була ухвалена відповідно до вимог ст. ст. 122, 247, 280, 293 КпАП України.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правила дорожнього руху у відповідності до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України) встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В пункті 18.4 Правил дорожнього руху України зазначено, що якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Щодо порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Зідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріали справи свідчать про те, що 15 серпня 2017 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
За викладеними в постанові серії ЕАА № 144984 від 15.08.2017 року позивач нібито рухаючись в м. Запоріжжі по пр-ту Соборний, 17А по сусідній смузі, на якій попутно зупинився транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість та не переконався у відсутності на ньому пішоходів, чим порушив п. 18.4 Правил дорожнього руху України.
Для підтвердження своїх заперечень, позивачем надані до суду пояснення, які надавались під час прийняття оскаржуваного рішення, де він заперечував скоєння даного правопорушення.
В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджує, що позивач керуючи транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. ВІ 8492ВХ, в м. Запоріжжя, пр. Соборний біля буд. 17-А рухався на сусідній смузі, на якій попутно зупинився транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість, та не переконався у відсутності на ньому пішоходів, чим порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже відповідач не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та діяв у в межах наданих законом повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в порушення вищевказаних норм відповідачем було передчасно винесено постанову, не встановлено обставини, що мають значення для справи та не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з відеозапису нагрудної відеокамери, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вбачається, що в порушення визначеного чинним законодавством порядку з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, позивачу не були роз'яснені права.
Так, з п. 4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
Колегія суддів зазначає, що вказана обставина безумовно свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення .
Інших доводів та спростувань рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Окрім цього, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі слід відмовити, оскільки це питання слід вирішувати безпосередньо суб'єктом владних повноважень.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, однак ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Згідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 11.09.2017р. по справі № 543/772/17 скасувати в частині задоволення позову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.
В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора поліції третього батальйону третьої роти управління патрульної поліції у м. Запоріжжі рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - відмовити.
В іншій частині постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 11.09.2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлений 20.11.2017 р.