Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
03.05.2007
Справа №2-2/4708-2007
За позовом - Відділ шкіл та дошкільних закладів Залізничної районної Ради м. Сімферополя (вул.. Гагаріна, 18-а, м. Сімферополь, А.Р.Крим, 95026).
До відповідача - Комунального підприємства «ОБЩЕПИТ», (вул. Тургенєва, 58, м. Сімферополь, 95017).
Про стягнення 32911,32грн.
Суддя Толпиго В.І.
Позивач: - Дмітрієва, гол. бухг. централізованої бухгалтерії, довіреність у справі, Івашкєвіч, вед. фах., дор. у справі.
Відповідач: - Лазебная, директор, Озерова, гол. бух..
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення витрат за отеплення у розмірі 32911 грн. 32коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевірці правильності відшкодування комунальних послуг КП «ОБЩЕПИТ», Контрольно-ревізійним відділом у м. Сімферополі та Сімферопольському районі встановлено, що за період з 01.02.2004р. по 01.02.2006р. ВШтаДЗ не виставлялися рахунки для відшкодування витрат за отеплення, за фактично отеплювальні приміщення, які займає КП «ОБЩЕПИТ» на загальну суму 32911грн.32коп. Тобто, ВШтаДЗ покриті витрати КП «ОБЩЕПИТ» за отеплення при відсутності у бухгалтерському обліку ВШтаДЗ дебіторської заборгованості по КП «ОБЩЕПИТ» за отеплення за станом на 01.02.2006р., що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.
Відповідач у засідання суду, що відбулося 03.5.2007р., надав відзив на позов (№50 від 02.4.2007р.) у якому він пояснює суду, що фактично при наданні послуг по організації харчування школярів в закладах освіти КП «ОБЩЕПИТ» не нуждалося в наданні йому послуг з теплопостачання. Крім цього, відповідач вважає, що надання послуг по теплопостачанню відповідачу в 2004-2005р.р. документально не підтверджено позивачем. Також, відповідач вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню тому, що виконуючи свої зобов'язання за договорами від 06.02.2004р. та 02.9.2005р., предметом яких є організація громадського харчування у середніх загальноосвітніх школах Железнодорожнього району, КП «ОБЩЕПИТ» використовувало в технічному процесі для надання послуг електроенергію та воду, яки і сплачувало у повному обсязі. На думку відповідача у нього не було зобов'язань перед позивачем про сплату теплопостачання. У зв'язку із вищенаведеним відповідач просить суд у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Відповідно до ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», у зв'язку із тим, що відповідач став переможцем торгів, між позивачем та відповідачем були укладені договори від 20.01.2004р., 06.02.2004р., 02.9.2005р.
Відповідно до вищенаведених договорів, відповідач зобов'язався здійснити організацію громадського харчування у середніх загальноосвітніх школах району за наступними видами: 1. Харчування дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей по 1,40грн./день; 2. Харчування дітей-сиріт та опікуваних по 1,40грн./день; 3. Харчування учнів 1-4 кл. по 0,55грн./день, згідно з затвердженим меню за цінами, які вказані у прайс- аркушах, які залучаються до цього договору та є невід'ємною частиною, відповідно до затвердженого меню з вересня по грудень місяць 2005р., протягом навчального ріку у межах виділених асигнованій на ці цілі ( п.п. 1.1,1,2,3 договорів).
Відповідно до п.п. 2.1.7 договорів, відповідач зобов'язався щомісячно до 10 числа наступного за звітним, проводити сплату комунальних послуг, фактично використовуваних, за водоспоживання, водовідведення відповідно до рахунків наданих «Відділом» рахунків до оплати.
Проаналізувавши умови договорів (п.п 2.1.7), суд прийшов до висновку, що у відповідача є зобов'язання по сплаті комунальних послуг: - за спожите водоспоживання та водовідведення.
Зобов'язань по оплаті витрат за отеплення у відповідача нема.
Постановою Верховної ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991р. встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Наказом Міністерства торгівлі СССР від 26.12.1985р. №315 затверджені методичні вказівки щодо організації раціонального харчування учнів у загальноосвітніх школах. Відповідно до п.1 вищенаведених методичних вказівок, ці вказівки розроблені в цілях вдосконалення організації та підвищення ефективності обслуговування гарячим харчуванням учнів загальноосвітніх шкіл та призначаються для робітників громадського харчування, а також освіти та здоров'яохорони, які займаються питаннями організації шкільного харчування.
Пунктом 8.2 методичних вказівок встановлено, що господарські взаємовідношення між організацією громадського харчування та органами народної освіти (школами) регулюються шляхом укладення договору, який розроблюється на підставі типового договору ( додаток №8).
Відповідно до п. 3.3 типового договору на організацію та забезпечення харчування учнів, «У кожної загальноосвітньої школі надавати безплатно підприємствам громадського харчування, які обслуговують учнів та вчительський состав, приміщення, які відповідають необхідним санітарно-технічним вимогам, гарячу та холодну воду, проводити за свій рахунок капітальний та текучий ремонт цих приміщень.
Паливо та електроенергію, яка необхідна для забезпечення технологічного процесу виготовлення, зберігання та реалізації харчів, надавати за плату по фактичної вартості, але не вище цін та тарифів, які затверджені для даної місцевості, відповідно до показників лічильників, які встановлені у шкільної столової.»
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не представив суду належних доказів того, що у відповідача є зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За згодою представників сторін в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 10.5.2007р.
Керуючись ст.ст. 49,82,84,85, ГПК України
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.