Справа № 755/5937/17
"16" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
встановив:
26.07.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 18.08.2017 року відповідачем була подана заява про перегляд заочного рішення. Свою заяву аргументував тим, що позивач вказав у позовній заяві його місце реєстрації, де він з 2003 року не проживає, про що позивач був обізнаний, а тому не мав можливості підготувати свої заперечення, та з'явитися на судове засідання. Фактичне його місце проживання позивачу відоме. Крім того, за час своєї відпустки, перебуваючи на території Канади, він, знаходячи у роумінгу, нікому не телефонував, жодної інформації в інтернеті не шукав, інтернет сторінки не відвідував, інтернетом не користувався. З'єднання відбулося автоматично, без його участі, і він не міг контролювати з'єднання телефону з інтернетом. Не був і належним чином проінформованим та обізнаним з інформацією про правила користування службовим телефоном у роумінгу. Це підтверджується листом позивача від 25.03.2016 року на адресу ПрАТ «МТС Україна». Позивач сам визнає, що не має контролю над наданням послуг мобільного зв'язку від ПрАТ «МТС Україна» для уникнення виникнення шкоди. На час написання заяви про визнання вини, через раптове та несподіване виникнення великого боргу, та під впливом цієї жахливої і скрутної обставини, він не розумів значення своїх дій, не міг своєчасно розібратися у ситуації, яка склалася, та довірився керівництву підприємства, яке, не з'ясувавши причин виникнення цієї шкоди, одразу ж сплатило гроші постачальнику послуг зв'язку. Не був він і юридично обізнаним. Вважає, що при прийнятті рішення не було з'ясовано наявність прямої дійсної шкоди, її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно, і чи входили до його функцій обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які б забезпечували схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який у нього майновий стан. Він на даний час не працює, і не має постійного доходу для покриття шкоди. Крім того, в силу ст. 137 КЗпП України, суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану.
В судовому засіданні заявник підтримав викладені в заяві обставини, вимоги, просив їх задовольнити. Зауважив, що перебуваючи у Канаді, він не користувався роумінгом. Про рішення дізнався з сайту судової влади. Вважав, що позивач міг повідомити його і по телефону.
В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення заяви, просив врахувати його письмові пояснення.
Вислухавши пояснення заявника, представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, судові виклики направлялися по місцю реєстрації відповідача. Доказів того, що він фактично, на час розгляду справи, проживав за іншою адресою, суду не було надано, як і не надавалася інша адреса проживання позивачу по справі (працедавцю), що підтверджено документами з особової справи.
В даному випадку, заявник не навів поважних причин не отримання ним поштової кореспонденції з суду.
Не можуть бути враховані і обґрунтування заяви, на які посилається сторона заявника, оскільки жодної обставини, чи доказу, який має істотне значення, і який не був відомий суду, стороною заявника не надано. Обґрунтування свідчать лише про незгоду відповідача з самим рішенням.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2017 року.
Враховуючи, що копію заочного рішення відповідач отримав 16.08.2017 року, заява подана 18.08.2017 року, суд вважає, що строк звернення із заявою про перегляд заочного рішення не пропущено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 231-232 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: