Справа № 703/2767/16-ц
2/703/63/17
20 листопада 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
при секретарі Бондаренко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області,Смілянської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великояблунівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову зазначила, що 28 серпня 2013 року в с. В. Яблунівці Смілянського району помер її батько ОСОБА_2
З 17 вересня 1985 року по 30 січня 1995 року ОСОБА_2 працював у колгоспі та мав отримати земельний пай.
Оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи про право власності на земельний пай батька, вона звернулась до Великояблунівської сільської ради про надання будь-яких відомостей про склад земельного паю ОСОБА_2, його розмір та місце розташування в натурі. Також просила надати копії або витяги з протоколів членів колгоспу з приводу розпаювання земель.
На своє звернення ОСОБА_1 отримала відповідь, що відомості про право власності померлого на земельний пай можна отримати в управлінні земельних ресурсів Смілянського району.
Позивач стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги, а тому просила визнати за нею право власності на земельний пай ОСОБА_2 та зобов'язати Великояблунівську сільську раду визначити розмір, вартість та місцезнаходження в натурі цього земельного паю.
Суд за клопотанням представника позивача залучив до участі в справі як співвідповідача Смілянську районну державну адміністрацію.
Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги і остаточно просила встановити в судовому порядку розмір земельної частки (паю), що повинен належати ОСОБА_2; визнати за нею право власності на цю земельну частку (пай) у встановленому судом розмірі; зобов'язати Великояблунівську сільську раду виділити земельну частку (пай) із земель резерву у встановленому судом розмірі; зобов'язати Смілянську районну державну адміністрацію видати державний акт на право власності на землю; встановити у судовому порядку розмір збитків, заподіяних внаслідок неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної частки (паю) за період з липня 1994 року по серпень 2017 року, та зобов'язати відповідачів відшкодувати ці збитки.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов повністю і просили його задоволити з наведених в ньому підстав.
Представник відповідача - сільської ради - позов не визнав, пояснила, що відповідач ніяким чином права позивача не порушив.
Представник Смілянської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча цей відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд вважає, що в позові належить відмовити з наступних підстав.
У відповідності із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що 28 серпня 2013 року в с. Геронимівці Смілянського району Черкаської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 221536. У відповідності із свідоцтвом про народження серії ІІ-СР № 436585 та рішенням Смілянського міськрайонного суду по справі № 703/1157/16-ц від 2 червня 2016 року померлий доводився позивачці батьком.
Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Стаття 1297 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
Як вбачається з повідомлення завідувача Смілянської державної нотаріальної контори від 24 січня 2017 року, із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 Заяву про відмову від спадщини подав ОСОБА_3 На підставі поданих заяв була заведена спадкова справа № 653/2013 р.
Позивач стверджує, що підставою для звернення до суду для захисту свого права стала постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 26 березня 2016 року.
В судовому засіданні була оглянута ця постанова, з якої встановлено, що 26 березня 2016 року до Смілянської держнотконтори звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 155 по вул. Горького в с. В. Яблунівці Смілянського району. В зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
В зв'язку з цим, рішенням Смілянського міськрайонного суду від 2 червня 2016 року по справі № 703/1157/16-ц за позивачем було визнано право власності в порядку спадкування після ОСОБА_2 на цей будинок.
Таким чином, судом встановлено, що позивач зверталась до нотаріуса лише із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок.
Підтверджуючих документів про те, що позивач зверталася до нотаріуса і нотаріус відмовив їй в оформленні її спадкових прав на земельну частку (пай) і з яких саме підстав, суду надано не було.
Законом визначено порядок прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове нерухоме майно, якого повинні дотримуватись спадкоємці.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Всупереч наведеному позивач не вказала, які існують у неї перешкоди для оформлення права власності на спадкове майно в позасудовому порядку, а саме в нотаріуса, і не надала доказів того, що нею вчинялись дії щодо отримання відповідних правовстановлюючих документів в позасудовому порядку.
Крім того, у відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Статті 10,60 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суду не надано доказів того, що померлому належала земельна частка (пай), що її незаконним використанням позивачу було завдано збитки і в якій сумі. Суду також не надано доказів того, що право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) було порушено відповідачам і не зазначено яким чином, що ОСОБА_1 вчиняла дії щодо встановлення належних майнових прав ОСОБА_2 на час смерті, а також виявляла намір їх реалізувати. Наявність як доказу лише трудової книжки померлого не дає суду можливості встановити зазначених вище обставин.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на наведене та враховуючи те, що спадкодавець не набув право власності на земельну ділянку, а також те, що ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що в неї існують перешкоди для оформлення спадщини у визначений законом спосіб шляхом звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори, та на підтвердження інших позовних вимог, в позові належить відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області,Смілянської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Головуючий: В. О. Прилуцький