Справа № 761/40487/17
Провадження № 2-о/761/380/2017
13 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Калініченко Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
В листопаді 2017р. заявниця ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті бабусі на тимчасово окупованій території України, а саме: ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.; місце смерті - Донецька область, м. Харцизьк.
Заява обґрунтована тим, що при зверненні до заінтересованої особи щодо державної реєстрації смерті померлої із наданням документів про причину смерті, заявниці було відмовлено у державній реєстрації смерті її бабусі, оскільки, стороною заявника для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Метою встановлення факту смерті є державна реєстрації смерті бабусі заявниці та отримання в майбутньому свідоцтва про право на спадщину після померлої.
В судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в заяві та просила суд її задовольнити, при цьому заявниця пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2. померла її бабуся, яка проживала на тимчасово окупованій території. Здійснити реєстрацію факту смерті та отримати в майбутньому свідоцтво про право на спадщину за законом, вона не в змозі, оскільки отримані нею документи видані некомпетентними органами.
Заінтересована особа, про час та місце судового розгляду була оповіщена у встановленому законом порядку, свого представника до суду не направила, заперечення на заяву не подавались.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є матір'ю заявниці, а померла ОСОБА_2 була її свекрухою, догляд за якою вона здійснювала до часу смерті останньої, а також здійснювала заходи, щодо поховання.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, допитавши свідка, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5) ч. 2 ст. 234, ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.
Пунктом 8) ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що заявниця ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2
Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявниця зазначала, що згідно лікарського свідоцтва про причину смерті № 424 (до форми №106/у) від 05 жовтня 2017р., виданого Центральною міською лікарнею м. Харцизька, її бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні, заявниця наголошувала, що вона зверталася до заінтересованої особи для проведення державної реєстрації смерті її бабусі, однак на вказане звернення заінтересованою особою було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки пред'явлені документи, видані некомпетентними органами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Зокрема, додатком 1 до вищезазначеного розпорядження таким населеним пунктом визначено м. Харцизьк.
Згідно положень Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000р. № 52/5 у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.
Пунктом 1) розділу 5 зазначених вище Правил визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 цього Закону України передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2 - 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась. Встановлення факту смерті необхідне заявниці для здійснення державної реєстрації факту смерті її бабусі для подальшого прийняття спадщини після померлої. Судом встановлено, що заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті бабусі у позасудовому порядку.
Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази підтверджують факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. у м. Харцизьку.
В силу положень п. 8) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 256-259, 294, 367 ЦПК України; ст.ст. 1-5, 9, 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.; місце смерті - Донецька область, м. Харцизьк.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: