Справа № 761/8018/17
Провадження № 2/761/4129/2017
(ЗАОЧНЕ)
08 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕККО» про стягнення викупної суми,
07.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «СК «ЕККО», у якому просить стягнути з відповідача на свою користь викупну суму в розмірі 207220,32 грн., а також судовий збір в сумі 2072,20 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 14850,00 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 01.11.2005 між нею та ЗАТ «ЕККО», правонаступником якого є позивач, укладено договір добровільного страхування життя, додаткового страхування на випадок інвалідності в результаті нещасного випадку і додаткового страхування на випадок госпіталізації № Р0011-0511 (далі - договір), строком дії з 01.12.2005 року до 30.11.2025 року, згідно полісу страхування життя і здоров'я за програмою ЕККО-ЛАЙФ-ПЛЮС, на момент укладання якого позивачці було 48 років. Протягом всього строку дії договору позивачка, як страхувальник, відповідно до умов вищевказаного договору в повному обсязі сплачувала страхові внески. 02.12.2015 між позивачкою та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони, зокрема, визначили, що з 11-го страхового року договір є оплаченим. Позивачка у відповідності до умов договору 12.04.2016 року звернулась до відповідача із заявою про повернення викупної суми, однак відповідач умови договору не виконав щодо сплати такої суми і взагалі заяву позивачки проігнорував. Враховуючи вказані обставини, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Враховуючи, що представник позивачки не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, а тому відповідно до ч.1 ст. 224 та ст. 225 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч.6 ст. 6 Закону України «Про страхування», страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.
Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що між позивачкою та ЗАТ «ЕККО», правонаступником якого є відповідач, на підставі заяви від 21.11.2005 року укладено договір добровільного страхування життя, додаткового страхування на випадок інвалідності в результаті нещасного випадку і додаткового страхування на випадок госпіталізації (Програма ЕККО-ЛАЙФ-ПЛЮС) № Р0011-0511, строком дії з 01.12.2005 року по 30.11.2025 року. Вік позивачки на момент укладення договору - 48 роки, щорічна страхова сума еквівалентна 1000,00 дол. США.
В період дії договору позивачкою виконувались належним чином зобов'язання в частині сплати страхових внесків, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних квитанцій, на спростування зазначеного стороною відповідача не було надано суду належних і допустимих доказів.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо порушення будь-яких умов договору з боку позивачки (страхувальника).
06.11.2015 року позивачкою була подана письмова заява про звільнення її від сплати внесків, на підставі якої між позивачкою та відповідачем 02.12.2015 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої, зокрема, починаючи з 11-го страхового року, страховик та страхувальник погодили переведення договору в статус оплаченого.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.
У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.
Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.
Відповідно до Параграфу 9 Договору страхування, вказаний Договір може бути розірваний в будь-який час в письмовій формі. Договір вважається розірваним після закінчення поточного страхового року. Після розірвання Договору позивач отримує викупну суму, якщо вона вже є. Вона не відповідає сумі сплачених внесків, оскільки визначається сторонами по загальновизнаному математично-страховому способу після закінчення поточного страхового року. Протягом перших двох страхових років викупної суми на існує. В подальшому сторони зменшують викупну суму на 5 % вартості на момент розірвання Договору. Крім того, при визначенні викупної суми за Договором страхування сторони мають право провести вартісне адаптування прийняте за основу капіталовкладення до актуальної ринкової вартості. В рамках цього вартісного адаптування перевіряється чи перевищує в момент розірвання Договору вартість грошового покриття по Договору страхування, включаючи всі частки в прибутку - фактичну вартість капіталовкладення, покладеного в основу Договору страхування пропорційно долі участі. У випадку, коли такий факт має місце, сторони можуть здійснити відповідне адаптування до фактичної вартості. Якщо з дати податку дії Договору страхування до вступу в силу його розірвання позивач своєчасно оплатив всі необхідні внески, то мінімально виплачується гарантована викупна сума. Позивач як сторона Договору, не може вимагати сплачених внесків.
Відповідно до Таблиці страхових виплат по добровільному страхуванню життям, після 10 років дії договору та досягнення страхувальником 57 років викупна сума становить 7624,00 дол. США., що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позовної заяви складає 207220,32 грн.
Позивачка, реалізуючи надане договором право на отримання викупної суми 12.04.2016 звернулась до відповідача із заявою про виплату належної їй згідно умов договору викупної суму, яку відповідач проігнорував, доказів зворотньому надано не було
Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивачка виконала умови договору в повному обсязі шляхом сплати страхових внесків, при цьому відповідач позивачці за її письмовою заявою не провів виплату викупної суми, розрахованої в залежності від кількості страхових років, за які оплачені страхові внески, суд вважає, що позов в частині вимог щодо стягнення викупної суми підлягає задоволенню, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки викупна сума за договором в розмірі 7624,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позовної заяви складає 207220,32 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема й витрати на правову допомогу.
Частинами 1 ст. 84 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Разом з тим, у пункті 48 Постанови Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 799 статтями 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягується лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із надання правової допомоги у конкретній справі (наприклад: складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтвердженні та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року № 4191-VI (далі - Закон) встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та Адвокатським бюро «Приходько та партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 02/03-17 від 13.03.2017 року.
Відповідно до Акту № 2/05 здачі-прийому робіт (послуг) від 15.05.2017 року, Адвокатським бюро «Приходько та партнери» було надано наступні види правової допомоги в таких обсягах: аналіз матеріалів справи та первинна консультація з приводу розірвання договору та виплати викупної суми (витрачений час - 9 год. 00 хв., вартість 4950,00 грн.); складання та подання позовної заяви про стягнення викупної суми згідно договору, консультація щодо збору необхідних документів, збір доказів та копіювання документів (витрачений час - 12 год. 00 хв., вартість - 6600,00 грн.); консультування з приводу компенсації витрат на правову допомогу по справі (витрачений час - 4 год. 00 хв., вартість 2200,00 грн.); участь в судових засіданнях по вказаній судовій справі, отримання рішення суду та виконавчого документа (витрачений час - 2 год. 00 хв., вартість - 1100,00 грн.). Загальна вартість послуг 14850,00 грн.
На підтвердження оплати вказаних послуг позивачкою надано відповідну квитанцію від 18.05.2017 року.
Разом з тим, суду не надано будь-яких переконливих доказів, які б підтверджували кількість часу, що представник позивачки витратив на проведення кожної процесуальної дії, зазначеної в Акті, саме в рамках даної цивільної справи.
Таким чином, виходячи із граничного розміру прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого на час виконання робіт за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, та враховуючи те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року складав 1544,00 грн., суд вважає за можливе задовольнити позивачці витрати на правову допомогу, яка надавалась їй у судових засіданнях, під час ознайомлення з матеріалами справи у суді та отриманням копії рішення суду і виконавчого документа у справі, на загальну суму 1852,80 грн., з яких: 617,60 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних з ознайомленням представником позивача з матеріалами справи у суді 19.05.2017 року на протязі 1 години ((40 • 1544,00 грн.)/100) • 1 год.); 617,60 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних з отриманням копії рішення суду та виконавчого документа у справі на протязі 1 години ((40 • 1544,00 грн.)/100) • 1 год.); 617,60 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних з участю представника у судових засіданнях 22.05.2017 року та 08.11.2017 року протягом 1 годин ((40 • 1544,00 грн.)/100) • 1 год.).
Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 2072,20 грн., а всього з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 211145,32 грн. (207220,32 грн. + 1852,80 грн. + 2072,20 грн.).
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 293, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕККО» про стягнення викупної суми - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕККО» на користь ОСОБА_1 211145 (двісті одинадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 32 коп., з яких: 207220 (двісті сім тисяч двісті двадцять) грн. 32 коп. - викупна сума; 1852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 80 коп. - витрати на правову допомогу; 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 20 коп. - судовий збір.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом, або після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя: