Справа № 761/35548/17
Провадження № 3/761/7509/2017
10 листопада 2017 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький Олег Антонович, розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу контролю Апарату Верховної Ради України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого на посаді Голови Державної служби з питань праці за адресою: м.Київ, вул.Десятинна, буд.14, за ч.1 ст. 188-19 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 13 липня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді Голови Державної служби з питань праці за місцем роботи за адресою: м.Київ, вул.Десятинна, буд.14, своєю відповіддю від 13.07.2017 року № 7425/1/4.5-ДП-17 надав неправдиву інформацію на звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 03.07.2017 року № 144-5/72 щодо неналежних умов праці в приміщеннях Комітетів Верховної Ради України, чим не виконав законних вимог народного депутата України, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ч.1 ст. 188-19 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення повністю заперечив, а також просив суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-19 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 188-19 КУпАП недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 20 Закону України «Про статус народного депутата» визначено, що гарантії трудових прав народного депутата встановлюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до вимог Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 року № 769, Апарат Верховної Ради України є юридичною особою та забезпечує в установленому порядку належні умови праці, соціально-побутові та житлові умови народним депутатам України, працівникам Апарату. В розумінні національного законодавства Апарат Верховної Ради України є роботодавцем для працівників Апарату, в тому числі й помічників народних депутатів України.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок організації та здійснення Державною службою України з питань праці та її територіальними органами заходів державного нагляду (контролю) у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).
Частиною 1 статті 6 Закону визначений вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок.
При цьому, відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці за зверненням фізичних осіб здійснюються за погодженням з Міністерством соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 Закону, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього ж Закону.
Інших механізмів щодо проведення перевірок у сфері промислової безпеки, охорони праці та гігієни праці, а ніж визначених Законом не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 03.07.2017 року № 144-5/72 по суті є зверненням особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю. Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону Державною службою України з питань праці направлено лист від 17.07.2017 року № 7494/3/5.4-ДП-17 до Мінсоцполітики щодо погодження позапланової перевірки Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Розглянувши лист Державної служби України з питань праці від 17.07.2017 року № 7494/3/5.4-ДП-17, Мінсоцполітики погодження на проведення позапланової перевірки Управління справами Апарату Верховної Ради України не надало (лист від 27.07.2017 року № 15218/0/2-17/28).
Таким чином, Державна служба України з питань праці позбавлена можливості у встановленому законом порядку провести позапланову перевірку Апарату Верховної Ради України, а тому Голова Державної служби з питань праці ОСОБА_1, діючи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, надав відповідь від 13.07.2017 року № 7425/1/4.5-ДП-17 на звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 03.07.2017 року № 144-5/72 з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-19 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 188-19 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 188-19, 221, 247, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст. 188-19 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: