760/24187/17
1-кс/760/16078/17
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , в порядку ст.303 КПК України, -
ОСОБА_2 звернулася із скаргою до слідчого судді, в порядку п.6 ч.1 ст.303 КПК України, в основній частині якої оскаржує дії слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, які полягають у нездійсненні нею процесуальних дій по застосуванню заходів безпеки відносно осіб, до яких такі заходи можуть бути застосовані.
Одночасно звертаючись зі своєю скаргою ОСОБА_2 просив поновити йому строки на звернення та оскарження постанови слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 від 18.05.2016.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за даною скаргою слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
В той же час ч.1 ст.304 КПК України чітко визначає процесуальний строк на звернення з відповідними скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора передбачені ч.1 ст.303 КПК України, а саме 10 днів з моменту прийняття такого рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Окремо законодавцем визначено, що десятиденний строк на оскарження рішення слідчого чи прокурора оформлене у вигляді постанови, починає свій перебіг з моменту отримання особою копії такої постанови.
Як вбачається з резолютивної частини скарги ОСОБА_2 , підставою звернення зі скаргою до слідчого судді була не згода скаржника з винесеною 18.05.2016 слідчим Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 постанови про відмову в задоволенні клопотання про застосування заходів безпеки відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42015100090000032, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та кримінального провадження №12015100090002104, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Дана постанова була отримана скаржником особисто 18.05.2016, про що свідчить власноручно здійснений ним напис на копії постанови про відмову в задоволенні клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 та в подальшому направлений слідчому судді в обґрунтування своєї скарги.
Згідно ст.115 КПК України при обчисленні строку днями не береться до уваги той день, з якого починається строк. Строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Отже з аналізу вищевикладених норм вбачається, що початковою датою відліку десятиденного строку на оскарження рішення оформленого в процесуальній формі постанови у скаржника ОСОБА_2 є 19.05.2016 із його закінченням - 28.05.2016.
В той же час враховуючі ті ж самі положення ст..115 КПК України, оскільки 28.05.2016 був вихідним днем, закінчення встановленого законодавцем строку на оскарження постанови слідчого скаржником ОСОБА_2 припадає на наступний за цим неробочим (вихідним) днем, робочий день, тобто 30.05.2016.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що скаржник звернувся з відповідною скаргою до слідчого судді після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України.
Разом з тим, законодавцем надається право особі, яка звертається з відповідною скаргою, одночасно клопотати про поновлення пропущених строків встановлених ч.1 ст.304 КПК України.
Положеннями ст..117 КПК України передбачено, що за клопотанням заінтересованої особи в разі пропуску нею встановленого законодавцем строку, він може бути поновлений, однак лише в разі його поважності.
Причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм процесуального законодавства, шляхом оцінки судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною, а суд (слідчий суддя) в свою чергу надає їм оцінку, виходячи з фактичних обставин справи.
Поважними причинами пропуску строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення скарги стає неможливим або утрудненим.
В той же час, незважаючи, що подана слідчому судді скарга міститься на п'ятдесяти чотирьох аркушах двостороннього тексту, будь-яких причин пропуску скаржником визначеного законодавцем строку немає, також в тексті не міститься жодного обґрунтування, посилання або пояснення щодо існування обставин, що унеможливлювали або утрудняли подання скаржником відповідноїскарги до слідчого судді.
З тексту самої скарги вбачається, що сам скаржник неодноразово звертався з різного роду зверненнями, клопотаннями та скаргами як до органів досудового розслідування, так і до слідчих суддів. А наявність в резолютивній частині скарги клопотання про поновлення строків, свідчить за переконанням слідчого судді, про розуміння скаржника положень чинного законодавства в цій частині.
Враховуючи те, що обов'язок наданням причинам пропуску процесуального строку статусу поважних законодавцем покладено саме безпосередньо на слідчого суддю, а обов'язок по доведенню цієї поважності на особу, яка звертається з відповідним клопотанням, слідчий суддя вважає, що скаржником не надано обгрунтувань та доказів поважності пропуску звернення до суду з даною скаргою, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_2 строків на звернення до суду з відповідною скаргою.
Оскільки, підстав для задоволення клопотання про поновлення строків слідчим суддею не віднайдено, вирішення питання щодо відповідності чи невідповідності самої скарги положенням ст..303 КПК України слідчим суддею не здійснювалось.
Відповідно до ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.115, 117, 303-309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строків передбачених ч.1 ст.304 КПК України на звернення зі скаргою в порядку ст..303 КПК України, відмовити.
Скаргу ОСОБА_2 , в порядку ст.303 КПК України, повернути особі, яка її подала разом з усіма додатками до неї.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1