печерський районний суд міста києва
Справа № 757/66427/17-к
14 листопада 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з заступником начальника Департаменту Генеральної прокуратури України - начальника управління за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_9 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ст.191 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, частинами 1, 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 223'2 , ст. 356, ч. 1 ст. 358, частинами 1, 2 ст. 366, ч. З ст. 382 КК України. Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені 13.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001395 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 191 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, частинами 1, 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 223'2 , ст. 356, ч. 1 ст. 358, частинами 1, 2 ст. 366, ч. З ст. 382 КК України. У ході досудового розслідування установлено, що 07.09.1993 з дотриманням вимог Закону України «Про "господарські товариства» шляхом викупу трудовим колективом орендного підприємства «Житомирська кондитерська фабрика» у Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області майна зазначеного, підприємства було утворено ЗАТ «Житомирська ласощі». Відповідно до Статуту зазначеного акціонерного товариства, затвердженого 17.08.1993 загальними зборами його засновників, статутний фонд становив 91 1 490 тис. крб., розділений на 91 149 штук простих іменних акцій (перша емісія) номінальною вартістю 10 тис. крб. кожна. Протягом 1993 - 2010 років господарська діяльність ЗАТ «Житомирські ласощі», в тому числі порядок продажу акцій, регулювалася ЗУ «Про господарські товариства», ЗУ «Про акціонерні товариства», установчими документами та іншими нормативно - правовими актами. ОСОБА_6 , будучи протягом 13.11.2007 - травня 2011 року членом наглядової ради ЗАТ «Житомирські ласощі», беручи участь у президії загальних зборів його акціонерів, повністю контролюючи діяльність товариства, його керівних органів, знаючи про затвердження зборами всіх змін у Статуті, у тому числі щодо наявності у складі акціонерів іноземного інвестора, про результати розміщення акцій, затвердження звітів про їх реалізацію, маючи доступ до установчих та інших документів ЗАТ «Житомирські ласощі», був достовірно обізнаний про належність компанії «Delta Capital S.A.» станом на жовтень 2010 року 28 910 088 простих іменних акцій, з яких 5 302 817 акцій були акціями першої та другої емісій. Крім того, очолюючи протягом цього ж періоду правління ЗАТ «Житомирські ласощі» та загальні збори акціонерів товариства, затверджуючи прийняті ними рішення (в тому числі про зміни до Статуту, включення до його складу іноземного інвестора, результати розміщення акцій, звіти про їх реалізацію), укладаючи від імені ЗАТ договори купівлі-продажу акцій, ОСОБА_10 таким чином мав доступ до установчих та всіх інших документів товариства і тому також був достовірно обізнаний про належність компанії «Delta Capital S.A.» станом на жовтень 2010 року 28 910 088 простих іменних акцій, з яких 5 302 817 - акції першої та другої емісій. У результаті організованих протягом вересня 2010 року - травня 2011 року дій голови правління ЗАТ «Житомирські ласощі» ОСОБА_10 , невстановлених службових осіб ЗАТ «Акція-Реєстр» шляхом зловживання ними своїм службовим становищем, ОСОБА_6 заволодів акціями ЗАТ «Житомирські ласощі», належними компанії «Delta Capital S.A.», в кількості 5 302 817 штук загальною номінальною вартістю 2 545 352,16 грн. та в подальшому шляхом організації незаконного злиття ЗАТ «Житомирські ласощі» ТОВ «Будстайл-ХХІ» і утворення ТДВ «ЖЛ» фактично заволодів єдиним майновим комплексом Житомирської кондитерської фабрики ЗАТ «Житомирські ласощі», розмір власного капіталу (чистих активів) якого станом на 15.03.2011 становив 515 139 974,4 грн., чим спричинив компанії «Delta Capital S.A.» збитків на загальну суму 407 370 690, 92 грн.. Дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Горохівського р-ну Волинської обл., громадянина Російської та США, українця, з вищою освітою, зареєстрований та проживає в на підставі тимчасової посвідки на постійне проживання від 12.08.2003 серії НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, кваліфіковано за ч. З cm. 27 ч. 5 cm. 191 КК України. 08 листопада 2017 року громадянину Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. В обґрунтування внесеного клопотання вказує на те, що, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в учиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Зазначеними злочинними діями підозрюваного ОСОБА_6 компанії «Delta Capital S.A.» (Швейцарія) спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 407 370 690,92 грн., що становить особливо великі розміри і яка на даний час не відшкодована. У разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні вказаного злочину і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів розслідування та суду. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації та документований паспортом цієї країни серії НОМЕР_2 виданим 01.12.2010 і паспортом РФ для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , а також є громадянином Сполучених Штатів Америки та ний паспортом цієї країни серії НОМЕР_4 виданим 10.12.2009. Подвійне громадянство та паспорт громадянина СІІІА надає змогу ОСОБА_6 у будь - який момент виїхати за межі України будь-яким транспортом до будь-якої країни світу без обмежень та переховуватися від органу досудового розслідування та суду за межами України. Також, згідно інформації, наданої 27.10.2017 Державною прикордонною службою України, ОСОБА_6 протягом 2016-2017 років неодноразово на тривалий час - від одного тижня до 1 місяця, перетинав кордон України, у тому у пункті пропуску «Каланчак» виїжджаючи на територію Автономної Крим, яка анексована Російською Федерацією. Згідно відомостей з о реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (витяг № 102299939 від 01.11.2017) встановлено, що ОСОБА_6 с власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Зважаючи на викладене у ОСОБА_6 є реальна можливість вільно перетнути кордон України, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду на анексованій Російською Федерацією території АР Крим у належному йому будинку. Крім того, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі являючись організатором вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто може перешкоджати кримінальному провадженню і здійсненню досудового розслідування шляхом знищення, приховання або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків й обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати встановленню та притягненню до кримінальної відповідальності інших невстановлених на даний час. Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні відмовився давати пояснення. Адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеністю органом досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказували на те, що в клопотанні від 08.11.2017р. вказано, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 є громадянином РФ та США та має відповідні паспорти в тому числі і для виїзду за кордон, він може в будь-який момент виїхати за межі України та переховуватись від слідства і суду. По-перше, що за весь час з 27.11.2015р. (початку переслідувань ОСОБА_6 ) він попри те, що попередньо відвідував країни Європи та США майже щомісяця, здійснив лише один виїзд до Вашингтону для дачі свідчень щодо України. По-друге, не дивлячись на наявність зазначеної слідством можливості переховування від слідства, ОСОБА_6 добросовісно виконує всі процесуальні обов'язки покладені на нього, забезпечує свою 100% явку на всі виклики слідчого, бере участь у всіх процесуальних діях, в яких його залучено та крім того, просить слідчого та процесуального керівника усунути порушення своїх процесуальних прав та допитати його, надати можливість особисто ознайомитись з матеріалами кримінального провадження та виконувати ухвали суду, якими визнано бездіяльність слідчого незаконною. Крім того, ОСОБА_6 довідався про готування до оголошення підозри 02.11.2017р. Так з метою сприяння слідству адвокат ОСОБА_4 зверталась до слідчого з проханням повідомити дату та час коли можливо добровільно з'явитись та отримати підозру з відповідними матеріалами . Також, будучи освідомлений проте, що 08.11.2017р., йому буде оголошено підозру та подано клопотання про взяття під варту, не будучи затриманим, ОСОБА_6 , сприяючи слідству, добровільно з'явився до суду для відстоювання своїх інтересів. В подальшому 09.11.17р. та 10.11.2017р. ОСОБА_6 з'являвся за викликом до слідчого проте останній не вчиняв жодної слідчої дії та фактично викликав ОСОБА_6 . Отже, на сьогоднішній день у ОСОБА_6 заборонено виїзд на тимчасово окуповану територію України. По-друге, слідство вводить суд в оману в частині наявності у власності ОСОБА_6 нерухомого майна в АР Крим. Крім того, 29.05.2012р. та 05.03.2012р. ОСОБА_6 , на підставі нотаріально посвідчених договорів, подарував 1/3 частину та 2/3 частини відповідно житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , тому ОСОБА_6 не має у власності жодних об'єктів нерухомості на тимчасово окупованій території України. У клопотанні від 08.11,2017р. вказано, що незастосування відповідного запобіжного заходу може привезти до спроб ОСОБА_6 незаконного впливу на свідків та потерпілих на яких можливо буде здійснено тиск. Щодо можливого тиску на свідка ОСОБА_10 .. Так, ОСОБА_6 з лютого 2016 року по вересень 2017р. не мав жодних контактів ані по телефону, ані особистих зустрічей з вказаною особою, тому твердження слідчого є лише припущенням та не має жодної доказової бази. Також, на скільки відомо ОСОБА_6 , з середини 2016року ОСОБА_10 постійно проживає в Республіці Литва. Крім того, 04.09.2017р. Генеральною прокуратурою України на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві ОСОБА_11 від 07.08.2017р. внесено до ЄРДР відомості за №42017000000002861 за фактом складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів неправдивих відомостей під час складання, погодження та повідомлення про підозру ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12017000000000410, вчинене старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління НПУ підполковником поліції ОСОБА_8 за участю процесуального керівника прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч,1 ст. 366 КК України та за №42017000000002862 за фактом службової недбалості, тобто невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або юридичних осіб, яка полягає у незабезпеченні слідчим та прокурором розслідування у кримінальному провадженні N212013060040000163 фактів рейдерського захоплення ТДВ «ЖЛ», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч,1 ст. 367 КК України, тобто, на сьогодні наявні належні докази тиску на ОСОБА_10 саме зі сторони слідства. Щодо можливого тиску ОСОБА_6 на свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з метою схилення до відмови від дачі свідчень. Так, дійсно ОСОБА_6 спілкується з зазначеними особами. І наскільки йому відомо, вони надали слідству свідчення та повідомили всі відомі обставини щодо запитуваних подій. Разом з тим, слідчі ГСУ та особи уповноважені почали вживати до них моральний тиск викликаючи на чергові та чергові допити, приходили до особистих будівель в нічний час доби для вручення повісток, висловлювали погрози притягнення до відповідальності та приводами для дачі свідчень та виражаючи явну упередженість. Саме такі обставини спричинили їхні подальші відмови від дачі свідчень. Все це вони неодноразово самостійно розповідали ОСОБА_6 .. З викладеного вбачається, що ОСОБА_6 не те що не чинить тиск на свідків чи потерпілих, а й взагалі з деякими не спілкується. Щодо обґрунтувань необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризиками приховування чи знищення документів на прикладі складення Акту про підтоплення документів, послалися на те, що дійсно ОСОБА_6 , як голові наглядової ради ТДВ «ЖЛ» відомо, що згідно Акту службового розслідування від 18.08.2014 року, складеного на виконання наказу ТДВ «ЖЛ» від 07.08.2014 року «Про проведення службового розслідування», вбачається, що в підвальному приміщенні товариства знаходились документи систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Житомирські ласощі", передані ТДВ «ЖЛ» (як правонаступнику емітента ЗАТ «Житомирські ласощі») від реєстратора ПрАТ «Акція-реєстр», та в результаті його підтоплення вони піддались розмоканню та не можуть бути використані. Разом з тим, як встановлено було самим слідством, дані матеріали до 05.01.2016р. зберігались на території Житомирської кондитерської фабрики та їх перевірка могла б підтвердити факт їх ненавмисного підтоплення, а не знищення. Та нажаль, слідством жодних дій в цьому напрямку вжито не було. ОСОБА_6 неодноразово усно і шляхом подачі процесуальних клопотань та листів повідомляв, що документи пов'язані з його професійною діяльністю на ЗАТ «Житомирські ласощі» починаючи з 2007 року та всіма процесами припинення і злиття в 2010-2011р.р. зберігаються, як того вимагається законодавством, безпосередньо в приміщенні адмінбудівлі самої фабрики. Та, попри наявність навіть кримінального провадження, слідством не вжито жодних заходів по їх пошуку та вилученню, а лише проведено три безрезультатних обшуки в належному ОСОБА_6 офісному приміщенні та за місцем проживання. Таким чином, ОСОБА_6 навіть за наявності такого бажання не зможе ані знищити ані приховати будь які речові докази чи документи. Натомість, ним вживаються всі можливі заходи та дії по їх отриманню та передачі слідству. Отже, чітко вбачається необґрунтованість та безпідставність доводів слідства в частині необхідності вжиття запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В частині ж неможливості застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, слідством не наведено жодного пояснення чи навіть обмовки, з урахування викладеного, клопотання слідчого не підлягає задоволенню. Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12017000000001395 від 13.10.2017р. 08 листопада 2017 року громадянину Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Європейський суд з прав людини у справі "Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства" зазначив, що "обгрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Відповідно до ч. 2 ст. 29 КПК України, особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю висунутого обвинувачення чи підозри. Разом з тим, слідчий суддя вважає жодним чином необґрунтованими та недоведеними доводи слідчого та прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні. Посилання слідчого в клопотанні та прокурора в судовому засіданні на те, що ОСОБА_6 може вчиняти спроби переховування від органів досудового розслідування, обгрунтовується лише міркуваннями суворості можливого покарання, які не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що неодноразово зазначав у своїй практиці Європейський суд з прав людини, зокреиа у рішенні у справі "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006р. Доводи слідчого, прокурора щодо можливості запобігання цьому ризику лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою мають характер припущення, на їх обгрунтування не наведено будь-якиї міркувань. Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкримінованими підозрюваному кримінальними правопорушеннями, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків та сімейний стан підозрюваного: має постійне місце проживання разом з родиною, його матеріальний стан, наявність у нього постійного місця роботи, позитивну характеристику за місцем проживання, процесуальну поведінку підозрюваного. Аналізуючи наведені обставини у сукупності, враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим в клопотанні, а прокурором в судовому засіданні не доведено достатньою мірою необхідність застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6 , про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у межах 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 800 000 (чотири мільйона вісімсот тисяч) грн. 00 коп., буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_6 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у межах 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 800 000 (чотири мільйона вісімсот тисяч) грн. 00 коп..
Суму застави у національній грошовій одиниці підозрюваний зобов'язаний не пізніше п'яти днів внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місіт Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в м.Києві
р/р № 37318005112089
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України:
-прибувати до слідчих, прокурора, суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 07.01.2018 року.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 20.11.2017 року о 14 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1