Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215
Іменем України
17.05.2007
Справа №2-22/3981-2007А
За позовом - Сімферопольської райсоживспілки ( смт. Гвардійське, вул.Кооперативна,1)
До відповідача - ДПІ у Сімферопольському районі ( с. Мирне, вул.Белова,2)
Про визнання неправомірними дій.
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача - Корень Є.М. - пред-к, дов від 16.01.2006 р.
Від відповідача - Зуєва О.В. - пред-к , дов. від. 26.06.2007 р.
.
Сутність спору: Сімферопольська районна спілка споживчих товариств ( далі позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії ДПІ у Сімферопольського району ( далі відповідач) щодо списання суми переплати по податку на додану вартість з особового рахунку Госрозрахункового Піщекомбінату позивача у сумі 3424 грн., зобов'язати відповідача поновити перенести зазначену суму переплати на особистий рахунок Сімферопольської райспоживспілки , про що надіслати останньому відповідне повідомлення. Вимоги мотивовані тим, що при об'єднанні податкового обліку з Госрозрахунковим Піщекомбінатом відповідачем , незважаючи на заяву позивача, не було перераховано сума переплати Госрозрахункового Піщекомбіната по ПДВ у розмірі 3464,38 грн., що на думку позивача не відповідає Закону України “Про податок на додану вартість».
Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 10.05.2007р. надав заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив
До складу позивача входить структурний підрозділ без права юридичної особи Госрозрахунковий Піщекомбінат, який з 05.08.97 р. був поставлений на облік як платник податку на додану вартість.
Позивач прийняв рішення про об'єднання власного податкового обліку та податкового обліку його структурного підрозділу - Госрозрахункового Піщекомбінату, перехід з 01.01.2005 р. на уплату об'єднаного податку на додану вартість. Необхідне повідомлення про зазначене рішення було надіслано 27.12.2004 р. на адресу відповідача.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 1.3. Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари тна митну територію України.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість» визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
П.п. 7.4.1. п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» ).
Згідно з п. 7.7.4 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації .
Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначений у ст.9 Закону.
Матеріали справи свідчать про те, що Госрозрахунковий Піщекомбінат позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість та отримав відповідне свідоцтво № 00714026 від 05.08.97 р.
Госрозрахунковий Піщекомбінат позивача надіслав до відповідача заяву про виключення з реєстру платника Податку на додану вартість , який вилучив його з реєстру 31.12.2004 р.
Госрозрахунковий Піщекомбінат позивача звернувся 19.07.2006 р. з заявою про зарахування зайво перерахованого податку на додану вартість у сумі 3464,68 грн. на його розрахунковий рахунок. На зазначену заяву він отримав відповідь, в якої ДПІ у Сімферопольському районі повідомила про те, що зайво перерахована сума податку на додану вартість у розмірі 3464,68 грн. 15.06.2006 р. списана.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що після вилучення 31.12.2004 р. Госрозрахункового Піщекомбінату позивача реєстру платника податку на додану вартість він втратив передбачене п. 7.7.4 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» право на одержання бюджетного відшкодування шляхом подання відповідному податковому органу податкової декларації та заяви про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування
Суд вважає, що позивач також не має право відповідно до п . 7.7.4 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» одержати бюджетне відшкодування зайво перерахованого Госрозрахунковим Піщекомбінатом податку на додану вартість у сумі 3464,68 грн., тому що відповідно до свідоцтво № 00714026 від 05.08.97 р. саме останній був зареєстрований платником податку на додану вартість і , як зазначено вище, до виключення із реєстру платника Податку на додану вартість мав скористатися правами , передбаченими Законом України “Про податок на додану вартість».
Крім того, суд приходить до висновку, що Законом України “Про податок на додану вартість » не передбачає консолідованої сплати податку на додану вартість, в наслідок чого позивач також не має прав вимагати бюджетного відшкодування зайво перерахованого ПДВ іншим платником податку , яким був до 31.12.2007 р. Госрозрахунковий Піщекомбінат.
За таких обставин суд вважає, що відповідач, списав суму переплати по податку на додану вартість з особового рахунку Госрозрахункового Піщекомбінату, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 24.05.2007р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.