Справа № 638/14867/17
Провадження № 2/638/4988/17
10.11.2017 р. суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивач звернувся з заявою, в якій він просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що з метою запобігання подальшій зміні власників квартири чи передачі в іпотеку, позивач вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду за його позовом.
Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674 VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про забезпечення доказів або позову, які подано: фізичною особою в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення. В клопотанні не надано доказів, які б могли підтвердити побоювання позивача про можливий продаж даних квартир.
Клопотання про забезпечення позову також не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява представника позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України,
В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по справі за позовомРохліна ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя