справа №619/3809/16-к
провадження №1-кп/619/107/17
іменем України
20 листопада 2017 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22016220000000064 від 29.02.2016 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого завідуючим складом ТОВ «Веза-Україна» та за сумісництвом завідуючим складом ТОВ «ССК ТМ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.110 КК України,
установив:
В березні 2014 року (більш точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_8 , будучи прибічником проросійських поглядів та ідеї створення так званої «Новоросії» - не передбаченого чинним законодавством та не визнаного у світі квазідержавного утворення, фактично незалежного від України, створеного за рахунок територій Луганської та Донецької областей, на площі Свободи в м. Харкові познайомився із ОСОБА_10 , який назвався представником організації «Слатінське козацтво» та запропонував йому прийняти у ньому участь. Вказана організація була створена та очолена ОСОБА_10 , на території смт Слатине Дергачівського району Харківської області. При цьому, під час зустрічей членів козацької організації, які проводилися регулярно - не рідше одного разу на тиждень, ОСОБА_10 шляхом особистих виступів розповсюджував ідеї зміни діючої української влади шляхом насильства, незаконного, без проведення передбаченого ст. 73 Конституції України всеукраїнського референдуму, виходу зі складу України Харківської, Луганської та Донецької областей, пропагував погляди на створення за їх рахунок - «Донецької народної республіки» (далі - ДНР), «Луганської народної республіки» (далі - ЛНР) та «Харківської народної республіки» (далі - ХНР) та їх подальшого одностороннього визнання в якості фактично незалежних від України квазідержавних утворень. В подальшому ОСОБА_8 , підтримуючи ідеї, що розповсюджувались ОСОБА_10 систематично відвідував заняття з отримання військово-тактичних навичок, які здобувались під час гри у «страйкбол» під керівництвом ОСОБА_10 ОСОБА_10 , маючи на меті використовувати отримані членами групи навички військово-тактичної підготовки, отримані під час проведених під його керівництвом занять з гри у страйкбол, для вчинення дій, направлених відокремлення Харківської області від України та створення за рахунок її території так званої «Харківської народної республіки», зважаючи на необхідність закріплення навиків військово-тактичної підготовки, у другій половині серпня 2014 року (більш точна дата слідством не встановлена), запропонував членам вищевказаної групи здійснити виїзд на територію Російської Федерації, де прийняти участь у військовій підготовці із застосуванням справжньої зброї у збройному таборі на території РФ. З метою приховування справжньої мети виїзду групи до РФ, вказаний виїзд здійснювався членами групи невеликими групами під приводом виїзду нібито для участі у змаганнях з гри «страйкбол». При цьому, справжньою метою виїзду на територію РФ, було проведення навчання зі спеціальної військової, диверсійної підготовки членів групи на території діючої військової частини, яка розташована у Тамбовській області РФ, а отримані на тренуваннях навички планувалось використовувати на території України проти діючої української влади у ході здійснення ними диверсій, терористичних актів з метою приваблення уваги до ідей відокремлення східних територій України антиконституційним шляхом. За участь у проходженні військової, диверсійної підготовки на території військового табору Російської Федерації на її території членам групи була обіцяна матеріальна винагорода. Частина членів вищезазначеної групи, в тому числі і ОСОБА_8 , надали свою добровільну згоду на виїзд до Російської Федерації, чим була досягнута змова між членами групи на здійснення умисних дій, спрямованих на зміну меж територій або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Прибувши до м. Бєлгород, ОСОБА_10 повідомив всім присутнім, серед яких був і ОСОБА_8 , про цілі вказаної подорожі, а саме проходження спеціальної військової, диверсійної підготовки, з метою здійснення в подальшому дій направлених на відокремлення східних територій України, зокрема, Харківської області, в порушення порядку передбаченого Конституцією України. Достовірно усвідомлюючи, що вказані дії несуть протизаконний характер, можуть зашкодити безпеці України та мають на меті відокремлення від України східних областей та утворення на їх основі не передбачених чинним законодавством квазідержавних утворень, бажаючи настання відповідних наслідків ОСОБА_8 надав згоду на проходження відповідних тренувань. Далі, із м. Бєлгород вказана група була доставлена невстановленими особами до військового табору, розташованого в районі АДРЕСА_3 (приблизні географічні координати 52°40'49.2" північної широти 41 °34'20.1" східної довготи). У період приблизно з 22.08.2014 по 06.09.2014 у вказаному таборі вищеперелічені особи під керівництвом невстановлених інструкторів пройшли навчання з вогневої, тактичної та медичної підготовки, а також мінно-підривної справи. Крім того, в період проходження зазначених курсів вони пройшли перевірку на поліграфі (детекторі брехні) на предмет їх співробітництва із правоохоронними органами України, підписали зобов'язання про нерозголошення відомостей стосовно проходження даних курсів, а також обрали собі псевдоніми-позивні. Зокрема, ОСОБА_8 на зазначених курсах проходив підготовку за військовою спеціальністю гранатометника та обрав собі позивний «Хосе». Наприкінці тренування представниками спецслужб РФ, за рекомендацією ОСОБА_10 , з метою полегшення здійснення противоправної діяльності на території України, було розділено всіх осіб з його організації на три підгрупи по 4-5 осіб, із розподіленням ролей, відповідно до освоюваної ними спеціалізації, при цьому ОСОБА_10 (позивний - «Батя») був головним над всіма підгрупами. ОСОБА_8 був розподілений до підгрупи під керівництвом ОСОБА_11 - сина ОСОБА_10 , з позивним « ОСОБА_12 », до складу цієї підгрупи також входили наступні особи: ОСОБА_13 з позивним « ОСОБА_14 », ОСОБА_15 з позивним « ОСОБА_16 », ОСОБА_17 з позивним « ОСОБА_18 ». Крім того, в останній день ОСОБА_10 разом із представниками спецслужб РФ повідомив, що тренування завершені і тепер вони всі входять до складу розвідувально-диверсійної групи під його керівництвом, а також запропонував поїхати на схід України з метою прийняття участі в проведенні АТО на боці квазідержавних утворень «ДНР» та «ЛНР» або повернутись до м.Харкова, де проводити діяльність, спрямовану на відокремлення Харківської області від України та подальшого створення за рахунок її території «ХНР». Надалі, представник спецслужби РФ роздав всім обіцяну винагороду у розмірі 200 доларів США та 5000 російських рублів. Після цього, з тими хто виявив бажання повернутись до м. Харкова, представниками спецслужб РФ був проведений інструктаж з дотримання вимог конспірації, правил особистої безпеки, а також способів підтримання зв'язку. Після закінчення вищевказаних тренувань, отримавши навички диверсійно-підривної діяльності та досягнувши взаємної домовленості із членами своєї групи на вчинення умисних дій направлених на відокремлення території м. Харкова та Харківської області від України, 06.09.2014 р. ОСОБА_8 , із застосуванням методів конспірації, вирушив до місця своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, ОСОБА_8 достовірно усвідомлював наявність між учасниками групи під керівництвом ОСОБА_10 , до складу якої він входив, діючої змови про вчинення дій, спрямованих на відокремлення східних територій України, зокрема, Харківської області, в порушення порядку передбаченого Конституцією України та приймав той факт, що після отримання відповідних вказівок, сил та засобів він разом із іншими членами групи буде вчинювати подальші дії направлені на відокремлення території м. Харкова та Харківської області від України. В подальшому, ОСОБА_8 , відповідно до раніше отриманих інструкцій, за допомогою можливостей соціальної мережі «Вконтакте», користуючись аккаунтом, зареєстрованим ним під вигаданим іменем - « ОСОБА_19 », з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на вчинення дій, спрямованих на відокремлення території Харківської області від території України на порушення порядку встановленого Конституцією України з подальшим створенням за рахунок її територій квазідержавного утворення «Харківська Народна Республіка» підтримував тісний зв'язок із керівником групи ОСОБА_10 через його сина ОСОБА_11 , які явно розуміли, що він залишається членом групи, та у разі настання відповідних умов, буде разом з ними вчинювати противоправні діяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав повністю та пояснив, що в квітні місяці 2014 року на фоні протестних настроїв на мітингу в м. Харкові, куди він приїхав з власної ініціативи, оскільки з кожним майданом ситуація в країні погіршувалася, а він був проти цього та вважав, що ОСОБА_20 необхідно більше економічної свободи, він познайомився з ОСОБА_10 , який був у козацькій формі, що його і привабило. ОСОБА_10 патрулював мітинг, слідкував за порядком на вулицях. На протязі двох місяців він їздив на подібні мітинги. У ОСОБА_10 була козацька організація, вони тренувалися в смт Слатине Дергачівського району, де навчалися рукопашному бою та грі «страйкбол» і він став цим займатися 2-3 рази на тиждень, де у кожного був свій позивний, у нього - «Хосе». Потім ОСОБА_10 запропонував роботу будівельника у Росії і в серпні він виїхав на електричці до м. Бєлгорода, де їх зустріли та відправили до готелю. Перед посадкою в автобус їм повідомили, що плани змінилися і було запропоновано отримати військові навички та привезли їх у військовий польовий табір в м. Тамбов РФ, де вони за наказом здали мобільні телефони, паспорти та проходили навчання з різними видами зброї, медичну підготовку. При цьому, розмов про проведення диверсій не було. Їм надали одяг, годували, навчали, проходили перевірку на поліграфі на предмет причетності до «Правого сектору» та співробітництва зі спецслужбами. Потім ОСОБА_10 запропонував поїхати в АТО для наведення порядку, на що він відмовився і по приїзду додому він перервав всі контакти з ОСОБА_21 , крім соцмереж, де перейменував свій аккаунт з « ОСОБА_22 » та « ОСОБА_19 », щоб у інакомислячих не виникли до нього претензії. Він переписувався з сином ОСОБА_21 - ОСОБА_23 в соцмережі «Вконтакті» та в травні 2016 року видалив сторінку.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у пред'явленому обвинуваченні прокурором доведена повністю та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що він познайомився з
ОСОБА_8 на тренуваннях в смт Слатине з рукопашного бою та були разом в Росії на військових навчаннях, куди їх ОСОБА_21 повіз під приводом змагань зі стрільби. У смт Слатине їм ОСОБА_21 показував, як проходять тренування, був тренером з рукопашного бою та активно підтримував політику так званих ДНР та ЛНР. У м. Бєлгород їм ОСОБА_21 повідомив, що їх везуть у військово-тренувальний табір для навчання диверсійної справи у групах. У військовому таборі на території Тамбовської області проводились стрільби, навчали володінню зброєю, мінно-підривній справі, стріляли з кулеметів, автоматів, снайперських гвинтівок. По приїзду в м. Харків вони повинні були тримати зв'язок між собою і чекати завдання, пов'язані з підривною діяльністю, в т.ч. пускати потяги «під укіс». При ньому, ОСОБА_8 не виражав незгоду з такою діяльністю. Проходили тестування на поліграфі, метою якого було відсікти «засланих»;
-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_24 про те, що з обвинуваченим
познайомився у таборі в смт Слатине, де проводились тренування по грі у страйкбол, фізичній підготовці, велись політичні бесіди під керуванням ОСОБА_21 , який говорив, що скоро війна і треба бути готовими захистити себе. ОСОБА_21 підтримував так звані ЛНР, ДНР, ХНР і у війні вони повинні були приймати участь у військових формуваннях по підтримці ДНР і ЛНР. Губар також був присутній при цьому. Всі учасники мали свої позивні для конспірації. На полігоні в Тамбові ФР у них забрали паспорти та всю електротехніку і сказали, що будуть готувати з них диверсантів, при цьому, 2 чоловіки відмовилися і уїхали раніше. Інструкторами були російські військові, які навчали стрільби з різних видів зброї, підривній справі, виготовляти саморобні вибухові пристрої. Губар був гранатометником. Пропонували приймати участь у військових діях на території Донбасу і деякі туди поїхали. За навчання отримали кошти. Під час навчання ОСОБА_21 говорив, що вони будуть займатися диверсійною діяльністю на території Харківської області. Слатинське козацтво підтримувало порядок на мітингах у м.Харкові, які організовувалися на підтримку ХНР;
-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_25 про те, що
обвинуваченого знає за позивним « ОСОБА_26 », познайомився з ним в смт Слатине в козацькій організації, отаманом якої був ОСОБА_27 . Їм було запропоновано поїхати в Росію на змагання зі стрільби, а привезли на військову базу в м.Тамбов РФ, там був і ОСОБА_28 . ОСОБА_21 їх розділив на 3 групи, у кожній з яких був командир, кожен мав свою спеціальність і вивчав свою справу. Їм було запропоновано залишитися в м. Бєлгороді і за командою ОСОБА_21 підривати українські війська, які будуть їхати на Донбас. Відмовитися від участі у військових навчаннях була можливість, декілька осіб уїхали з табору майже одразу. ОСОБА_21 говорив про новоросію, що до влади прийшла хунта, від якої треба захищатися та захищати свій дім. У всіх учасників тренувань були позивні з метою конспірації, їх навчали диверсійній діяльності, а саме тихо підповзати, по кущам лазити, як правильно упасти, лягти, щоб нічого собі не пошкодити;
-протоколом обшуку від 26.04.2016, проведеного у присутності понятих та
обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно даним якого у квартирі АДРЕСА_5 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки «НР», мобільний телефон марки «Samsung» з сім-картою, мобільний телефон марки «НТС» з сім-картою, флеш-карту «Apacer», флеш-карту «Тranscend» (т.1 а.с.34-38);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.04.2016, з доданою
фототаблицею, в присутності понятих, згідно даним якого свідок ОСОБА_17 впізнав особу на фотографії під №4, яку знає під позивним « ОСОБА_26 » на ім'я ОСОБА_29 (т.1 а.с.73-76);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.04.2016, з доданою
фототаблицею, в присутності понятих, згідно даним якого свідок ОСОБА_30 впізнав особу на фотографії під №1, яку знає під позивним « ОСОБА_26 » на ім'я ОСОБА_29 (т.1 а.с.83-86);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.06.2016, з доданою
фототаблицею, в присутності понятих, згідно даним якого свідок ОСОБА_31 впізнав особу на фотографії під №4, яку знає під позивним « ОСОБА_26 » на ім'я ОСОБА_29 (т.1 а.с.93-96);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.06.2016, з доданою
фототаблицею, в присутності понятих, згідно даним якого свідок ОСОБА_32 впізнав особу на фотографії під №4, яку знає під позивним « ОСОБА_26 » на ім'я ОСОБА_29 (т.1 а.с.104-107);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.06.2016, з доданою
фототаблицею, в присутності понятих, згідно даним якого свідок ОСОБА_25 впізнав особу на фотографії під №4, яку знає під позивним « ОСОБА_26 » на ім'я ОСОБА_29 (т.1 а.с.116-119);
-копіями вироків Дергачівського районного суду Харківської області від 14.08.2015
у відношенні ОСОБА_17 та від 22.07.2015 у відношенні ОСОБА_33 , яких засуджено за ч.1 ст. 396 КК України;
-протоколом огляду предметів від 27.04.2016 з доданою фототаблицею, згідно
даним якого проведено огляд телефону марки «НТС», в якому встановлено мобільний додаток соціальної мережі «Вконтакте» через який було здійснено вхід до сторінки користувача « ОСОБА_19 », серед друзів якого є, в т.ч. ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , з якими велася переписка (т.1 а.с. 141-162);
-протоколом огляду речей від 19.09.2016 (т.1 а.с. 204);
-копіями протоколу огляду речей від 01.09.2016 з доданою фототаблицею, згідно
даним яких оглянуто персональну сторінку ОСОБА_10 в соціальній мережі «Вконтакте» (т.1 а.с.205-229);
-копіями протоколу огляду речей від 13.09.2016 з доданими фото таблицями, згідно
даним яких оглянуто мережу «Інтернет» щодо наявності відомостей про загін особливого ризику «Легіон» МНС ДНР (т.1 а.с.230-240);
-даними ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо
перетину державного кордону України ОСОБА_8 (т.1 а.с.253);
-протоколом огляду від 17.10.2016, згідно даним якого з метою огляду сторінки в
глобальній мережі «Інтернет» відтворилась інтернет-сторінка сайту соціальної мережі «Вконтакте» зареєстровану на ім'я « ОСОБА_19 », в результаті чого встановлено, що на теперішній час вказана сторінка видалена (т.1 а.с.255256);
-протоколом огляду від 27.102016, згідно даних якого оглянуто матеріали
кримінального провадження №22015220000000238 від 16.06.2015 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (т.1 а.с.258);
-копією протоколу огляду речей від 13.10.2016, згідно даним якого оглянуто
персональну сторінку ОСОБА_11 в соціальній мережі «Вконтакте» (т.1 а.с.259-283).
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які виразились у готуванні до вчинення дій, з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 110 КК України.
При кваліфікації дій обвинуваченого суд враховує, що злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність держави, її конституційний лад. Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканності України в межах встановлених кордонів. Територіальна недоторканність України є невід'ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел, що поєднаний із спеціальною метою змінити межі території або державного кордону України.
Дії, вчинені з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, - це будь-які дії, спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на її території іншої суверенної держави. До вказаних дій можна віднести створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки ВР.
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення (ч.2 ст. 28 КК України). Для цієї кваліфікуючої ознаки не має значення всі були співвиконавцями, чи виконували різні ролі.
Склад злочину, передбаченого ч.2 ст.110 КК України є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення самої дії щодо зміни меж території або державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, публічних закликів до такої дії, незалежно від наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК України готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Із суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що він створює умови з метою вчинення певного злочину, і бажає створити такі умови. При цьому винний має намір не обмежуватись лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину, але йому не вдається реалізувати свій умисел.
З об'єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різноманітних діяннях, але спільним є те, що всі вони передбачають створення умов для вчинення закінченого злочину. Проте він не доводиться до кінця, припиняється з причин, які не залежали від волі винного.
Виходячи з направленості умислу ОСОБА_8 та доведеності його вини, суд приходить до висновку, що у ході готування до вчинення дій, з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, він усвідомлював, що своїми діями він створює умови для зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України і бажав створити такі умови, вчинив всі дії по готуванню до злочину, діяв умисно за попередньою змовою групою осіб,але йому не вдалось реалізувати свій умисел, оскільки його злочинна діяльність та діяльність інших осіб була припинена.
Таким чином, при готуванні до злочину створюються умови для вчинення конкретного закінченого злочину, проте він не доводиться до кінця з причин, що не залежали від волі винного.
Вивченням даних про особу ОСОБА_8 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до змісту ст. ст.50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України являється тяжким злочином, при цьому, тяжкі наслідки відсутні, дані про особу винного, обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання відсутні.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Частинами 1,2 ст.68 КК України передбачено, що при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.14 ч.2 ст.110 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, в межах санкції частини цієї статті, з урахуванням вимог ч.2 ст.68 КК України.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.110 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1