Справа № 428/10548/17
Провадження №2-а/428/445/2017
09 листопада 2017 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дії щодо обчислення розміру та виплати довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017 у сумі 16000грн., відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дії щодо обчислення розміру та виплати довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017 у сумі 16000грн., відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи вимоги тим , що позивач ОСОБА_1, працювала на посаді судді Луганського окружного адміністративного суду з 10.04.2008р. Рішенням Вищої ради правосуддя України від 24.01.2017р. №24/0/15-17 позивач ОСОБА_1 звільнена з посади судді ЛОАС у відставку. На виконання рішення Вищої ради правосуддя України від 24.01.2017р. №24/0/15-17 наказом Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017р. №4/С-ос позивач була відрахована зі штату суду. 02.02.2017р. подала заяву до УПФУ м. Сєвєродонецька для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з пакетом документів відповідно, діючого на той час Порядку надання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці №3-1 від 25.01.2008р. зі змінами та доповненнями, в тому числі довідку про заробітну плату. 03.03.2017р. позивач отримала довічне грошове утримання із суми якого здогадалася, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку в розрахунок виплати не включена сума матеріальної допомоги до відпустки 16000грн. Відповідно до п.2 наказу Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017р. №4/С-ос про відрахування позивача зі штату суду ОСОБА_1 виплачена компенсація за невикористані частини щорічної основної відпустки 30573грн., з яких сплачено ЄСВ 2571,21грн. та грошова винагорода на час відпустки 1 день - 1280грн. - ЄСВ 107,65грн. Вказані суми не були включені до довідки про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання. Заяву про нарахування довічного грошового утримання позивач подала 02.02.2017р. Однак, УПФУ в м. Сєвєродонецьку не витребував додаткових даних та відповідно не включив вказані суми для обчислення щомісячного довічного грошового утримання. 16.08.2017р. позивач звернулася до УПІУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги 16000грн. та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки 30573грн., з яких сплачено ЄСВ - 2571,21 та грошової винагороди на час відпустки 1 день 1280 - ЄСВ 107,65грн. Додатково позивач направила довідку від 10.08.2017р. №60 про виплачені суми з відрахуванням ЄСВ. 31.08.2017р. отримала відповідь від УПФУ в м. Сєвєродонецьку про відмову у перерахунку призначеного довічного грошового утримання. Також, 30.07.2017р. управління направило позивачу повідомлення про призначення довічного грошового утримання.
Позивач ОСОБА_1 з діями відповідача про відмову у перерахунку не згодна, вражає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують конституційні права позивача на довічне грошове утримання відповідно попередньому рівню оплати праці. Тому, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017р. у сумі 16000грн., відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017р. у сумі 16000грн. та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573грн., грошової винагороди на час відпустки 1 день - 1280грн. за довідкою від 10.08.2017р. №60 протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання з 02.02.2017р. (дати призначення довічного грошового утримання) з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2017р. у сумі 16000грн., та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573грн., грошової винагороди на час відпустки 1 день - 1280грн. за довідкою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017р. №60 та виплатити різницю з урахуванням сплачених сум.
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються виплат, передбачених п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, тому вважаю необхідним розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивач дізнався про порушення свого права з 30.08.2017р. тобто з моменту отримання відповіді відповідача про відмову у перерахунку призначеного довічного грошового утримання, а даний позов було подано до суду 29.09.2017р.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що з 02.02.2017р. ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. До заяви про призначення грошового утримання позивачем, окрім іншого, була додана довідка про заробітну плату для обчислення грошового утримання від 02.02.2017 року вих.№6, яка видана Луганським окружним адміністративним судом. Дана довідка врахована при обчисленні розміру грошового утримання позивача, окрім матеріальної допомоги до відпустки - 16000 грн., тому як згідно пункту 25 розділу XII Закону України „Про судоустрій і статус суддів" №1402-УІІІ від 02.06.2016р., коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Згідно ч.2 ст.135 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до ст.136 цього Закону, суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Згідно вказаних норм права матеріальна допомога до відпустки (як зазначено у довідці від 02.02.2017 року вих.№6) не є складовою суддівської винагороди, яка враховується для обчислення грошового утримання. Щодо вимоги здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 02.02.2017р. з урахуванням компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573грн., грошової винагороди на час відпустки 1 день - 1280грн. за довідкою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017р. №60, то грошове утримання призначається у відсотках від суддівської винагороди, яка складається з чітко визначених законом показників, до яких будь-які компенсаційні виплати не відносяться. Також, до заяви про призначення грошового утримання від 02.02.2017р. позивачем не було надано будь-яких документів про отримані компенсаційні виплати. 16.08.2017р. на адресу управління поштовим зв'язком надійшла заява ОСОБА_1, до якої була додана довідка про доходи від 10.08.2017р. №60. Відповідно до п.1 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь. Як встановлено абзацом першим пункту 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Відповідно до п.1 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2). Позивач не звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області особисто, а направив заяву довільної форми про перерахунок грошового утримання поштою, і додав до заяви довідку від 10.08.2017р. №60, яка складена не за формою згідно додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України. Листом від 30.08.2017р. №239/К-4 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надало позивачу відповідь про причини не врахування для обчислення грошового утримання матеріальної допомоги та компенсаційних виплат. Окрім того, не зрозумілою є вимога здійснити перерахунок грошового утримання з 02.02.2017р. на підставі довідки від 10.08.2017р. №60, яка взагалі не існувала на час призначення грошового утримання ОСОБА_1 З огляду на вищенаведене, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання.
Згідно п.25 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402 від 02.06.2016р., право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Відповідно до ст.135 Закону, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності до п.1 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. № 3-1, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Заява про призначення щомісячного довічного утримання може бути подана суддею особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, завіреної в установленому законодавством порядку.
Згідно п.1 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. № 3-1, до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається крім іншого, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2).
Згідно із ч.2,3,4 розділу IV Порядку, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку. Орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до якого ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2017р. ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 16.08.2017р. позивач ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання. Зазначена заява була направлена на адресу відповідача поштовим зв'язком та 16.08.2017р. отримана відповідачем УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, дана обставина сторонами не оспорюється. Листом №239/К-4 від 30.08.2017р. відповідач УПФУ в м. Сєвєродонецьку повідомило позивача про причини не врахування для обчислення грошового утримання матеріальної допомоги та компенсаційних виплат. Таким чином, суд не може прийняти до уваги доводи позивача щодо її звернення до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в установленому законом порядку із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання, оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач не зверталась до управління особисто, а направила поштовим зв'язком заяву довільної форми про перерахунок грошового утримання поштою, додавши до заяви довідку №60 від 10.08.2017р., яка складена не за формою згідно додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. № 3-1. Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийняло рішення, в установленому законом порядку, про відмову у перерахунку призначеного довічного грошового утримання, натомість, в матеріалах справи наявний лише лист-відповідь на звернення. При цьому суд зауважує, що не можна визнавати дії протиправними, якщо такі дії взагалі не проводились.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування свого позову не знайшли підтвердження в матеріалах справи, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дії щодо обчислення розміру та виплати довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017 у сумі 16000грн., відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,11,12,21,70,71,94,159-163,183-2,185,186 КАС України, суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дії щодо обчислення розміру та виплати довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02.02.2017 у сумі 16000грн., відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя