16 листопада 2017 року Справа № 425/2350/17
Провадження № 2-а/414/54/2017
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря Нагорянської О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гуріна В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Рубіжанського об'єднаного УПФУ Луганської області про визнання відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
В обґрунтування позову він зазначив, що він працював суддею Рубіжанського міського суду і постановою Верховної Ради України за № 3790-VI від 22.09.2011 був звільнений з посади судді у зв'язку із виходом у відставку та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
20.12.2016 він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, правонаступником якого є Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із зміною суддівської винагороди (заробітної плати) судді, який працює на відповідній посаді, та надав відповідну довідку.
Листом від 04.01.2017 відповідач повідомив йому, що у довідці, яку він надав, вказана посада голови суду, тому йому запропонували надати заяву встановленого зразка та відповідну довідку про заробітну плату судді, який працює на відповідній посаді.
28.02.2017 у встановлені абзацем 3 п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій тримісячний строк позивач надав УПФУ у м. Рубіжному Луганської області довідку про заробітну плату судді, який працює на відповідній посаді для перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання для приєднання до його заяви від 20.12.2016 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Тобто, позивачем було надано всі необхідні документи для здійснення відповідного перерахунку.
Позивач зауважив, що раніше у листі від 05.07.2013 відповідач повідомляв йому, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання може бути подана у довільній формі, яку також приймали суди різних інстанцій під час розгляду справ, а тому пропозицію відповідача надати заяву встановленого зразка позивач вважає безпідставною.
Також позивач зазначив, що лист відповідача не є рішенням, а тому просив долучити довідку про заробітну плату судді, який працює на відповідній посаді, до його заяви від 20.12.2016 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, а також вирішити питання про перерахунок шляхом прийняття рішення, як того вимагає діюче законодавство, а не листом.
Проте листом від 15.03.2017 відповідач зазначив, що позивач звернувся не до того кабінету, заява не відповідає встановленій формі та знову запропонував надати іншу заяву встановленого зразка. Посилання відповідача на те, що позивач звернувся не в той кабінет позивач також вважає безпідставними, оскільки раніше позивач також здавав всі документи у канцелярію відповідача, працівники якої повинні самі сортувати та передавати кореспонденцію.
У зв'язку з цим позивач просив суд: 1) визнати відмову Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2016 протиправною; 2) зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, встановивши розмір цього утримання 80% від суддівської винагороди діючого судді, який працює на відповідній посаді, з 01 грудня 2016 року, та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим грошовим утриманням з 01.12.2016. Також позивач просив винести окрему ухвалу на адресу відповідача.
Позивач в судовому засіданні викладені у позові обставини та заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши, що про свої порушені права він дізнався лише з листа відповідача від 15.03.2017, який фактично отримав ще пізніше поштою, у той час як звернувся до суду за захистом своїх прав 14.09.2017, а отже шестимісячний строк звернення з позовом до суду з його боку пропущено не було. Так, у січні місяці він отримав перший лист із пропозицією виправити недоліки, оскільки перша надана ним довідка стосувалася голови суду (хоча в ній і не було зазначено, що зарплата пов'язана саме з адміністративною посадою, а було зазначено про заробітну плату судді відповідної категорії). Також позивач зазначив, що діючим законодавством відповідачу надано право самому витребовувати у органу, який видав відповідну довідку, уточнення щодо викладеної у ній інформації, яким він не скористався, проте позивач сам надав відповідну довідку. Представник відповідача посилається на зразок заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, що є додатком до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», форми якого нібито не дотримався позивач, однак останній звертався до відповідача в порядку Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позаяк пенсія та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є тотожними поняттями. Крім того, позивач зазначив, що у разі заповнення ним того зразка заяви, на який посилається представник відповідача, йому довелося би робити численні закреслення, оскільки цей зразок заяви передбачений для перерахунку саме пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання. Всі попередні заяви про перерахунок позивач також подавав у довільній формі і жодних питань чи претензій у відповідача з цього приводу не виникало.
Представник відповідача - Рубіжанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області - Гурін В.М. у судовому засіданні зазначив, що позивач пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки просить здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2016, а за захистом своїх прав звернувся лише 14.09.2017. Представник відповідача зазначив, що позивач повинен був звернутися до УПФУ із заявою відповідного зразка про перерахунок пенсії, який передбачено додатком № 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також представник відповідача наголосив, що предметом оскарження може бути виключно рішення УПФУ, яке в даному випадку прийнято не було через недотримання позивачем передбаченої законом форми заяви про перерахунок.
Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» № 988 від 21.12.2016 проведено процедуру реорганізації Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області шляхом злиття з Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області та утворено Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював суддею Рубіжанського міського суду Луганської області і Постановою Верховної Ради України за № 3790-VI від 22.09.2011 був звільнений з посади судді у зв'язку із виходом у відставку та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що не заперечувалося представником відповідача.
20 грудня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, правонаступником якого є відповідач у справі - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. У заяві позивач зазначив, що працював суддею Рубіжанського міського суду і Постановою Верховної Ради України за № 3790-VI від 22.09.2011 був звільнений з посади судді у зв'язку із виходом у відставку, на теперішній час отримує щомісячне довічне грошове утримання. У зв'язку із зміною заробітної плати судді Рубіжанського міського суду, працюючого на відповідній посаді, позивач надав відповідну довідку про заробітну плату (яка є додатком до заяви) та просив на цій підставі провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання. На заяві міститься штамп УПФУ в м. Рубіжному про отримання зазначеної заяви 20.12.2016. Також позивач додав до позовної заяви копію відповідної довідки, виданої ТУ ДСА України в Луганській області 19.12.2016 за № 2271/17 (а.с. 13, 19).
У відповідь на цю заяву позивач отримав лист від УПФУ в м. Рубіжному в Луганській області від 04.01.2017 за № 172/Н-14, в якому зазначається, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі заяви, зразок якої є додатком до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообв'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, у наданій позивачем довідці про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.12.2016 за № 2271/17 у підставі видачі довідки зазначено, що вона видана на підставі особового рахунку голови суду, у той час як позивач на момент відставки працював на посаді судді. Отже, позивачу пропонувалося для проведення відповідного перерахунку звернутися до управління особисто для написання заяви встановленого зразка та надати відповідну довідку про заробітну плату судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 15-16).
У своєму листі на адресу УПФУ в м. Рубіжному від 27.02.2017, який відповідно до штампу було отримано останнім 28.02.2017, позивач зауважує, що раніше листом від 05.07.2013 УПФУ в м. Рубіжному повідомляло йому, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання може бути подана у довільній формі, а отриманий ним лист відповідача не є рішенням за результатами розгляду його заяви. Враховуючи це, позивач у своєму листі просив долучити довідку про заробітну плату судді, який працює на відповідній посаді, до його заяви від 20.12.2016 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, а відповідне питання розв'язати шляхом прийняття рішення, а не листом. Також позивач додав до позовної заяви копію відповідної довідки, виданої ТУ ДСА України в Луганській області 06.01.2017 за № 25/17 (а.с. 14, 20).
У відповідь на це позивач отримав лист від УПФУ в м. Рубіжному в Луганській області від 15.03.2017 за № 24/Н-14, в якому знову зазначається, що питання про перерахунок пенсії здійснюється при зверненні особи з відповідною заявою встановленого зразка та за наявності у особи всіх необхідних документів. Отже, позивачу повторно пропонувалося для проведення відповідного перерахунку звернутися до управління особисто для написання заяви встановленого зразка (а.с. 17-18).
Відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання судді, який вийшов у відставку, та пенсія є різними поняттями та права на них виникають з різних підстав, про що зазначається, зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, в якому вказано, що одержання суддею щомісячного довічного грошового утримання обумовлене винятково наявністю стажу роботи на посаді судді не менше двадцяти років та виходом у відставку і не залежить від досягнення суддею пенсійного віку, передбаченого в частині першій статті 138 Закону № 2453, в тому числі перехідного віку, визначеного у другому реченні цієї частини для суддів-чоловіків, які народилися до 31 грудня 1955 року.
Положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 передбачено перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання/розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Про це також зазначає сам відповідач у своєму листі на адресу позивача від 04.01.2017.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви.
Судом встановлено, що 20.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якого додав довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з особового рахунку голови суду, працюючого на відповідній посаді за грудень 2016 року. Оскільки відповідач вважав, що зазначена довідка не містить необхідних відомостей для здійснення відповідного перерахунку, про що повідомив позивача листом від 04.01.2017, позивач в межах тримісячного строку з дня прийняття його заяви, а саме 28.02.2017 повторно надав зазначену довідку вже з особового рахунку судді, працюючого на відповідній посаді за грудень 2016 року.
При цьому суд зазначає, що у Порядку № 22-1 не передбачено обов'язкової певної форми заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, тому подання такої заяви у довільній формі не є підставою для її неприйняття відповідачем. Крім того, про можливість подання такої заяви у довільній формі зазначало саме управління у своєму листі на адресу позивача від 05.07.2013 за № 2821/02, копію якого останній додає до позову (а.с. 21).
Відповідно до п. 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, для звернення до суду необхідна наявність порушення прав, свобод чи інтересів фізичної особи на час звернення до суду, іншими словами судовому захисту підлягає вже порушене на момент звернення до суду право особи, а не те, що може бути порушене в майбутньому.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідне рішення відповідачем про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача не прийняте, що було також підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, і про що, зокрема, зазначав сам позивач у своїй позовній заяві. Так, лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні чинного законодавства.
Таким чином, у зв'язку з тим, що УПФУ не було прийнято жодного рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, на час звернення останнього до суду його право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідачем порушено не було.
При цьому відповідачем фактично було відмовлено позивачу не в перерахунку, а у прийнятті відповідної заяви через подання її у довільній формі, що, на думку відповідача, не давало йому підстав для прийняття відповідного рішення за результатами її розгляду.
Однак судом було встановлено, що заява позивача від 20.12.2016 подана із дотриманням вимог чинного законодавства, її зміст цілком відображає волевиявлення позивача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується йому як судді у відставці, на підставі зміни заробітної плати судді Рубіжанського міського суду, працюючого на відповідній посаді, всі необхідні для здійснення такого перерахунку документи були додані до заяви у передбачені законом строки.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було прийнято остаточного рішення за результатами розгляду заяви позивача, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання відмови відповідача протиправною та зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок із виплатою різниці між нарахованим та виплаченим грошовим утримання задоволенню не підлягають.
Разом з тим, з огляду на досліджені докази та встановлені судом обставини справи, а також наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог із застосуванням положень ст.ст. 11, 162 КАС України, а саме обрання іншого способу захисту, який необхідний для відновлення порушеного права позивача із врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу, а тому вважає за необхідне зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути заяву позивача від 20.12.2016 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з прийняттям рішення за результатами її розгляду.
Щодо посилання представника відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд з цим не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що cуддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Тобто, суд першої інстанції повинен на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановити дату (час), коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права; встановити дату (час), коли особа звернулася до суду (подала позов); з'ясувати, чи в межах передбаченого законодавством строку особа звернулася до суду; якщо строк звернення порушено, з'ясувати причини пропуску цього строку та визначити, чи є ці причини поважними.
Оскільки, в силу положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини («Delcourt v.Belgium»; «Bellet v. Fгаnсе»; «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії»; «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»; Ilhan v. Turkey), правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Суд застосовує під час розгляду справи практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006.
Таким чином, положення ч. 2 ст. 99 КАС України не повинні застосовуватись автоматично, як вважає відповідач, спочатку слід з'ясувати конкретні обставини справи.
Тож, розглядаючи обставини цієї справи в аспекті вимог позивача, суд вважає належним і достатнім обґрунтування позивача щодо відсутності пропуску строку звернення до суду з його боку. Так, позивач у судовому засіданні зазначив (з чим погоджується суд), що про порушення свого права він остаточно дізнався, отримавши лист відповідача від 15.03.2017, а з позовом до суду звернувся 14.09.2017, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а отже в даному випадку відсутнє порушення шестимісячного строку звернення до суду з боку позивача.
Стосовно вимоги позивача про винесення окремої ухвали на адресу відповідача, суд вважає, що відповідно до ст. 166 КАС України це є правому суду і у даному випадку суд не вбачає підстав для винесення такої ухвали.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи та з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням даної постанови та зобов'язати відповідача подати звіт про її виконання у місячний строк з дня набрання постановою законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-11, 71, 94, 99, 100, 128, 159-163, 267 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з прийняттям рішення за результатами її розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області подати у місячний строк з дня набрання постановою законної сили звіт про її виконання.
Вступну та резолютивну частини постанови складено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 16 листопада 2017 року.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2017 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя І.Г. Безкровний