Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418
Іменем України
15.02.2007
Справа №2-4/1926-2007
За позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг україни, м. Київ
до відповідача «Тавричиської Ощадної Кредитної Спілки», м. Ялта
про припинення юридичної особи.
Суддя І.К. Бєлоглазова
представники:
Від позивача Лашкіна К.В. - предст.. дов. у справі.
Від відповідача Звєрєв М.Б. - паспорт ЕТ 026553.
Суть спору:
Держфінпослуг, м. Київ, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про припинення Тавричиської Ощадної кредитної спілки шляхом ліквідації. Позовні вимоги мотивовані тим, що статут та інші внутрішні документи відповідача не проведені у відповідність до Закону України «Про кредитні спілки», а сама кредитна спілка не пройшла перереєстрацію в Уповноваженому органі протягом року з моменту створення державного реєстру.
Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.
У судовому засіданні 15 лютого 2007 року представник позивача заявив клопотання про здійснення провадження у даній справі відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
П. 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 4 квітня 2003 року № 292\2003 визначено, що позивач є центральним органом влади зі спеціальним статусом.
Ч. 2 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України визначено, що позивач є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Суд визнає позивача суб'єктом владних повноважень, а спір - публічно-правовим, який виник з приводу реалізації його компетенції, та на стадії винесення рішення у справі переходить на процедуру, визначену для здійснення адміністративного судочинства.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -
Тавричиська Ощадна кредитна спілка зареєстрована Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Криму 13.02.2000 року ( свідоцтво № 316).
Відповідно Статуту, який затверджений Установчою конференцією Членів Тавричиської Ощадної Кредитної Спілки ( протокол № 1 від 30 листопада 1999 року) Тавричиська Ощадна кредитна спілка заснована шляхом укладення Угоди її засновниками та діє на підставі «Тимчасового положення про Кредитні спілки в України, затвердженого Указом Президента України № 377\93 від 20 вересня 1993 року, Закону України «Про об'єднання громадян», від 16.06.1992 р. № 2460-XII, Постанови Правління НБУ від 7.02.1994 р. № 25 «Про погодження Статуту Кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків з Національним банком України», Наказу НБУ «Про Положення про погодження Статуту Кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок Кредитним Спілкам» від 17.03.1994 року № 41, Листа НБУ «Про зміни та доповнення до діючих нормативних актів Національного банку України» № 14-110\650-1881 від 18.03.1997 р. та цього Статуту.
Однак 22.01.2002 року набрав чинність Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року N 2908-III.
Згідно з п. 2 розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року N 2908-III кредитні спілки, що створюються в період між днем набрання чинності цим Законом та днем створення Державного реєстру, реєструються в порядку, передбаченому для державної реєстрації громадських організацій з обов'язковим погодженням статуту з питань кредитування та розрахунків з відповідним територіальним управлінням Національного банку України у порядку, визначеному Національним банком України.
П. 3 розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року N 2908-III передбачено, що статути та інші внутрішні документи кредитних спілок, які зареєстровані до дня створення Державного реєстру, підлягають приведенню у відповідність з цим Законом, а самі кредитні спілки підлягають перереєстрації та повинні отримати відповідні ліцензії в Уповноваженому органі протягом року з моменту створення Державного реєстру. При цьому збір за державну реєстрацію кредитної спілки не справляється.
Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 4 квітня 2003 року №292/2003 (далі Положення) визначено, що позивач є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
У частині другій зазначеного пункту Положення визначено, що позивач є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Однією з функцій позивача як суб'єкта владних повноважень є звернення до суду з позовами(заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги ( пункт 11 частини першої статті 28 Закону України»Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпункт 49 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про кредитні спілки» у разі невиконання вимоги щодо перереєстрації кредитної спілки та отримання відповідної ліцензії у визначений цим Законом строк вона підлягає ліквідації відповідно до цього Закону за поданням Уповноваженого органу (позивача).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що статут та внутрішні документи відповідача не приведені у відповідність до Закону України «Про кредитні спілки», а сама кредитна спілка не пройшла перереєстрацію в Уповноваженому органі протягом року з моменту створення державного реєстру, що є порушення вимог вказаного вище закону.
Ч. 1 ст. 33 Закону України »Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-1У від 15.05.2003 р. передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
За таких обставин позовна заява підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 15.02.2007 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 26.02.2007 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2.Підприємницьку діяльність "Тавричиської Ощадної Кредитної Спілки", м. Ялта, (ідентифікаційний код у ЄДРПО 24396741) зареєстровану Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Криму 13.02.2000 року ( свідоцтво № 316) припинити.
3.Стягнути з "Тавричиської Ощадної Кредитної Спілки", м. Ялта, (ідентифікаційний код у ЄДРПО 24396741) зареєстровану Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Криму 13.02.2000 року ( свідоцтво № 316) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405) 03,40 грн. держмита.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.