Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 308
Іменем України
26.04.2007
Справа №2-19/605-2007А
За позовом - Контрольно-ревізійного управління АР Крим, м.СімферопольАР Крим.
До відповідача - Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці, м.Сімферополь АР Крим.
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Сидельова І.І.
Від позивача - Ященко І.М., ю/к, довіреність № 13-14/2026 від 21.03.2007 р.
Від відповідача - Маненок Н.М. гол.бухгалтер, довіреність б/н, б/д.; Нанікашвілі І.А., представник, довіреність № 13-14/2026 від 21.03.2007 р.
Суть спору:
Позивач заявив позов про спонукання відповідача до виконання певних дій. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен виконати обов'язкові вимоги КРУ в АР Крим від 10.04.2006 року № 22-21/355.
У процесі провадження по справі позивач уточнив позовні вимоги та просив спонукати відповідача відшкодувати до місцевого бюджету суму у розмірі 20939,00 грн.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву № 131 від 12.02.2007 р., згідно яким позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Представники позивача та відповідача відмовились від послуг перекладача.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників позивача та відповідача вони давали пояснення по справі на російській мові.
Відповідно до п.2-1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи представнику позивача були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд-
Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополь за період діяльності з 01.01.2004 р. по 01.03.2006 р. за результатами якої складено акт від 06.04.2006 р. № 22-21б/026 (а.с.10-34).
В результаті проведеної ревізії були встановлені порушення законодавства, які відображені в акті ревізії, а саме: необґрунтовано нарахована та виплачена заробітна плата на суму 7320 грн., нарахування на заробітну платню у сумі 2720 грн., занадто виплачено за опалювальну площу на суму 8650 грн., наднормативне списання вуглю на суму 2250 грн.)
За наслідками проведеної ревізії Контрольно-ревізійним відділом в м.Сімферополі та Сімферопольському районі Державної контрольно-ревізійної служби в Україні були направлені на адресу Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополь обов'язкові вказівки (вимоги) від 10.04.2006 р. № 22-21/355, у яких Контрольно-ревізійним відділом в м.Сімферополі та Сімферопольському районі вимагав від Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополь виконати певні дії для усунення порушень діючого законодавства. Серед вимог зазначено наступне: прийняти заходи з усунення фінансових порушень, які виявлені у ході ревізії на суму 20939 грн. (а.с.3-5).
Згідно із ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач просить спонукати відповідача до виконання певних дій. У процесі провадження по справі позивач уточнив позовні вимоги та просив спонукати відповідача відшкодувати до місцевого бюджету суму у розмірі 20939,00 грн.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву № 131 від 12.02.2007 р., згідно яким позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 року № 2939-XII із змінами та доповненнями) завданням контрольно-ревізійного управління є здійснення державного контролю за виконанням місцевого бюджету.
Згідно п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 р. № 2939-ХII із змінами і доповненнями) контрольно-ревізійному управлінню надане право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Проте у обов'язкових вимогах від 10.04.2006 р. № 22-21/355 Контрольно-ревізійний відділ в м.Сімферополі та Сімферопольському районі вимагє від Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополь прийняти заходи з усунення фінансових порушень, які виявлені у ході ревізії на суму 20939 грн. Вимог про відшкодування до бюджету вказаної суми Контрольно-ревізійний відділ в м.Сімферополі та Сімферопольському районі до Кримської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополь не заявляв.
Окрім того, надані відповідачем документи свідчать про те, що Кримська лінійна санітарно - епідеміологічної станція на Придніпровській залізниці м.Сімферополя виконала всі вимоги, які пред'явлені Кримській лінійній санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополя з боку Контрольно-ревізійний відділу в м.Сімферополі та Сімферопольському районі (а.с.45-61).
Згідно із п.10 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 р. № 2939-ХII із змінами і доповненнями) контрольно-ревізійне управління має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень діючого законодавства з питань збереження і використання активів.
Оскільки суду надані докази того, що Кримська лінійна санітарно - епідеміологічної станція на Придніпровській залізниці м.Сімферополя виконала всі вимоги, які пред'явлені Кримській лінійній санітарно - епідеміологічної станції на Придніпровській залізниці м.Сімферополя з боку Контрольно-ревізійний відділу в м.Сімферополі та Сімферопольському районі суд у задоволенні адміністративного позову відмовляє.
На підставі викладеного та керуючись ст. 17, 18, 55, 70, 86, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
· У задоволенні адміністративному позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 26.04.2007 року у 11 год. 00 хв.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.