Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
14.05.2007
Справа №2-29/16779-2006А
За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м.Сімферополь.
До відповідача - Головного управління МВС України в АРК, м.Сімферополь.
Про визнання протиправними дій.
Суддя Башилашвілі О.І.
Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.
Від позивача - Воронов О.В. - представник, довіреність від 03.01.2006р. №008-Д.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору: позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим та зобов'язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим повернути документи, незаконно вилучені в структурному підрозділі ВАТ "Крименерго" Євпаторийскі електромережі 30.09.2003р.
Заявою від 29.11.2006р. позивач змінив предмет позову та просить суд: визнати протиправними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим по проведенню перевірки Євпаторійських електромереж ВАТ «Крименерго», інвентаризації складу, вилученню документації 30.09.2003 р.; зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим повернути документи, незаконно вилучені в Євпаторійських електромережах ВАТ «Крименерго» в ході перевірки по протоколу огляду місця події, протоколу огляду і вилучення від 30.09.2003р.: зшивку з документами планами звітами по службах ЕЭС за 2001р.; зшивку з документами звітами по службах ЕЭС за 2001 р. на 397 листах; зшивку з документами планами звітами по службах за 2000 р. на 403 листах; зшивку з документами місячними звітами за 2003 р. на 77 листах; зшивку з документами довідками про виконання плану ремонтних робіт по електромережам за 2001 р. на 50 листах; зшивку з документами планами звітами по службі за 2002 р. на 401 листі; зшивку з документами довідками про виконання плану ремонтних робіт по електромережах ЕЭС за 2003 р. на 68 листах; зшивку кошторисів і актів виконаних робіт на 136 листах.
Заява прийнята судом до розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, дії відповідача суперечать положенням Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про міліцію» , Кримінально-процесуального Кодексу України та Конституції України.
Відповідач відзив на позовну заяву не представив, однак проти позову заперечує.
З'ясувавши можливість врегулювання спору до судового розгляду, суд встановив, що сторони не згодні врегулювати спір до судового розгляду, у зв'язку з чим суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши пояснення представника сторін, суд -
01.09.2003 року на адресу ВАТ «Крименерго» надійшов лист за підписом начальника Євпаторійського МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим підполковника міліції Туйзусова А.В. про те, що у зв'язку з перевіркою, що проводиться, необхідно надати ксерокопії документів: проектні кошториси, кошториси витрат робіт, що здійснювалися за рахунок засобів капітального будівництва в електричних мережах з 2000 по 2003р. Євпаторійським РЕС «Крименерго»; договори підряду з фірмами, що проводили ремонтно-налагоджувальні роботи, на території обслуговування Євпаторійського РЕС «Крименерго», їх реквізити; Акти виконання робіт (форма -2, форма - 3.) з 2000 по 2003р.; бухгалтерські документи, що свідчать про оплату за виконані роботи, копії платіжних доручень.
Керуючись ст.12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» позивач в своїй відповіді від 05.09.2003р. просив Євпаторійське МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим вказати причини перевірки, та повідомив про негайне надання витребуваної інформації, після надання відповіді про наявність причини запиту документів.
30.09.2003 року на територію структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» прибули працівники Євпаторійського міжрайонного відділу УБОЗ, пред'явили постанову без номера і без назви від 30.09.2003 року, підписане оперуповноваженим з особливо важливих справах Харитоненко В.В., затверджену в.о. начальника Євпаторійського міжрайонного відділу УБОЗ Кравченко Д.М.
Позивач посилається не те, що вказана постанова не містила у собі посилання на номер оперативно-розшукової або номер кримінальної справи по якій проводиться слідство, обґрунтування прийнятого рішення про проведення перевірки.
Крім того, позивач вказує, що пред'явлена постанова була без вихідного номеру, що є порушенням.
На підставі вимог працівників УБОЗ директор структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» ознайомився з постановою.
Відповідно до пред'явлених працівниками міліції постанови, позивачу потрібно було провести інвентаризацію складу і видати для вилучення документи про виконання робіт по ремонтам служби підстанцій 35-110 кВ, а також документи про рух матеріально-технічних цінностей по службі підстанцій. При цьому директор Євпаторійських електромереж був попереджений про відповідальність за невиконання вимог постанови.
Позивач вказує на те, що працівники УБОЗ, використовуючи незаконні методи моральної дії (погрози, моральний пресинг т.і.) змусили директора Євпаторійських електромереж підготувати і підписати наказ № 372 від 30.09.2003 р. «Про проведення позачергової інвентаризації» для проведення інвентаризації на складі.
Як пояснив позивач, працівники УБОЗ, без пред'явлення будь-яких звинувачень, фактично піддали посадовців ЄЕС арешту, що виразилося в обмеженні пересування. Посадовці УБОЗ проглядали вхідні факсом документи, знімали з них копії, вимагали пояснень по всіх дзвінках, що поступали по телефону, проглядали всі документи, що передавалися співробітниками для виконання, незаконно втручаючись в діяльність підприємства, порушуючи таємницю телефонних переговорів.
Крім того, позивач посилається на те, що до моменту пред'явлення постанови працівники УБОЗ вже були присутні в підрозділах, що цікавили їх: у складі, службі підстанцій, ПТО, перешкоджаючи працівникам підприємства виконувати покладені на них обов'язки, заблокували виїзд з підприємства, тим самим паралізували діяльність структурного підрозділу.
В ході перевірки що проводилась співробітниками УБОЗ 30.09.2003р. лейтенантом міліції Турченко А. А. і старшим оперуповноваженим УБОЗ майором міліції Нижняк О.П. були складені протоколи огляду місця події і вилучення.
Складаючи вказані протоколи працівники не конкретизували і не описали основні реквізити документів, що вилучалися, ідентифікуючі їх як зшивки документів.
Суд встановив, що директор структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» Євпаторійських ЕМ Кузуб В.У. звернувся до місцевого суду м. Євпаторії зі скаргою на неправомірні дії посадовців Євпаторійського МО УБОП ГУ МВС України в АР Крим.
Рішенням міського суду м. Євпаторії АР Крим від 15.03.2004р. скарга задоволена, та Євпаторійське МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим зобов'язано повернути підприємству Євпаторійські електричні мережі документи, вилучені на підставі протоколу огляду та вилучення від 30.09.2003р. та протоколу місяця події від 30.09.2003р.
Апеляційний суд АР Крим скасував рішення суду першої інстанції, при цьому не задовольнив апеляційну скаргу Євпаторійського МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим.
Постановою від 24 травня 2006р. Вищій адміністративний суд України провадження у справі припинив, з тих підстав, що Кузуб В.У. звернувся до суду зі скаргою як директор Євпаторійських електромереж ВАТ «Крименерго» і заявив вимогу на користь підприємства порушуючи вимоги підвідомчості згідно ст. 248-1 ГПК України, що діяв на момент розгляду скарги, оскільки спори між юридичними особами підвідомчі господарським судам.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, при цьому виходить з наступного.
Частина 2 ст. 5 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» встановлює, що до державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать зокрема, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України та їх співробітники мають права, передбачені законами України "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.
При здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження, зокрема за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках - з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про міліцію» в редакції, що діяла на час вилучення документів у позивача, передбачала, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; проводити з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню; вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення по фактах порушення законодавства, проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребувати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей та товарно-матеріальних цінностей.
Стаття 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в редакції, що діяла на час вилучення документів у позивача, надавала оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав право витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів.
Згідно ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонних військ, охорони вищих посадових осіб, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України або його уповноваженим заступником.
Стаття 178 Кримінально-процесуального Кодексу України, в редакції, що діяла на час виїмки документів у позивача, встановлювала, що виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.
Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.
Виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.
Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу.
В матеріалах справи знаходиться постанова за підписом оперуповноваженого ОВС Євпаторійського МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим, затверджена в.о. начальника Євпаторійського міжрайонного відділу УБОЗ Кравченко Д.М., про вилучення документів та матеріалів у Євпаторійському ВАТ «Крименерго» Євпаторійські електричні мережі від 30.09.2003р. б/н.
Однак ця постанова не відповідає закону, оскільки винесена не прокурором по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»), не є дорученням слідчого у кримінальній справі в розумінні ст. 5 Закону України «Про міліцію».
Крім того, така постанова оперуповноваженого не є обґрунтуванням правомірності дій працівників ОВС Євпаторійського МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим відповідно до ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оскільки у цій постанові відсутні будь-які відомості про заведену оперативно-розшукову справу (номер, дата). Відповідач не представив суду і відповідну постанову про заведення такої справи, тоді як цього потребує ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Суд встановив, що постанова про виїмку документів у позивача в порядку ст. 178 Кримінально-процесуального Кодексу України також не виносилась.
Наявні в матеріалах справи доручення старшого слідчого прокуратури м. Євпаторії та постанова про призначення документальної ревізії (а.с. 84,93), не можуть бути підтвердженням правомірності дій підрозділу відповідача, оскільки ці документи датовані іншими датами, вже після вилучення документів у позивача.
Викладене свідчить про те, що у працівників ОВС Євпаторійського МО УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим на день проведення вилучення у відповідача документів - 30.09.2003р. не було підстав та документально оформленої правомочності виконувати такі дії.
Відповідно до ст. 85 Кримінально-процесуального Кодексу України, в протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу.
Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто.
Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами.
Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.
Коли особа, що брала участь в проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію.
Згідно ст. 186 Кримінально-процесуального Кодексу України, при обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до справи.
Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи повинні бути на місці обшуку або виїмки упаковані і опечатані.
Як вказувалось раніше, в ході перевірки що проводилась співробітниками УБОЗ 30.09.2003р. лейтенантом міліції Турченко А. А. і старшим оперуповноваженим УБОЗ майором міліції Нижняк О.П. були складені протоколи огляду місця події і вилучення (а.с. 10-11).
Оцінивши вказані протоколи, суд вважає, що вони не відповідають наведеним нормам, оскільки не містять у собі: у протоколі про огляд та вилучення, відсутні підписи понятих, не описані документи, що вилучалися, не вказані обставини події, що були підставою для огляду та вилучення документів; протокол огляду місця події, також не містить у собі обставини події, що були підставою для огляду та вилучення документів.
Суд встановив, що позивачу досі не повернути вилучені у нього документи, крім того відповідач не представив суду доказів притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
- значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не використав свого права та не довів суду законність своїх дій.
Стаття 6 Господарського Кодексу України встановлює загальні принципи господарювання: серед яких є: свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 14.05.2007р.
Повний текст постанови виготовлено відповідно до ст. 163 КАС України 18.05.2007р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим по проведенню перевірки Євпаторійських електромереж ВАТ «Крименерго», інвентаризації складу, вилученню документації 30.09.2003р.
3. Зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Хмельницького,4) повернути Відкритому акціонерному товариству «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6) документи, незаконно вилучені в Євпаторійських електромережах ВАТ «Крименерго» в ході перевірки по протоколу огляду місця події, протоколу огляду і вилучення від 30.09.2003р.: зшивку з документами планами звітами по службах ЕЭС за 2001р.; зшивку з документами звітами по службах ЕЭС за 2001 р. на 397 листах; зшивку з документами планами звітами по службах за 2000 р. на 403 листах; зшивку з документами місячними звітами за 2003 р. на 77 листах; зшивку з документами довідками про виконання плану ремонтних робіт по електромережам за 2001 р. на 50 листах; зшивку з документами планами звітами по службі за 2002 р. на 401 листі; зшивку з документами довідками про виконання плану ремонтних робіт по електромережах ЕЭС за 2003 р. на 68 листах; зшивку кошторисів і актів виконаних робіт на 136 листах.
5. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.