Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:[1]
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2017 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2016 рокупро повернення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, мотивувавши істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону при безпідставності прийняті судом апеляційної інстанції рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та повернення апеляційної скарги прокурору вищого рівня, який не був учасником судового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2016 року клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку тримання в місцях попереднього ув'язнення до строку відбування покарання відповідно до вимог ст. 72 КК України задоволено. Засудженому ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 06 грудня 2010 року до 01 вересня 2011 року в строк відбування покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 червня 2011 року зараховано за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, в строк відбування покарання з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника прокурора Чернігівської області про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2016 року у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_5 , а апеляційну скаргу повернуто прокурору.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п 4. ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
В апеляційній скарзі, обгрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, перший заступник прокурора області послався на таку обставину, що внутрішніми наказами прокуратури не передбачено обов'язок направляти прокурорами місцевих прокуратур копії ухвал судів, якими вирішено клопотання засуджених до прокуратури області, та про постановлення ухвали від 04 травня 2016 року дізнався лише після 12 серпня 2016 року у зв'язку з надходженням інформації від начальника установи виконання покарань.
При цьому також прокурор, який брав участь у судовому засіданні суду першої інстанції, не скористався правом оскарження судового рішення у встановлені кримінальним процесуальним законом строки.
Водночас суд касаційної інстанції констатує, що органи прокуратури є єдиною системою і та обставина, що про постановлення ухвали суду першої інстанції від 04 травня 2016 року прокурору вищого рівня стало відомо лише після 12 серпня 2016 року, сама по собі не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку оскарження ухвали суду першої інстанції, діяв відповідно до вимог КПК України, а отже, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд
постановив:
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2016 року про повернення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження за касаційною скаргою № 5-8136км16 Категорія: ч. 6 ст. 399 КПК України
Доповідач в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_7
Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1