Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:[1]
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2017 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2016 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисником викладено вимогу про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивовано безпідставністю прийнятого апеляційним судом рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав оскарження захисником фактичних обставин провадження, розглянутого у порядку ст. 349 КПК України. Втім, захисник наголошує на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, що мали бути перевірена апеляційним судом, у зв'язку з цим стверджує й про незаконність вироку суду.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника частково з огляду на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк чотири місяці.
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу із вимогою до суду про його скасування та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.
Як вбачається з вказаної апеляційної скарги, то захисником наголошувалось на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, що призвело, на його думку, до безпідставного засудження ОСОБА_6 через відсутність події кримінального правопорушення (а.к.п. 143-145).
Разом з тим, жодним чином не заперечувались фактичні обставини кримінального провадження, зокрема, час, місце, спосіб, тощо.
Отже, в даному випадку посилання суду апеляційної інстанції при відмові у відкритті апеляційного провадження на норму ч. 4 ст. 399 КПК України є безпідставними.
З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами проведення якого слід постановити законне і обґрунтоване судове рішення, мотивоване належним чином.
Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження за касаційною скаргою № 5-1433км17 Категорія: ч. 6 ст. 399 КПК України
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_8
Доповідач в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_9
Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1