13 листопада 2017 р.Справа № 537/4308/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.09.2017 по справі № 537/4308/17
за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
до Козельщинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.09.2017 повернуто позивачу адміністративний позов Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - позивач, Кременчуцьке ОУПФУ) до Козельщинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач, Козельщинський РДВС ГТУЮ у Полтавській обл.) про визнання дій старшого державного виконавця Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській обл. щодо повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними та зобов'язання прийняти вимогу про сплату боргу № Ф-92у від 27.04.2012 року ФОП ОСОБА_1 на користь управління а розмірі 4010,30 грн. до виконання.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Сторони в судове засідання не з'явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою.
Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до положень ч.4 ст.196 КАС України справа розглянута без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна місцевому загальному суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії старшого державного виконавця Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській обл. щодо повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними; зобов'язати прийняти вимогу про сплату боргу № Ф-92у від 27.04.2012 року ФОП ОСОБА_1 на користь управління а розмірі 4010,30 грн. до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 6 ч. З ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до п. 1-4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При визначенні підстав для повернення позовної заяви у справі необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин та підстав заявлення позову.
Предметом спору у даній справі є дії Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській обл. щодо виконавчого документу, виданого Управлінням Пенсійного фонду України у Козельщанському районі.
З огляду на зазначене, та з урахуванням положень ч. 6 ст. 181 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки виконавчий документ не був виданий Крюківським районним судом м. Кременчука, то дана справа не підсудна цьому суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Посилання в апеляційній скарзі на ч. 2 ст. 19 КАС України колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки особливості оскарження рішень, дії та бездіяльності органів виконавчої служби унормовані ст. 181 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів,
Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 вересня 2017 року по справі № 537/4308/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін
Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2017